Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
опа 128 опаскуджувати, -джую, -джуєш, опаскудити, -джу, -диш разг. поганить, опоганивать, опоганить, вульг. паскудить, опаскудить; (пятнать чем-нибудь) осквернять, осквернить [Феноген: Перше опаскудив, на сміх усім кинув, а потім просив... Такого хазяїна виганяв з прихожої, прийнявши за старця: а все через кожух (Тоб.); Живучи З людьми в паскуді, опаскудив І душу чистую?.. (Шевч.)]. опаскуджуватися, -джуюся, -джуєшся, опаскудитися, -джуся, -дишся опоганиваться, опоганиться; оскверняться, оскверниться. Ср. опаскуджувати. опаскудити см. опаскуджувати. опаскудитися см. опаскуджуватися. опасти1 см. опадати1. опасти2 см. обпадати2. опасуватися, -суюся, -суєшся обл. опасаться [Здається, опасувалися, щоб пе заподіяв собі смерті, бо дуже він вже тужив (Вовч.)]. опатрати см. обпатрювати. опатратися см. обпатрюватися. опатрювати см. обпатрювати. опатрюватися см. обпатрюватися. опахало опахало [А він [цар] сидить, немов камінний ідол, під опахалами з барвистих пер (Л. Укр.)\ Мовчки зіп'ялися комунари на рушниці і опахалом, у різні боки, пішли на вогонь (Панч)]. опахнути см. опахувати. опахнутися см. опахуватися. . опахувати (опахую, опахуєш), опахнути, -ну, -нёш опахивать, опахнуть [Коли, от, опахнув свіженький вітерець — і засиніє старий Дніпро поміж зелених комишів та червоного верболозу, і повстають круті сиві гори (Вовч.)]. опахуватися (опахуюся, опахувшся), опахнутися, -нуся, -нёшся опахиваться, опах- нуться. опачйна обл. 1) весло [Тепер не візьме вже він їх на дарабу, не заспіває пісні про Довбуша, ..не повчить, як розгрібати опа- чиною воду біля дараби (Турч.)]; 2) связка хвороста или камыша [Треба опачини — мостити греблю (Борз. у.— Сл. Гр.)]. бпашень, -шня ист. опашень [Яснобородий рум'яний боярип ішов повільно й гордовито, в довгополому опашні (Тулуб)]. опашки нар. внакидку [Нова ватянка висіла на ньому опашки, прикриваючи побілілу й латану на ліктях гімнастьорку (Куч.)]. опека см. опіка. опекти см. опікати1. опектися см. опікатися1. опекун, -на см. опікун. опеньок, -нька опёнок; (мн. ч.: опеньки, -ньок) опёнки [Хоч до лісу далеченько, Ми ходили по опеньки (Ст.); Обок його Цариця небога, Мов опеньок засушений, Тонка, довгонога (Шевч.); Голодному й опеньки м'ясо (приказка)]; велике диво ^ньки! разг. велика важность! опера опера [Опери Моцарта були виразом передових соціальних ідей свого часу (Мист., 1956, 1); Йдемо в оперу. Наталка мовчить (Янов.)]\ Оз другої (з іншої) *^ри разг. из другой оперы [Дуже мене цікавлять — се вже з другої опери —> Ваші українські оповідання (Коцюб.)]. оперативка разг. оперативка [Щ)денно перед початком зміни у нас арохоцягь так звана оперативка. Це час дня роботи агітатора (Рад.Укр^., 1946, XII)]. оперативний оперативный [Наочна агітація діє лише тоді, коли вона злободенна, оперативна, конкретна і виразна (Рад. Укр., 1956, X)]; ~-че зведення воєн, оперативная сводка [Раніше за всіх зведення взнає боєць. Це з тієї прозгої причини, що сам він і є учасником бокових подій оперативного зведення (Пере.)]. оперативність, -ності оперативность [Тепер, коли почалися польові роботи, особливо важливо виявити оперативність у запровадженні передового досвіду (Колг. Укр., 1956, 4)]. оперативно нар. оперативно [Ради народного господарства покликані з активною участю місцевих організацій оперативно розв'язувати завдання розвитку промисловості і будівництва даної області чи республіки, вихорячи із загальнодержавних інтересів (РаІЇ^Укр., 1957, III); Дивізія, як і вся група удару, оперативно підпорядкована безпосередньо штабові фронту (Ле і Лева* да)]. оператор, -ра оператор [На плацу з'являються оператор і прожектори (Шиян)]. операторський операторски!. операційна 1) прил. см. операційний; 2) (род. операційної) сущ. операционная [Сучасну * операційна оснащується досконалою апар^, турою, яка дає змогу весь час уважно стежити за зміною електрокардіограми, за зміною насичення крові киснем (Науке і життя, 1957, 3)]. операційний операционный [Марія підійшла до операційного столу (Ваш); Факт той, що з бригадного методу складання верстатів тут [в цеху] перейшли на операційний (Вітчизна, 1956, 2)]. операційно нар. операцибнно [В 1889 році дослідники Мерінг і Міньковський операційно видалили підшлункову залозу в собаки і цим викликали у нього класичні ознаки хвороби^ відомої в медицині під назвою сахарний діабет (Наука і життя, 1959, 8)]. операція операция; (договор, соглашение о чём-нибудь — ещё) сделка [Операція робилася без наркозу, і Омельчук лежав на столі, немов на розпеченій плиті (Збан.); Революційний шлях є шлях швидкої, найменш болісної щодо пролетаріату операції, шлях поямого відтинання гниючих частин .. (Ленін); Досвідчені, старі розвідники охоче брали його на операції (Козач.)\ В першу мить Ковальов не повірив у можливість такої технічної операції (Собко); Процес виготовлення олівців досить складний. Розпадаються він на безліч операцій (Рад. Укр., 1946, IV); Основною і первісною операцією банків є посередництво в платежах (Ленін)]; біржова" ^ ція биржевая операция, биржевая сделка. оперезаний опоясанный; препоясанный [На |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)