Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
оке 1 11 окл океанський океанский [Величезний океанський пароплав, увесь білий, як лебідь, стояв за кам'яним парапетом (Пат)]. окидати, -даю, -даєш, окинути, -ну, -неш: ~ти оком (очима) окидывать, окинуть взором (глазами); ~ти поглядом окидывать, окинуть взглядом; (с каким-нибудь чувством — ещё) обдавать» обдать взглядом [Він хазяйським оком окидав двері, заглядав в аудиторії (Риб.) ; Мов кедр серед поля Ліванського, — у кайданах Став Гус перед ними! І окинув нечестивих Орліми очима (ІПевч.); Знайомлячись, скульптор окинув дівчину гострим поглядом фахівця (Гонч.); — Як же оце ви... перше... — не договорив старшина, здивованим поглядом окидаючи Андрія (Коцюб.); Несміливим, розгорілим, переляканим поглядом окинула я його гарне, тепер аж побіліле обличчя (Коб.)]. окирковка спец. окирковка. окирковування спец. окирковка. окирковувати, -кбвую, -ковуєш, окиркувати, -кую, -куєш спец. окирковывать, окирковать. окис, -су хим. окись [Окис вуглецю — безбарвний отруйний газ (Заг. хім.)]. окисання хим. окисание. окисати, -сає, окиснути, -не хим. окисать, окиснуть. окисел, -слу хим. окисел [Надмір кисню веде до утворення вільних окислів заліза (Геол. ж., 1953 XIII, 7I. окислений хим. окисленный [Необхідно також розв'язати питання про збагачення окислених залізних руд у виробничих масштабах (Наука і життя, 1956, 5)]. окислення хим. окисление [Процес приєднання кисню до металу називається окисленням (Заг. хім.)]. окислити см. окисляти. окислитися см. окислятися. окислювальний хим. окислительный [Розплавляючи шихту, ми стараємось затратити на це мінімальну кількість електроенергії і високоякісно підготувати ванну до окислювального періоду (Рад. Укр., 1954, XI)]. окислювання хим. окисление [Інсулін сприятливо впливає па процес окислювання, тобто активізує тканинне дихання, що є основним джерелом енергії в організмі (Наука і життя, 1959, 8)]. окислювати см. окисляти. окислюватися см. окислятися. окислювач хим. окислитель [Тільки при взаємодіянні з дуже сильними окислювачами перекис водню може виявити відновні властивості (Заг. хім.)] . окисляти, -ляю, -ляєш и окислювати, -люю, -люєш, окислити, -лю, -лиш хим. окислять, окислить. окислятися , -ляоться и окислюватися, -люс- ться, окислитися, -литься хим. окисляться, окислиться [Марганець має здатність окислятися і переходити з металу в шлак {Наука і життя, 1957, 1); Водень окислих ться киснем повітря, в резуль таті чого утворюється вода (Наука і життя, 1957, 2); Окислився метал. Зазеленіла мідь (Бажай)]. окисний хим. окислительный [Одним з найбільш важливих показників обміну речовин є стан окисних процесів (Укр. біох. ж., 1956, XXVIII, 1)]. окиснути см. окисати. окіл1 (род. околу) 1) (окружающая местность} разг. окрестность, разг округа, уст окружность, обл. околица [Так навіжений Цап на ввесь окіл гукав (Греб.); Не сумуй, що листя Сиплеться додолу: Знов зазеленіє По всьому околу (Граб.)]; 2) (окружающая среда, общество) редк. окружение [Йому назустріч, у жіночому околі, Іде його хорошая Даліла (Л. Укр.)]; 3) обл. округ [Прихожі мужчини—були то селяни в строю, який носять бойки стрий- ського і станіславського околу (Фр.)]; 4) обл. кольцеобразная ограда из кольев [Де вітряків окіл крилатий Бендери мов обгородив.., Там видно цегли ворох цілий (Греб.)]. окіл 2 редк. 1) «ар. вокруг; (на ближайшем расстоянии — ещё) около [Тиша окіл стояла така, що хотілось затулити вуха — щоб не чути цієї тиші (Смол.)]; 2) предл* вокруг [Окіл театру., вирував величезний шумливий натовп (Смол.)] окільцювати см. окільцьовувати. окільцьований спец. окольцованный [Між ученими всіх країн існує домовленість, що кожне знайдене кільце мас бути повернуте в країну, де була окільцьована пташка (Веч. Київ, 1958, III)]. окільцьовування спец. окольцовывание. окільцьовувати, -цьовую, -цьовуєш, окільцювати, -цюю, -цюєш спец. окольцовывать, окольцевать. окільцьовуватися, -цьовується страд, з. спец. окольцовываться. окіп см. окон. окісний окороковый, окорочный. окісний анат. надкостничный. окіст (род. окосту) окорок [Прошу., прийняти від мене барильце наливки власного виробу, а Апелю і любого зятя — меду та окосту (Тулуб)]. окістя анат. надкостница. окїт (род. окоту) окот; (у овец — ещё) ягнение [Щоб запобігти захворюванням ягнят, які мають народитися взимку, треба заздалегідь утеплити приміщення, де відбуватиметься окіт (Колг. вироби, енцикл.)]. окіян, -ну фольк. окиян [Була в Леніна приручена нгиця. Крила махові — окіян- море перелетить (Янов.)]. оклад, -ду оклад. окладний окладной [Обов'язковому окладному страхуванню підлягають і с.-г. тварини, що належать колгоспам, колгоспникам та іншим громадянам (Колг. вироби, енцикл.)]. оклёцькуватий обл. приземистый, коренастый [Оклецькуватий писар з Якутії зітхав, протираючи очі (Граб.)]. оклигати, -гаю, -гаєш и оклигнути, -ну, -неш обл. выздороветь, поправиться [Старі |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)