Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
она 124 оно віться, он отой, що там блукає, такий, як батько ваш, що вас покинув (Л Укр.)]; б) (для указания на что-нибудь находящееся или происходящее в непосредственной близости или как бы в данную минуту) вот [Це сіни, а он і двері у хату... (Мирн.); Он чуєш, яке надворі схопилося! Гуркоче, гуде та виє... (Мирн.)]; 2) (усилительная— при местоимениях, существительных, глаголах, наречиях) вот [Нехай воно і так, Та тільки он що я чувала, Що Муху зневажає всяк (Гл.); Он батько казав учора, що віддасть тебе до дяка у навуку (Мирн.); К и л и н а: Та я своє скінчила, он Лу- каш ніяк не вправиться (Л. Укр.); А тепер уже, оп бачиш, Доходить до чого (Шевч.); Л у к а ш: ..А ще он як ума їла квітками попідвіконню — любо подивитись! (Л Укр)]; он воно що! разг вот оно что! овавісніти, -нііо, -нієш разг. надоесть, наскучить [Вже він трохи й онавіснів мені (Вовч.)]. онагр, -ра 8оол. онагр. онанізм, -му онанизм, рукоблудие. онанірувати, -рую, -руєш онанировать. онаніст онанист. онаністка онанйстка. ондатра зоол. ондатра [15 років тому в Казахстан у пониззя Сир-Дар'ї був заве- 8ЄНИЙ цінний хутровий звірок — ондатра (Рад. Укр., 1949, XI)]. бнде нар. вон там, разг. эвон, бвот [А онде під тином Опухла дитина — голоднее мре (Шевч.); А он де нещасний коханець край брами у розпачі голову стиснув руками (Л. Укр.)]. бндечки нар. уменъш. разг. вон там, разг. эвон, эвот [Ондечки вже світиться в вікнах вогонь (Н.-Лев.); Опдечки й мій улюблений пеньок серед галявини (Коп.)]. ондограф ел. ондбграф. ондулятор, -ра тел. ондулятор. ондуляція тел. ондуляция. Опёга Оиега. Онёзьке озеро Онежское бзеро» онёзький онежский. онемощіти, -щію, -щїєш обл. 1) обессилеть, изнемочь |Як цілий день у спеку покосиш, то й онемощієш (Волн, у, — Сл. Гр.)]; 2) обеднеть [Сув багатий сильно Шкварій, а тепер онемошів (Волч. у. — Сл. Гр.)]. онёр, -ра карт, онёр; з усіма ~рамн перен. шутл. со всеми онёрами. оний уст. оный [Ярослав Мудрий: .Л мушу знов трудити хвору ногу І брати меч, як в они бурні дні (Коч.)]; во в р ё- м'я оно уст., шутл. во время оно [Не сотні вас, а міліони Полян, дулебів і древлян Гаврилич гнув во врем'я оно (Шевч.)]. Онйкін Аниией, Анйкий, уст Иоаннйкий. Онйсим разг Опись ко Анйсим> Онйсим. Онйсій разг. Онйсько Онйсий. Онйсія, разг. Онйська Анисия, Анйсья. Онйсько см. Онйсим и Онйсій. онікс, -су мин оникс. оніксовий мин. ониксовый. онімечення онемечение [Австрійські реакціонери [в першій половині XIX ст.] проводили на західноукраїнських землях політику онімечення українців (Іст* Укр. РСР)] онімечити см. онімечувати. онімечитися см. онімечуватися. онімечування онемечивание, онемёчение [В останній чверті XVIII ст. всі західноукраїнські землі опинились під владою австрійської монархії. Вся політика правлячих кіл Австрії була спрямована на всемірну підтримку польського панства і насильствене онімечування населення (Іст. Укр. РСР)]. онімечувати и редк. обнімчувати, -чую, -чуєш, онімечити и редк. обнімчити, -чу, -чиш онемечивать, онемечить [Хотіли нас фріци узять онімечить — та їхньому духу наш дух суперечить! (Тич.)]. См. ещё знімчувати. онімечуватися и редк. обнїмчуватися, -чуюся, -чуєшся, онімечитися и редк. обнімчитися, -чуся, -чишся онемечиваться, онемечиться [Розвиток української культури на західноукраїнських землях проходив в першій половині XIX ст. в обстановці гніту австрійської монархії. Початкова і середня школа онімечувалась Aст. Укр. РСР}]. См. ещё знімчуватися. онімйти, -млю, -мйш редк. сделать немым [Сам не оглух — других не онімив (Боров.)]. онімілий онемелый, онемевший [Павлуша стояв мов онімілий (Ваш)]. онімілість, -лості онемелость. оніміння онемение. оніміти, -мію, -мієш онеметь [Як зази- міє, то й жаба оніміє (приказка); Школярі навіть оніміли на якусь хвилину, а потім з вигуками «ура» кинулись дивитись машину, що дала їм світло (Коп.); Замовкли гармати, Оніміли дзвони (Шевч.)] онколог мед. онколог [Спостереження онкологів показують, що ця тяжка хвороба [рак губи] найчастіше виникає саме у тих, хто курить люльку (Наука і життя, 1957, 7)]. онкологічний мед. онкологический [Дедалі збільшується сітка онкологічних науково- дослідних інститутів, клінік, диспансерів, кабінетів (Наука і життя, 1956, 8)]. онкологія мед. онкология [Наука, яка ставить своїм завданням вивчення опухів, має назву онкології (Курс патології)]. онколь, -лго фин. онколь. онкольний: г~ ний ра х у п ок фин. онкольный г.чёт, онколь. оно нар. обл. только, лишь [Чи всі дівки в танки йдуть? Оно нема одної Марусі молодої (Чуб.)]. онова редк. обновление [Усі, хто з походів вернувся додому, Виходь на онову села (Ол.)]. См. ещё обновлення. оновити см. обновляти1. оновитися см обновлятися. оновлений см обновлений *. оновлення см. обновлення оновлювання см. обновляння. оновлювати см. обновляти * онов-новатися см. обновлятися. оновляння см. обновляння. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)