Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
она 127 ома опам'ятайся! (Тоб.); 3 голосним плачем побігла вона до села, але скоро опам'яталась, обтерла сльози фартухом і подалась додому (Коцюб.); Він трохи опам'ятувався та й каже: — Бог з тобою, нерозсудлива дівчино! Хіба не знаєш — я вже заручився? (Вовч.)]. опам'ятувати см. опам'ятати. опам'ятувати ся см. опам'ятатися. Опанас Афанасий. См. ещё Панас. опанований освоенный; усвоенный; охваченный; обуреваемый; обуянный. Ср. опановувати. опановування овладевание, овладение; осваивание, освоение; усваивание, усвоение. Ср. опановувати. опановувати, -новую, -нбвуєш, опанувати, -ную, -нуєш (кого, що и редк. ким, чим) овладевать, овладеть (кем, чем); (захватывать, подчинять себе — еще) завладевать, завладеть (кем, чем); (учиться употреблять что-нибудь, пользоваться чем-нибудь —ещё) осваивать, освоить (что); (как следует запоминать, утверждать в своём сознании—ещё) усваивать, усвоить (что); (перен.— о душевном состоянии — ещё) охватывать охватить (кого, что), (с силой) обуревать^(кого, что) (несоверш. книжн.), обуять (кого, что) (соверш. уст.) [Анна: ..Хіба ж не краще нам з'єднати силу, щоб твердо гору ту опанувати? (Л. Укр.У, Е в ф р о з і н а: Та що ти кажеш? (На хвилину німіє з дива та обурения, потім опановує собою) (Л. Укр.); Із усіх наук, які опановує молодь, най- благотворнішою, наймудрішою є наука )[Таук — марксизм-ленінізм (Гонч.); Араби ^*ми шляхами Без гвалту і крику Позіходяться докупи, Раді та веселі. І пустиню апанують Веселії села (Шевч.); Жадоба грошей чимраз сильніше опановувала його (Фр.); Мені хочеться покласти сю картину на папір і знов придивитись до неї ближче, бо вона вже занадто опанувала моєю увагою (Л. Укр.)\ Туляки швидко звикли до моря.., опанували складне озброєння морського флоту (Куч.); Радів і Янек Свенці- цький, що справа лагодиться, і потроху опановував роль управителя (Тулуб); І дивний настрій починає опановувати мене під гомін чужої мови (Вас); її [пані Дрейспе- рову] все більше опановує жах (перекл. Л. Українки); Гнів умить опанував його, він ладен був либонь задушити її (перекл. з Вовчка)]. опанування овладение; освоение; усвоение [Значний крок в опануванні теми робітничого класу зроблено і в нашій драматургії (Смол.); Опанування наукою Мічуріна дало нечувані наслідки в усіх галузях сільського господарства: і в рільництві, і в садівництві, і в тваринництві (Вишня)]. Ср. опановувати. опанувати см. опановувати. опанча ист. епанча [Огорнутий оагрянцем опанчі, Тримаючи десницю на мечі, Данило їхав (Бажай)]. опар, -ру, (реже) опар, -рі обл. 1) испарение (редк ), испарения [3 политої мокрої мостової піднімавсь опар (Н.-Лев.); По лісу, неначе опар весняна, знімався придушений відгомін людей, коней, возів і зброї (Ле)]\ 2) (незамерзающее место) полынья; (отверстие во льду, образованное течением воды — ещё) продушина. опара опара; (забродившее тесто разг. — ещё) квашня [Потім устала, під комином у макітрі помішала опару (Головко); Зате всередині в нього росло щось, як тісто у діжці,, бродило, немов опара (Коцюб.)]. опарений см. обпарений. опарити см. обпарювати. опаритися см. обпарюватися. опарканений обл. огороженный [забором], обнесённый изгородью [Гарна., хата з величезним опарканеним садом, це була та,, повна таємничості, болю, сміху й музики оселя... (Коб.)]. Ср. опарканити 1. опарканення редк. ограждение, ограда [Ніби розлетілось якесь високе опарканення, що< моє особисте відділяло від решти світу... (Вільде)]. опарканити, -ню, -ниш обл. 1) огородить [забором], обнести изгородью; 2) перен. защитить, оградить [В душі радувався, що* бадіки його обступили і перед хитрим ворогом опарканили (Черемш.)]. опарний опарный [Дріжджувати корми можна трьома способами: опарним, безопарним^ і заквашуванням (Колг. вироби, енцикл.)]. опарник опарник. опарювання см. обпарювання. опарювати см. обпарювати. опарюватися см. обпарюватися. опасання архт. уст. галерея или навес, опоясывающие постройку [Опасання — назва галереї вздовж фасадної, а іноді і причілкової* стіни в будівлях українських хат (Архт. Рад. У к р., 1940, 8); Типовими для Правобережного лісостепу треба вважати будівлі середньої полоси від Львова через Вінницю- до Києва. В церковному зодчестві ця полоса характеризується великим розповсюдженням опасань (Дерев, зодчество Укр.)]. опасистий тучный, плотный, жирный, откормленный; (крупный и дородный — ещё) полнотелый [На його опасистому, круглому обличчі з чорним закрученим вусом блищала щаслива усмішка солодкого сну (Коцюб.); Упрілий опасистий виконроб^ тільки руками розводив (Баш)\. опасистість, -тості тучность, плотность, жирность [Незважаючи на свою опасистість, воиа м'ячем перекочувалася по подвір'ю» (Козач.)]. опаска1 разг. опаска; (страх — ещё) опасение- [Муха Макар зирнув боязко на свою дружину і не без опаски розпочав:—На заводах уже конвейєри, на заводах раціоналізація (Панч); Андрій з бігу перейшов на хід, з опаскою поглядаючи па. батька (Ст.)]. опаска2 (пояс) обл. опояска; (бумажная обёртка широкой лентой — обычно) бандероль [Банкноти були перев'язані паперовою* опаскою, на якій дрібним почерком була написана цифра тисяча вісімсот (Вільде); Кинулась до стола, звідки посипались раптом газети в опасках, нерозпечатані, в тумані пилу (Коцюб.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)