Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
оно 125 опа оновляти см. обновляти 1. оновлятися см. обновлятися, оноді нар. обл. иногда [Оноді видів я, як він ховав старанно передо мною якесь зілля (Коб.)]. ономастика лингв, ономастика. ономатологічний лингв, опоматологический. ономатологія лингв, ономатология. Онбпрій Онуфрий. Онтаріо нескл. сущ. ср. р. Онтарио. онтогенез, -зу, онтогенезис, -су биол. онтогенез, онтогенезис [Теорія стадійного розвитку з усією глибиною розкриває також взаємний зв'язок індивідуального розвитку організму з історією розвитку виду, тобто єдність онтогенезу і філогенезу (Осн даре.)]. онтогенетичний биол. онтогенетический [В різні періоди онтогенетичного розвитку., змінюється реактивність організму (Фізіол. ж., 1956, II, 3)]. онтогенія биол. онтогения. онтологічний филос. онтологический. онтологія филос. онтология. онук внук [Всміхається дід до онука ласкаво і гладить голівку його кучеряву (Забіла)] [Старий] побіг стрічати 3 онуками свою Ганну... (Шевч.)\. онука, (реже) онучка внучка [Дід і онука мовчки сидять на ослінчиках перед вогнем (Донч.); Подивись, онучко, чи не кличе хто жати? (Ном.)]. онуків, -коса, -кове внука (род. п. от внук) [Січові оповістки про запорізьку вдачу, про запорізьку волю западали в гаряче серце онукове... (Мирн.)]. Онупрій, Онуфрій Онуфрий. онуча онуча, портянка, обл. подвёртка [Він поспішав натягти чоботи, але недбало загортав онучею ногу й чоботи не налазили (Сміл.); Біля вогню сушилися онучі (Шиян); Мокрою онучею очі забиває (Пом.)]л онуча, -чати уменъш., ласк, внучек или внученька [Баба розказувала. їй любо було одкривати світ його очам, — утішно думати; з якою натоптаною головою виросте її онуча (Мирн.)]. онучата, -чат уменъш., ласк, внучата. онучатко уменъш. ласк, внучонок или внученька [Дожидала у хату невістки, Онучаток, неначе пташат (Шп.)]. онучечка уменъш., ласк, внученька [Прийшла Горпина, перехрестила, поцілувала холодну онучечку і довго стояла над нею, довго (Вовч.)]. онучка * уменъш. онучка, портянка [Виперімо солдатам онучки, — онучка в поході велика річ!.. (Янов.)]. Ср. онуча. онучка 2 см. онука. онучкар, -ря обл. тряпичник [Малий Герман., веде сам з собою всілякі розмови, немов се він онучкар, а до нього приходять баби і торгуються з ним (Фр.)]. онучкарський обл. тряпичника (род. п. от тряпичник) [Пригадавши собі свою давню онучкарську практику, він задумав заня- тися баришівиицтвом (Фр.)]. онучник обл. тряпичник. онучок, -чка уменъш., ласк, внучек [Перед ним 3 собакою онучок грався (Шевч.)]. онуччя собир. редк. онучи, портянки [Тоді Панас переставив через поріг свої чоботища, в яких певно більше було онуччя, ніж ніг, і примостився біля Марії (Коцюб.)]. ооліт, -ту мин. оолит [В північному При- азов'ї поширені залізисті пісковики і залізисті глини, що містять більшу чи меншу кількість рудних оолітів (Геол. ж., 1953, XIII, 2)]. оолітовий мин. оолитовый. оологічний зоол. оологический. оологія зоол. оология. ООН (Організація Об'єднаних Націй) ООН (Организация Объединённых Наций) [Міжнародний орган по мирному використанню атомної енергії ио- винсн бути створений в рамках ООН і звітувати перед Генеральною Асамблеєю і Радою Безпеки (Наука і життя, 1957,1)]. ооспора биол. ооспора. опадання опадание; осыпание [Листка осіннє опадання, Повита інеєм трава (Рил.)]. Ср. опадати * 1. опадати *, -даю, -даєш, опасти (опаду, опадеш) 1) опадать, опасть; (отделившись, падать — ещё) облетать, облететь, осыпаться, осыпаться; (падать вниз — ещё) спадать, спасть [Низько стеляться хмари, ростуть, збиваються в купу і опадають (Коцюб.); З дерев опадало останнє листя, ..застилаючи бронзовим килимом посилані гравієм стежки (Куч.); У лузі Маківка весною зацвіла, ..Пройшов день, два, і з неї цвіт опав (Греб.); Неми- р и ч: ..Мов яблуневий цвіт, опадають пелюстки зів'ялого кохапня... (Дмитр.); До пори, серденько, злиняли, опали твої квіткиї прибило тебе морозом! (Барв.)]; 2) (перемещаться в более низкое положение) падать, пасть, опускаться, опуститься; (отделившись от своего места — ещё) спадать, спасть [Задні трохи припинилися. Зате Мемет поривавсь наперед., і, шкутильгаючи, то виростав, то опадав, як морська хвиля (Коцюб.); Вся стать його схилилась, подалась, Опали руки, наче після втоми (Фр.); Вона., опадала чимраз глибше на дно тої пропасті, яку круг неї і під нею викопало багатство її чоловіка (Фр.); Гроші зараз же пропивалися, проїдалися, а одежинка надягалася на старе рам'я й носилася без перемінки, поки сама не опадала тряп'ям та ґноттям (Мирн.); Мепі наче опала полуда з очей: я з сірого побачила раптом світ кольоровим (Вільде)]; 3) (идти на убыль — о силе и т. п.) спадать, спасть; (уменьшаться в объёме — еще) опадать, опасть; (только соверш. — о лице: похудеть) осунуться [Марія, не розгинаючи спини, вивертала груддя, копала землю. Опадала сила молодиці (Горд.); Голос його зовсім опав (Н.-Лев.); Щоки опали, ясні очі неначе погасли (Н.-Лев.); Перемінився Порох з того часу, як його бачив Чіпка: постарів, захирів, опав (Мирн.)]; 4) (только несоверш.) метеор, осаждаться. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)