оме 123 он голова, духу в груді раптом не стало, волосся притьмом пішло вгору. Се була хвиля омертвіння (Фр.)]. «мертвіти и (реже) обмертвіти, -вію, -вієш омертветь [— Хутко, дівчино! — Не йде, мов омертвіла (Вовч.); Стара зирк на дочку, — дочка обмертвіла либонь (Вовч.)]. омертвления омертвление. омертвляння омертвление. омертвляти, -ляю, -ляєш, омертвити, -влю, -виш омертвлять, омертвить. омёт уст. пола, край [одежды] [Спадає [миро] росою І на шитії омети Ризи дорогої(Шевч.)]. омиваний омываемый [Омивані дощами-зли- вами, До сонця звернемо лице (Дмитр.)]. омивати, -ваю, -ваєш, омити (омию, омиєш) 1) (обмывать) кпижн. омывать, омыть [І омию На княжому дебелім тілі Засохлу кров його... (Шевч.); Земле моя прекрасна, дай я тебе розцілую, Дай я тебе омию в радісних цих сльозах! (Заб.)]; см. ещё обмивати 1; 2) (только несоверш.) геогр. омывать [Береги Радянського Союзу омивають великі моря й океани (Донч.)]. омиватися, -ваюся, -ваєшся, омитися (омиюся, омиєшся) 1) кпижн. омываться, омыться [Омивалася дощами простора земля (Риб.)]; 2) страд, з. (несоверш.) омываться; омываться. Ср. омивати 1—2. омилення хим. омыление. омилювання хим. омыление [Пряма реакція називається етерифікацією, а зворотна — гідролізом складного ефіру, або омилюванням (Заг. хім.)]. оминати, оминути см. обминати \ омирати, -раю, -раєш обл. замирать [Йому усе чогось здавалося, що ось-ось поспитає дівчина в його: «А жінка ваша?» — і серце йому омирало... (Вовч.)]. омити см. омивати. омитий 1) омытый [Стають помітними омиті теплим дощем дуби, осичини, крислаті сосни (Шиян); Жагу пісень, в труді омитих, Люби, як брат сестру свою (Рил.)]; 2) омытый [Скільки щастя — жити і любити В тій землі, де друзі бойові!.. Ти морями вільними омита, Оповита в подвиги живі (Мас.)]. Ср. омивати 1—2. омитися см. омиватися. омічний физ. омический. оміщанюватися, -нююся, -нюєшся, оміщани-» тися, -нюся, -нишся прен. омещаниваться, омещаниться. омлет, -ту кул. омлет. омлівати, -ваю, -ваєш, омліти, -лїю, -лієш редк. обомлевать, обомлеть [Він спочиває, омліває часом, прокидається і знов повзе на дні комишевого моря (Коцюб.); Омліло серце Петрове, уста шепчуть молитви й прокльони, прокльони й молитви (Мирн.)]. омлілий редк. обомлевший, обомлёлый [Голова її падає йому на плече, руки опускаються, він мчить її в танці омлілу (Л. Укр.)]. омлілість, -лості редк. обомлёние [Вона не плакала, тільки дрібно тремтіла і почувала., якусь омлілість у всім тілі (Л. Укр.)]. омліти сл. омлівати. омметр, -ра физ. омметр. омнібус омнибус [Плентали й шкапи, тягнучи старовинні ридвани омнібусів (Ільч.)]* омнібусний омнибусный. омограма омограмма. омолоджений омоложённый [Квітами радості вкриється омолоджена запашна земля (Трипіл.)]. омолодження омоложение [Особливо велике значення має обрізування при омолодженні дерев, які передчасно втрачають свою продуктивність (Колг. село, 1956, омолоджування омолаживание, омоложение. омолоджувати, -джую, -джуєш, омолодити, -лоджу, -лодиш омолаживать, омолодить [Цікаво дуже розповідала [Оля], як можна омолодити стару яблуню (Донч.)]. омолоджуватися, -джуюся, -джуєшся, омолодитися, -лоджуся, -лодишся омолаживаться, омолодиться [Одразу наче всій природі дихнулося вільніше, наче світ омолодився (Гонч.)]. омолодити см. омолоджувати. омолодитися см. омолоджуватися. омонім лингв, омоним. омоніміка лингв, омонимика. омонімічний лингв, омонимический. омонімія лингв, омонимия. оморочувати, -чую, -чуєш, оморочити, -чу, -чиш см. обморочувати, обморочити. омофор, -ра церк. омофор. омочити см. омочувати. омочитися (омочуся, омочишся) книжн. омочиться. омочувати, -чую, -чуєш, омочити (омочу, омочиш) книжн. омачивать, омочить [І я кровавими сльозами Не раз постелю омочу (Шевч.)]. омріяний овеянный мечтой; взлелеянный в мечтах; выношенный в мечтах [Омріяні в дальніх походах, минають в труді наші дні (Шп.); Ввійшовши до складу своєї Батьківщини — могутнього Радянського Союзу, трудящі західних областей України одержали не тільки віками омріяну землю і волю, але і всі людські права (Козл.); Попереду мовби нечутно відчинялись якісь величезні брами в новий світ, де все омріяне здійсниться (Гонч.)]. Омськ Омск. , Омська область Омская область. омський омский. омулевий ихт. омулёвый. омуль, -ля ихт. омуль [За вечерею в аеропорту місцеві товариші частували нас знаменитим сибірським омулем (Козл.)]. омут обл. омут [А понижче водопаду глибокий, синій, обширний омут (Фр.)]. омшанйк, -шаника с.-х. омшаник [У двір [Тимофій] вийшов задоволений, усміхнений і., неквапно заходився обладнувати омшаник (Ряб.)]. он част. 1) (указательная) а) (для указания на что-нибудь находящееся или происходящее в некотором отдалении) вон [Он показався Семен Мажуга на чолі цілої юрми (Коцюб.); Іду я тихою ходою, Дивлюсь — аж он передо мною Неначе дива виринають (Шевч.); Русалка: ..Ди-
|