Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
око 114 око околиця % редк. о колії ш (часть головного убора) околыш [Хтось сидить за спиною в його, молодий, картуз — сипя околиця (Тесл.); Виблискуючи на місяці оксамитовими околишами семінарських кашкетів, стояла., бурсацька громада (Вас.)], околичка уменъш. околыш, окблышек [Маке- дон зняв картуз — витер околичку зсередини червоною в білий горошок хусткою (Риб.); Вуха [Сіверцева] під чорною околичкою кашкета пашіли, як півнячі гребені (Гонч.)]. околичний 1) окраинный [У пітьмі проступили околичні будівлі Краснодона (пе- рекл. з Фадеева)]', 2) см. околишній. окблиш см. околиця 2. околишній, обл. околичний окрестный, редк. окружающий; (только о местности уст. — ещё) окружный, окольный [Жителі розбіглися по околишніх лісах і ярах, а сільська пастушка потрапила ворогам в лабети (Волош.)\ Околишня тиша була насичена тривогою (Коцюб.)\ З весною знов вертав я на толоку, до гусей і телят, котрі Мошко скуповував у околичних селах (Фр.)]. околіт, -лоту см. околот. околіти, -лїю, -ліеш разг. 1) околеть [То так вона і жила з жабою. А як умерла — і жаба околіла (Мирн)\ Не горів, не болів— зразу околів (Ном.)]\ 2) (сделаться непо- движным) окоченеть, закоченеть, окостенеть, закостенеть [Сидить мила, околіла,— Нема дров ані поліна (Чуб.)]. околія уст. окрестность; округа; околица; окружность; околоток [Усю околію зібрать та й косить (Ном.)\ Пекарня чудова, і пекарка знакома, удівонька. Красота така — на всю околію (Вовч.)]. Ср. околиця1 2. около обл. 1) наружная поверхность зда- пия [Стіни були не опоряджені; около було оббите дощем (Н.-Лев.); До храмового свята готувалися в кожній хаті — жінки кінчали мастити около, діти підмітали стежки (Нанч)]; 2) (окружающая местность) окрестность, уст. окружность [Герман довго непорушно стояв під грушкою, пильно вдивляючися в ближче й дальше около (Фр.)]. околодок, -дку дорев. околоток [Якось Щорс дізнався, що кожного ранку біля полкового околодку стоїть черга — туди приходять «хворі», що будь-якою ціною намагаються ухилитись від навчання (Скляр.)]. околодочний дорев. околоточный [Карно Петрович Зайчик, околодочний надзиратель, вернувся нарешті з служби додому (Коцюб.)]. околот, -ту с.-х. 1) собир. сторновка [Чіпка— на току, коло хліба порається: молотить, та віє, та околот в'яже... (Мирн.); Звідки я хату докрию, коли й снопа околоту не маю? (Янов.); Вулиці в селі обезлюділи. Матами з околоту люди позатуляли шибки і рідко виходять з хат (Чорн.)]; 2) (связка) [сторнованный] сноп, сноп [сторновки] [Микола : ..Знаєш, я так думаю: околот соломи принесу, постелимо Михайлові отут на землі (Фр.)]. околотина с.-х. обл. [сторнованный] сноп, сноп [сторновки] [Вона непорушно сиділа на відволоженій росою околотині (Ряб.)]. См. ещё околот 2. околотити, -лочу, -лотиш с.-х. разг. обмолотить, сохранив солому в немятом виде; *^ти хату покрыть крышу снопами сторновки, покрыть крышу сторновкой. околотований с.-х. сторнованный; ^на с о- л 6 м а сторновка. околотування с.-х. сторновка. околотувати, -тую, -туєш с.-х. сторновать. околяса, околясом нар: піти (побігти) ^са, ^сом разг. пойти (побежать) окольным путём [Я туди й побіг околяса, далеко було, а братуха прямо пішов (Новомосковск, у.— С л. Гр.)\ Не йшов просто, а пішов околясом додому (Волч. у. — Сл. Гр.)]. окольництво ист. окольничество. окольничий, -чого сущ. ист. окольничий [У палаті — обабіч печі — на лавах сидять бояри, окольничі (перекл. з О. Толстого)]. окомір, -ру глазомер [Він поспішав глянути вздовж секторів статора й переконатися, що вони не перекосилися.. Окомір його ще не зраджував ніколи (Собко)]. окомірний глазомерный. окопом дорев. обл. эконом [Опівдні виїхав на лан оконом (Коцюб.)]. окономія (крупное капиталистическое имение) дорев. обл. экономия [Там у Крутоярській окономії, кажуть, багато хліба зосталося... (Мирн.)]. окономша дорев. обл. эконбмша. оконтурити см. оконтурюватп. оконтуровка спец, оконтуровка. оконтурювання спец, оконтуровка. оконтурювати, -рюю, -рюєш, оконтурити, -рю, -риш спец. оконтуривать, оконтурить [У двох місцях знайшли вони родовища залізняку і сланцю. Все уважно нанесли на карту. Наступні геологічні експедиції мають оконтурити ці райони, з'ясувати багатство напластувань (Донч.)]. оконфузити, -фужу, -фузиш разг. оконфузить. оконфузитися, -фужуся, -фузишся разг. оконфузиться [Розмова з ним вимагала великої обережності, і Ольга, власне, думала» як відповісти йому, щоб самій не оконфузи- тись (Вільде)]. оконце см. віконце. окоп, окіп (род. окопу) окоп [Сержант Микола Красношапка і з ним ще кілька това- ришів-снайперів зайняли окоп на передовій (Вишня):, Оце зробить [Івась] акіп, та й давай його розвертати — буцім з бою бере... (Мирн.); Кладовище було обкопане глибоким ровом. На окопі росла густа дереза. З одного боку по окопі рослц високі верби (Н.-Лев.)]. окопаний см. обкопаний. окопати см. обкопувати. окопатися см. обкопуватися. окопний окопный [Ім'я твоє нове почув я вперше, воно прийшло до мене крізь рядки далекої окопної газети (Пере.)]. окопування см. обкопування. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)