Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
она 126 ода опадати 2 см. обпадати2. І опадаючий опадающий; облетающий, осыпающийся [Тихий вітер обвівав щасливу сім'ю, обсипав опадаючим листом рож і бузку головку дитини (Н.-Лев.)]. Ср. опадати х 1. опади,-дів метеор, осадки [Родючі землі, м'який клімат, достатня кількість опадів сприяють вирощуванню високих стійких урожаїв (Соц. тварин., 1956, 1)]; атмосферні ^ди атмосферные осадки. опадистий редк. пологий [Перейду яри опадисті По землі, як по саду (Мал.)). опадовий метеор, осадочный, опак, -ку спец. опак. опаковий спец. опаковый. ) опал, -лу редк. 1) отопление [Там йому дають 1 кімнату., з опалом, з світлом (Уман. у. — Сл. Гр.)]\ 2) топка; (материал, которым топят) топливо [Недавно оце прислав мені деревні на повітку та на опал три хури хмизу (Н.-Лев.)]; 3) (состояние возбуждения) жар, горячность; з~ лом с жаром, с горячностью; (в значении нар.: нетерпеливо — ещё) жадно [Тим часом Гапка заходилась з вечерею, бряжчала мисками, стукала і щось комусь з великим опалом доводила (Вовч.); Зривала квіти, що попадалися, з опалом впивала їх пахощі (Вовн.)]. опал, -лу мин. опал [А небо кольору опалу, і осінь та ж, і синя мла... (Сос); На тобі перкалева сукня, червона з білими круглими цятками. На шиї золота брошка з опалом (Фр.)]. опала опала. опалений 1) обожжённый, опалённый [Дуже був білявий волосом, а засмалений вітром, опалений сонцем — то брови й ус наче вапном пойнялися (Вовч.); Гайворон виліз з окопу і ліг на опалену вогнем траву, повернувшись обличчям на | захід (Собко)]\ 2) отопленный. Ср. опалювати 1—2. опалення отопление; центральне ^ня центральное отопление. опалесцентний физ. опалесцентний. опалесценція физ. опалесцёнция. опалесцйруючий физ. опалесцйрующий. опалин опавший; облетелый, облетевший, осыпавшийся [Шелестіло під ногами опале листя (Шиян)]. Ср. опадати г 1. І опалити см. опалювати, опалитися см. опалюватися, опаловий опаловый [Далеко-далеко на самім горизонті летіло опалове світло — од блиск сонця (Л. Укр.)]. опалубити, -блю, -биш строит, опалубить. опалубка строит, опалубка [Одна ланка підготовляла для циркулярки дошки, інша — забивала опалубку (Рад. Укр., 1946, IV)]. опалублення строит, опалубка. опалубний строит, опалубочный. опалубник спец. опалубщик [3 о р і н: ..Недавно одержав дуже приємні новини. З обкомів. Полтава посилає нам двісті опалубників, Дніпропетровськ — біля сотні монтажників (Баш)]. опалювальний отопительный. опалюваний 1) обжигаемый, опаляемый; 2) отапливаемый, отопляемый [Насінні качани кукурудзи., зберігають в сухих, опалюваних і добре провітрюваних приміщеннях (Колг. Укр., 1957, 1I Ср. опалювати 1 — 2. опалювання 1) обжигание; 2) отапливание, отопление. Ср. опалювати 1—2. опалювати, -люю, -люєш и редк. опаляти, -ляю, -ляєш, опалити (опалю, опалиш) 1) обжигать, обжечь, опалять, опаливать, опалить [Одного вечора, коли перші дні літа вже опалили зелені трави, старший лейтенант Камнєв, як звичайно, прийшов, до командира полку (Собко); Козаки знов зиркнули на Бжеськ?го, опалюючи його важким від зненависті поглядом (Тулуб); Хома: ..Та не сховався від Марусі. Пройняла вона мене гострим поглядом, вразила ущипливим словом, опалила красою! (Стар.)]', 2) (несоверш. только опалювати) отапливать, отоплять, отопить [Надворі травень, але оранжерею ще опалюють, і під склом парить важка задуха (Донч.)]. опалюватися, -лююся, -люєшся и редк. опалитися, -ляюся, -ляєшся, опалитися (опалюся, опалишся) 1) обжигаться, обжечься, опаляться, опаливаться, опалиться; 2) (только соверш.: разгневаться на кого- нибудь) уст. опалиться [Турський цар опалився на пашей, що Азова не дістали, і зразу кількох повісив (Панч)]; 3) страд, з. (несоверш.) обжигаться, опаляться; отапливаться, отопляться [Мало що не все село панським лісом опалюється (Коцюб.,)]; квартира (цомёшкання) вже кілька днів пе клюється квартира уже несколько дней не отапливается; ср. опалювати 1—2. опалювач спец. 1) истопник; 2) разг.отопленец опалювачка спец. истопница. опаляти см. опалювати. опалятися см. опалюватися. опальний опальный [Прибуття Пушкіна на Україну року 1820 на службу при генералі Інзові було, по суті, приїздом опального поета на місце заслання (Рил.)', Його оповідання неабияк зацікавило Данька. З розкритим ротом слухав він свого опального приятеля (Гонч.)]. спам'ятати, -таю, -таєні и редк. опам'яту- вати, -тую, -туєш привести в чувство, привести в сознание; заставить опомниться [— Сніданок чи подавати? — Ах, та Варвара. Це трохи опам'ятало його (Коцюб.); Люди, опам'ятайте мене, божевільну! (Козл.)]. опам'ятатися, -таюся, -таєшся и редк. онам'я туватися, -туюся, -туєшся опомниться, опамятоваться (уст.), прийти в себя, очнуться, разг. очувствоваться; (стать благоразумным) образумиться, разг. взяться за ум, хватиться за ум [Не встиг він опам'ятатися від цієї звістки, як прилетіла нова (Куч.); Вже смерком опам'ятався Семен і, розбитий, зневірений, подався додому (Коцюб.); Михайло: Що ти говориш, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)