юлю 122 оме ланна Врочистую одправу починаю Перед моїм незримим олтарем (Л. Укр.); Великі жертви, ..незліченні злигодні і страждання, пережиті нашим народом у ході війни, напружена праця в тилу і на фронті, віддапа на олтар Вітчизни, — не минули марно і увінчалися повною перемогою пад ворогом (Гонч.)]. элюднений очеловеченный. олюднення очеловечение; ^ня мавпи антр. очеловечение обезьяны [Олюднення мавпи відбувалось в умовах теплого клімату на великих просторах Старого Світу — в південно-східній Азії, в ряді областей Африки та деяких південних районах Європи (Нар. стар. іст. УРСР)]. олюднити см. олюднювати. олюднитися см. олюднюватися. олюднювати, -нюю, -нюеш, олюднити, -ню, -ниш очеловечивать, очеловечить. олюднюватися, -нююся, -нюешся, олюднитися, -нюся, -нишся очеловечиваться, очеловечиться. олютйтися (олючуся, олютйшся) обл. рассвирепеть [Рябина: Пане писарю, не г смійся! Не смійся, бо олючуся! (Фр.)]. Ольга Ольга. ом физ. ом. Оман, -ну Оман. омана 1) (иллюзия) обольщение; (состояние обманувшегося, обманутого, обольстившегося — ещё) обман, заблуждение [— Не треба ілюзій, не треба омани, — сердилась на себе Раїса (Коцюб.); Зникає люта омана від того співу, як од могучого закликання, вітром розлітається... (Вас); Може, прокинуся хутко з сеї примари-омани десь на безлюднім просторі і без надій на життя?.. (Л. Укр.)]\ '—на смаку (слуху, зору, почуттів) обман вкуса (слуха, зрения, чувств) [Омана смаку разом з оманою фантазії була аж надто велика! (Н.-Лев.); Василя на човні не було. Просто трапилася омана зору, бо ніч була темна (Донч.)]; вводити, ввести в~» ну кого вводить, ввести в обман (в заблуждение) кого [Мені було соромно і сумно. Сумно — бо я видав книгу, яка попри усі мої добрі заміри вводила читача в омапу (Смол.)]; 2) (нарушение обещания) редк. обман [Він перший за свою любов тяжкі дістав кайдапи, але до скону їй служив, без зради, без омани (Л. Укр.)]. оманений 1) обманутый [Була навіть така чутка, що багато шукачів і слідців його [отамана] у руці держали вже, та пускали омаиепі (Вовч.)]; 2) соблазнённый; очарованный. Ср. оманювати 1—2. омани ти см. оманювати. оманний, (реже) оманливий 1) обманчивый; (являющийся призраком) призрачный [Та це була оманпа думка, вона зникала безслідно й швидко, і Андрія знову гнітила дійсність (Гур.); Розказують, що десь, колись, над морем Жила собі така ласкава фея, Морганою прозивана, і людям Показувала видива оманпі, А звідси й назва давня та пішла (Рил.); Над ланами колишеться, бродить оманливе сяйво (Ст.)\; 2) (заманчивый, привлекательный) соблазнительный; (вызывающий восхищение) очаровательный [Ось і подвір'я Марічки, приколисане сплетінням тіней і оманним нічним сяйвом (Ст.); Почуття існували, як потойбічні, як оманливі і жадані духи (Риб.)]. оманювати, -нюю, -нюєш, оманйти (оманю, оманиш) редк. 1) обманывать, обмануть; 2) (прельщать) уст. соблазнять, соблазнить; (производить неотразимое впечатление — обычно) очаровывать, очаровать. омар, -ра омар [Матроси купили великого омара (Трубл.)]. омаста обл. 1) жир [3 них [овець] вони добували собі одежу й страву, омасту й м'ясо (Фр.)]; 2) приправа [Сіль — омаста, масло — окраса (Ном.)]. омах, -ху редк. огненный язык, вспышка [пламени] [Омах полум'я огорнув Цим- бала, й він почув.., як зашкваркотіли, спалахнувши, його брови і вії (Борз.); Безсмертний стяг — злітає над світами Високий омах чистого вогню! (Бажан)]. омеблювання 1) (действие) омеблировка; 2) (обстановка) редк. меблировка [Стіл і стілець доповнюють омеблювання. Навіть гарно в хатині (Коцюб.)]. омеблювати см. омебльовувати. омеблюватися см. омебльовуватися. омебльований омеблированный. омебльовувати, -льовую, -льовуєш, омеблювати, -люю, -люєш омеблировывать, омеблировать, обставлять, обставить. омебльовуватися, -льовуюся, -льовуєшся, омеблюватися, -лююся, -люєшся омеблировываться, омеблироваться, обставляться, обставиться. омега омега. омежований редк. ограниченный [І нічого ясного, добре омежованого не вхопить в тому. . просторі моє око! (Н.-Лев.)]. омежувати, -жую, -жуєш редк. ограничить. См. ещё обмежувати. омежуватися, -жуюся, -жуєшся редк. ограничиться [Ми омежуємось коротенькою психологічною характеристикою (Н.-Лев.)]. См. ещё обмежуватися. омела бот. (Уізсит Ь.) омела [Між вербами з темно-зеленими шапками омели блиснула ріка (Донч.)]; дубова ~ла (Ьо~ гапіпиз Ь.) ремнецветник. омёлга орн. обл. иволга [Недалечко од неї блиснула жовта омелга, перелетіла через прогалину (Н.-Лев.)]. омелові, -вих сущ. бот. ремнецвётные, омё- ловые. омелюх щорн. свиристель [Кожен омелюх з'їдає за день більше ягід, ніж важить сам (Коп.)]. Омелян, разг. Омёлько Емельян. омертвити см. омертвляти. омертвілий, (реже) обмертвілий омертвелый, омертвевший [І змело, як сухе листя, чорною мітлою омертвілі тіні людей у ями (Вас); Кіндрат розкрив обмертвілі губи, але із пошерхлих уст вирвався тільки стогін (Панч)]. омертвілість, -лості омертвелость. омертвіння омертвение [Йому закрутилася
|