олі 121 олт однієї з головних операцій фінансового капіталу, відіграє дуже важливу роль в розвитку і зміцненні фінансової олігархії (Ленін)]. олігоцен, -ну геол. олигоцён [На кінець середнього олігоцену звільнилися від водного покриву кристалічний масив і, очевидно, західне Причорномор'я (Геол. ж., 1953, XIII, 2)]. олігоценовий геол. олигоцёновый. олієнасіння маслосемена. олієний масленный. олієподібний маслообразный. олієутворювальний маслообразоватёльный» оліїстий маслянистый. оліїстість, -тості маслянистость. оліїти (олію, олієш) маслить [растительным маслом]. оліїтися (оліїться) маслиться [растительным маслом]. олій см. олія. олійний 1) масляный [Надвечірня Волга. Довгі струї — в тінях Хмар і пароплавів, і олійних плям (Бажан); Пролетів снаряд і, майнувши жовтим олійним сяйвом, вибухнув поблизу (Борз.)\\ ~>на фарба масляная краска [На стіні, проти стола, висить великий портрет Шевченка, хорошої роботи олійними фарбами (Коцюб.)]; ~ний'завбд маслобойный завод, маслобойня [Олійний завод після вивершення річного плану випустив додатково 650 тонн високоякісної олії (Рад. Укр., 1946, XII)]; 2) (дающий растительное масло) бот. масличный [На полях колгоспів зріє високий урожай найціннішої олійної культури — соияшника (Рад. Укр., 1951, VIII)]. олійник спец. маслобойщик. олійництво маслоделие. олійниця * маслобойня, маслоббйный завод, маслозавод [У Воронезькій губ. в порефор- мену епоху набули особливого поширення торговельні посіви соняшника, перероблюваного на місцевих олійницях в олію (Ленін); Один дідусь.., пояснюючи нам причину обміління рік, говорив: «Колись були тут водяні млини, олійниці і сукновальні, а тепер самі пні залишились» (Вітчизна, 1956, 4)]. олійниця 2 днт. нарывник. олійницький маслоббйный. олійня маслобойня, маслоббйный завод, маслозавод [На олійні працює тепер Степан Федорович (Козач.)]. Олімп, -пу ееогр., миф., перен. Олймп. олімпіада олимниада [Міцно увійшли в наше життя такі явища, як районні, обласні, республіканські, всесоюзні олімпіади самодіяльного мистецтва, на яких демонструються все нові й нові творчі досягнення радянського народу (Рил.)]. Олімпіада (имя Олимпиада. олімпієць, -пііїця 1) миф., перен. олимпйец [1 ф і г є н і я: Тая іскра, Що ти [Прометей] здобув для нас ьід заздрих олімпійців, Я чую пал її в своїй душі (Л Укр.)]; 2) спорт олимпйец [В легкій аглеіиці, яку по праву називають королевою спорту, успіх радянських олімпійців не викликає сумніву (Рад Укр., 1960, IX)]. олімпійський, уст. олімпський олимпийский) [Крик Прометея лунає безліч віків скрізь по світі, він заглушає собою потужні громи олімпійські (Л. Укр.); 1 по Олімпсь- кому закону Уже ти пекла не минеш, Бо треба кланятись Плутону, А то і в Рим ие допливеш (Котл.)]\ ~пінський с п 6 к і й перен. олимпийское спокойствие [Трудна часом буває витримувать олімпійський спокій (Л. Укр.)]\~пінські ігри спорт олимпийские игры [Перемога команди СРСР на XVI олімпійських іграх —- тріумф радянського спорту (Рад. Укр., 1956, XII)]. олітературити см. олітературювати, олітературитися см. олітературюватися, олітературювати, -рюю, -рюєш, олітературити, -рю, -риш олитературивать, олитературить. олітературюватися, -рюється, олітературитися, -риться олитературиваться, олите- ратуриться. оліфа техн. олифа [Льонова олія швидка висихає, а тому її широко застосовують у техніці для виготовлення високоякісної оліфи, різних лаків (Колг. вироби, енцикл.)]. олія, редк. олій (род. олію) масло (из маслин- ных растений); (употребляемое в пищу) постное масло [На мить Андрієві ніздрі вхопили знайомий запах олії (Коцюб.,); Дівчата несуть квіти, вінки, круглі, плисковаті кошики з ячменем і сіллю, амфори з вином та олієм (Л. Укр.); Нехай б'ють, — олії не виб'ють (Ном.)]; ефірна олія эфирное масло [Ефірну олію з рододендрона жовтого можна застосовувати ві парфюмерній промисловості при виготовленні мила і духів вищої якості (Бот. ж., 1953, X, 2)]; маслинова олія см. маслиновий; прованська олія прованское масло; соняшникова олія подсолнечное масло [Дуже (ой, як дуже!> непогано, коли культура «а столі у вигляді., картоплі, підрум'яненої на колгоспній соняшниковій олії (Вишня)]. олово, разг. оливо олово [Олово розскочилося в воді на дрібний пісок (Фр.); І небо темно-сиве олово Зірками сипле на сніги (Мал.); Посипались рідкі краплі дощу, ..важкі, як розтоплене оливо (Н.-Лев.)\ За крок, перед очима, тьмяним оливом- перекочувалась вода (Козач.)]. олов'яний, разг. олив'яний оловянный [Кулемети сіють олив'яним дощем у саму гущу (Козач.); Він чує страшну втому в тілі, немов воно у нього олов'яне (Фр.); Важка олив'я на хмара закрила небо, гнітючим, тягарем повзе вона при землі (Волоси.)]. ол о п'яніти, -нію, -нієш редк. деревенеть [Семен Дудко раптом відчуває як оло- в'яніють його ноги, а серце, завмираючи, наче спиняє свій перестук (Риб.)]. олтар, -ря церк., перен. алтарь [Ярослав..: Подякуй лиш, що тверді ваші шиї Згинаю в храмах я пред олтарем, А не на торзі княжеським мечем (Коч.); Як я люблю оці години праці, Коли усе І навколо заіиха... А тільки я одна неподо-
|