Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
опе 129 опе валах уже повно було міщан, оперезаних мечами (Панч)\ Праворуч, оперезана рікою, високо підноситься гора з кам'яними будівлями на ній (Грим.)]; ^»на рима поэт, опоясанная рйфма; ~»не римування поэт, охватная рифмовка. Ср. оперізувати 1. оперезати см. оперізувати. оперезатися см. оперГзуватися. оперений оперённый [Во злобі Сини твої тебе уб'ють Оперені, а злозачаті Во чреві згинуть, пропадуть, Мов недолежані курчата! (Шевч.)]. оперення оперение [До оперення спинки гусенята дуже чутливі до простуди (Колг. вироби, енцикл.); Хвостове оперення зроблено так, що Крайнев тільки ахнув від задоволення, коли побачив рисунки (Собко)]. оперета оперетта [ — Я не забув і про ваш науковий труд,— закінчив Ананій Горб, тримаючись, як дипломат, бачений ним в одній опереті, де він сам грав люмпена (Янов.)]. оперетка разг. оперетка [Анатоль.. увечері ходив на історичні драми й оперетки (Кач.)]. оперетковий опереточный [Після літнього опереткового сезону на зиму, в тому ж таки театрі «Эрмитаж», наш антрепренер переключився на драматичний репертуар (Минуле укр. театру)]. оперити см. оперяти. оперитися см. оперятися. оперізувати, -зую, -зуєш, оперезати, -режу, -рёжеш 1) опоясывать, опоясать; (прям, уст.— ещё) препоясывать, препоясать [Саме підніжжя висоти оперізували суцільні дротяні загорожі (Гонч.); Плоди землі прикрасили будову Своїм живим і теплим ланцюгом, Гірляндою карбованого кову Оперезавши всю її кругом (Важан); Ріка Буг, що вигиналася тут лукою, оперізувала гору і все старе місто (Кач.); Полум'я з усіх боків оперезало стайню (Ле)]; 2) (только соверш.: сильно ударить) разг. огреть, хватить [Скочив у сідло і оперезав пагаєм гарячого огира (Риб.); Уляна вхопила днище, ганялася за Василем, щоб оперезати його (Горд.)]. оперізуватися, -зуюся, -зуєшся, оперезатися, -режуся, -рёжешся опоясываться, опоясаться; препоясываться, препоясаться [По дорозі до своїх Данько купив кілька в'язанок бубликів, оперезавшись ними (Гонч.); Крізь віконце було видно, як чорне бескеття хмар раз у раз оперізувалось мигтю- чими поясами блискавиць (Донч.); Вечоріло. Блакитне небо наче оперезалось широким рожевим поясом (Коцюб.)]. Ср. оперізувати 1. оперіщити, -щу, -щищ разг. огреть; (плетью, кнутом и т. п.— обычно) жигануть [ — Не буде діла, дядьку Харитоне! — я стрілою кинувся від нього. Палиця догнала мене й оперіщила по ногах (Десн.); Йон скочив на коня й оперіщив зі злості поворозкою «бісову худобу» (Коцюб.)]. оперний оперный [За свою оперну діяльність багато партій проспівав Артемовський (Рил.); Я б хотів заспівати тенором. От вийти на сцену нашого оперного театру і заспівати (Вишня)]. оперти см. опирати1. опертий разг. 1) опёотый (обо что), прислонённый (к чему) [Ще раз зирнув і по^ашв гірничий дзюбак, опертий о стінку пгтоіміі (Фр.)]; ср. опирати1; 2) опершийся (обо что), опираясь (обо что); прислонившийся (к чему), прислонясь (к чему); облокоти вчтийся (на что>), облокотись (на что) [Вона стояла перед ним, оперта об стіну, бліда (Коб.)\ Баран сидів у куті, опертий на лікті, похиливши голову (Фр.)]; ср. опиратися 1. опертися см. опиратися. опертя разг. опора [Позіхаючи і примощуючись на канапці так, щоб голова мала опертя, починає він: —- Було воно так (Вільде)]; точка ~-»тя точка опоры [Він шукав точки опертя, від якої можна було б іти... (Риб.)]. оперування 1) оперирование; 2) оперирование [Яскравий приклад вдалого оперування еліптичними структурами подає О. Є. Корнійчук у своїх драматичних творах (Мо- возн'., 1955, XIII)] Ср. оперувати 1 — 2. оперувати, -рую, -руєш (несоверш. и соверш.) 1) (кого) мед. оперировать (несоверш. и соверш.) [Треба було терміново оперувати, але хірург боявся доторкнутися до його тіла скальпелем (Янов.)]; 2) (только несоверш.: действовать) оперировать [Розвідка вже давно з'ясувала, що центром всіх сил, які оперують проти партизанів, було місто Делятин (Воронько); Письменник оперує не поняттями, а художніми образами (Гур.)]. оперуватися, -руюся, -руєшся страд, з. мед. оперироваться. оперяння оперение. оперяти, -ряю, -ряєш, оперити, -рю, -рйш оперять, оперить. оперятися, -ряюся, -рясшся, оперитися, -рюся, -рйшея прям., переи. оперяться, опериться [Перчихін: Опу птахів — гарний порядок. Оперилося пташеня, лети со5і під чотири вітри... (перекл. з Горького); З тобою Єдинеє добро було — Твоє дитя, поки росло, В колодочки поки вбивалось. Оперилось, і ти осталась Стара і немощна (Шевч.)І опецькуватий разг. тблстый [и низкий], толстенький [и пйзенькийі; (о взрослом человеке — ещё) приземистый [Стьопа Шан- друк ледве встигав за товаришем, а опецькуватий і короткопогий Омелько зовсім відстав (Донч.); Віктор, прицмокуючи, кликав до себе опецькуватих поросят (Колг. Укр., 1956, 7); Чепурна, опецькувата піч притулилась осторонь, щоб не заважати господарям (Коп.)]. опецькувато «ар разг. редк неуклюже, грузпо [Землевпорядник Дар'їн опецькувато перекочувався з одного кутка табору до другого (Ле)]. опецьок, -цька 1) прям, чурбан [Жвавий, як опецьок (Ном.)]; 2) (перен.: толстый и неповоротливый, неуклюжий) прєн. чурбан, обрубок; (о ребёнке: здоровый, толстый ласк. разг.— ещё) бутуз [Справді, опецьок... нігде О—24ЯЯ |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)