Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
око ИЗ око око (приблизительно) на глаз [Вадим Петрович навчив Марусю лічити кроки, на око визначати кути (перекл. з О. Тогстого)]; н а темні очі (вслепую) втёмную (нар.); не вірити своїм (власним) очам не верить своим (собственным) глазам; не лізь в очі! (у вічі!) (будь скромнее) разг. не лезь в глаза!; (не) спускати з бка (очей) см. спускати І; одним оком одним глазом, «ар разг. вполглаза, вполглазка [Сидіти тут ще з місяць — не можу, бо хочеться мені хоч одним оком поглянути ще на Італію, а також побути на селі (Коцюб.)\\ пасти очима см. пасти1; пильнувати, як (більше, н і ж), ока в лобі (голові) см. пильнувати; плювати межи очі перен. плевать в лицо [Хома дивиться мовчки, потому цідить до нього згори в долину, наче межи очі плює (Коцюб.)]; позичати у Сірка (Р я б- к а) очей см. позичати 1;про людське бко для виду, для вида, разг. для видимости; (с целью обратить внимание на что-нибудь — ещё) напоказ (нар.) [ П а р в у с: Тоді вже, як вирок збудеться, відомо буде, хто справді з нас засуджений, хто ж тільки про людське око (Л. Укр.)]; світ за очі разг. куда глаза глядят [Принцеса: Гуси, гуси, лебедята, візьміте нас па крилята, понесіте світ за очі, на полудня, геть з півночі! (Л. Укр.)]; світити очима таращить глаза [Чого світите на мене очима? Може, ви мене забити хочете? (Вовч.)]; світле око перен. чистая совесть [Багацько дечого бракує нам, та світле око (Барв.)]; у нас перед очима на наших глазах; у страха великі очі, страх м?е великі очі см. страх 1; хай мені бчі повилазять погов. вульг. лопни мой глаза; хоч в око (у вічі) стрель разг. хоть глаз вьїткни (выколи) [Темний морок спустився на землю, і тут нічого не видно, хоч стрель у вічі... (Мирн.)]; хоч око виколи разг. хоть глаз выколи [У хаті зовсім стало темно, що хоч око виколи... (Квітка)]; щоб відвести очі разг-, для отвода глаз; я к з очей, так і з д^мки погов. с глаз долой — из сердца вон; я к оком змигнути в мгновение ока; я к (мов) сіль в оці погов. как бельмо на глазу [Хай погуляє дитина. Тільки їй волі, поки в мами та в тата. Та й те людям мов сіль в оці (Коцюб.)]. бко * (мера веса) уст. три фунта [Лучче око золота, ніж камінь олова (Ном.)]. око3 (мера вича, водки) уст. штоф [Баби про щось радились. Семен вийняв з-під поли око горілки і поставив на стіл (Коцюб.)]. окований 1) окованный [По окованих міддю східцях трапа, похилившись, сходив на есмінець професор Ананьев (Трубл.); Нехай мої співи й садочки квітчаті Заснули, оковані сном зимовим, — Весною й пісні, і квітки на гранаті Вогнем загоряться но^им! (Л. Укр.)]; 2) закованный; окованный [Іду я, окована міцно, і дзвонять кайдани мої (Л. Укр.)]. Ср. оковувати 1 — 2. окови (род. оков) оковы [Мотря посміхається. Робить рух, ніби сама кладе руки в окови (Вільде); Монополія капіталу стає оковами того способу виробництва, який виріс при ній і під нею (Ленін)]. оковимірник мед. глазоизмерйтель. оковита 1) прил.: <-^та горілка водка лучшего сорта; обл., уст. пенное винб, пенное (сущ.)[С&м\ приїхали і горілки барильце доброї оковитої привезли. Запили сватання (Баре.)]; 2) (род. оковитої и реже оковйти) сущ. водка лучшего сорта; обл., уст. пенник, пенное (сущ.) [Через годину панотець затирав сметану з свіжим сиром, випивши чарку оковитої (Свидн.); Молодая встала, Взяла кварту оновити Та й почастувала Сердешного невольника І його сторожу (Шевч.)]. оковйтка см. оковита 2. оковка спец. оковка. оковування спец. оковка. оковувати (оковую, оковуєш), окувати и (реже) окути (окую, окуєш) 1) оковывать, оковать [Тіло [Соломіїї тягне до себе чорна безодня. Вона оковує його залізом, обвішує камінням, обхоплює холодними руками... (Коцюб.); Квітка підбігає з букетом: Царице моя! Провідна зоре! Ви окували мого душу, сп'янили!.. (Стар.)]; 2) (в кандалы) редк. заковывать, заковать, уст. оковывать, оковать [Оковували [люди] мене такими важкими ланцюгами, що я в три погибелі згиналася (Мирн.); Царів, кровавих шинкарів, У пута кутії окуй, В склепу глибокім замуруй (ПІевч.)]. окозамилювальний очковтирательский. окозамилювання очковтирательство [Окозамилювання — велике зло. У нас ще не перевелися люди, які не дбають про справу, а лише намагаються приховати свою бездіяльність (Рад. Укр., 1957, 1)].^ окозамилювацький очковтирательский. окозамилювач очковтиратель [Ленін був вимогливий, завжди добивався доведення діла до кінця, перевіряв виконання, був нещадний до бюрократів, кар'єристів, окозамилювачів, несумлінних працівників (Біогр. Леніна)]. окозамилювачка очковтирательница. околиця х 1) окраина [Діти минули околицю містечка і вийшли в степ (Донч.); Вони не чують, як над містом гудуть ворожі бомбардувальники і десь на околицях виють сирени (Куч.)]; 2) (прилегающая к чему-нибудь местность) окрестность; (только ед. ч. собир. — ещё) окружение (книжн.), округа (разг.), околица (обл.)9 уст. окружность, околоток [Після пожежі у Вітровій Балці по всій околиці пройшли пожежі, як вогняні смерчі (Головко); Згадала околиці рідні; Скрізь квіти, ряст, ясна роса... (Л. Укр.); Опядає навкруги хутори, села, всі околиці (Мирч.)]\ в ^цях міста багато будинків відпочинку в окружении города - много домов отдыха. 8—2438 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)