Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
оно 130 опи правди діти, поганенька дитина... (Л. Укр.)]; • 3) разе, редк. малыш [Було, хазяйка посадить- мені на руки опецькувату дитину, [ а я ще й сама опецьок (Н.-Лев.)]. опечалений опечаленный [Бідний [Олексій] був справді опечалений, коли його поради підняли на глум (Вас.)]. опечалити см. опечалювати. опечалитися см. опечалюватися. опечалювати, -люю, -люєш, опечалити, -лю, -лиш опечаливать, опечалить. опечалюватися, -лююся, -люєшся, опечалитися, -люся, -лишся опечаливаться, опечалиться. опечатаний опечатанный [Колода мовчки показав їй опечатані вузли з одежею й швидко пройшов у сільраду (Куч.)]. опечатати см. опечатувати. опечатування опечатывание, опечатапие. опечатувати и (реже) обпечатувати, -тую, -туєш, опечатати и (реже) обпечатати, -таю, -таєш опечатывать, опечатать [Чіпчину хату опечатали, забили. У ній одні сови та сичі плодилися (Мирн.)]. опечений обожжённый [Не печи мене жінкою, бо я вже й так опечений... (Коцюб.)]; я к (н і б и) <^ний разг. как ошпареппый [Почувся дзвінок. Шестірний, як опечений, схопився; кинув хліб і сало; мерщій зі книжки — і чимдуж побіг (Мирн.)]. опинатися, знаюся, -наешся упираться; (упрямиться разг. — еще) артачиться; (раздражённо разг. — еще) ерепениться [Настя притягла Соломію до стола, Соломія все опиналась та соромилась (Н.-Лев.); — Віддасте ви її за мене? — Та я радніша б, я дуже рада, та вона не хоче, Данило Самій- ловичу, вона опинається (перекл. з Вовчка); Він загрожував, иоровився, опинався, але з ним коротко й переконливо поговорив дід Яруга (Кундз.)]; нічого ^тися! нечего упираться!, разг. нечего артачиться! спинити (опиню, опйниш) обл. остаповйть [—"Чекай, — опипив його Демидів (Мак.)]. опинитися см. опинятися. опйнка обл. 1) шерстяная полосатая женская одежда, заменяющая юбку [Хлоп'яче бліде личко рум'янилося і ховалося за бабину опинку (Черемш.)]; 2) (одежда, защищающая перёд платья от загрязнения) передник, фартук [Гнали [робітники]., за утікаючим вуглярчуком в чорній, як смола, сорочці і в такій же опинці (Фр.)]. опинятися, -няюся, -нязшея,опинатися (опинюся, опинишся) 1) оказываться, оказаться (где), очутиться (где) (только соверш.), попадать, попасть (куда) [Оскільки селянин виривався з-під влади кріпосника, остільки він ставав під владу грошей, попадав в умови товарного виробництва, опинявся в залежності від капіталу, що народжувався (Ленін); Потрапивши до міста, Пав- луша Діденко зразу ж опинився в обставинах досить складних (Головко); Ми заїздили туди [в гроти]. Лягали на дно човна і за хвилину опинялись в казковому царстві (Коцюб.); Невтомно працювала думка штабу, як краще форсувати Дніпро і од- І ним ривком опинитися на правому березі (Шер.); Він і сном і духом не знає, як вопо [крадене] опинилось у його в кишені... (Мирн.)]; 2) (только соверш.: прекратить движение) остановиться [I сонечко серед неба Опинилось, стало (Шевч.)]; 3) (только соверш.: обнаружиться) редк. оказаться (кем, чем) [Минув рік, настав екзамен — і малий Франко здивував усіх: віп опинився першим учеником (Коцюб.)]. опир, -ря см. упир. опирати *, -раю, -раєш, оперти (обіпру, обіпреш и опру, опреш) опирать, опереть, прислонять, прислонить [Коло груші вуй на Калина опирає в'язку до сухої гілляки й переставляє її на друге плече понад голову (Козл.); Демидів опер голову на лавці і немов зібрався спати (Мак.)]. опирати 2, -раю, -раєш, опрати (оперу, оперені) см. обпирати 2, обіпрати. опиратися, -раюся, -раєшся, опертися (обіпруся, обіпрешся и опруся, опрешся) 1) опираться, опереться; (только прям.: находить опору для верхней части тела, становиться вплотную — ещё) прислоняться, прислониться [Він, опираючись на стовбур берези, замислено дивився вздовж просіки (Верш.); Іван сидить, опершись плечима в дошку (Коцюб.); У своїй роботі Цокота став опиратися на широкий актив, який підтримував його хороші починання (Коле. Укр., 1957', 2)]; ~>тися ліктем (на лікоть) опираться, опереться локтем (на локоть), облокачиваться, облокотиться [I він оперся ліктем об локітник канапи й насилу підвів своє важке, сите тіло (Н.-Лев.)]; 2) (выдерживать воздействие, противодействовать на- тиску, нападению) сопротивляться (несо- верш.), оказывать сопротивление, оказать сопротивление, противиться, воспротивиться; (упорно, упрямо разг.—ещё) упираться, упереться; (сохранять устойчивое положение, состояние в борьбе с кем, с чем) противостоять, противостать (редк.) [Остап опиравсь бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав: пліт несло середипою річки (Коцюб.); Жандарм: Микола Задорожний, я вас арештую.. Давайте сюди руки і не думайте опиратися, бо вам гірше буде (Фр.); Він засунув одпу руку в рукав другої, зігнувся, опустив голову впиз і старався опертися острому, пекучому вітрові (Коб.); Чи ж він годен опертись сліпій злобі дикої маси, яка не знає, що чинить, віп, беззбройний! (Коцюб.)]. опирйця см. упириця. опис, -су 1) описание [Газети були сповнені описами героїчної оборони Сталінграда (Де і Левада); Делегація повезла із собою креслення і опис нового економічного ка- лібруванпя прокатки металу, опис прийомів роботи новаторів цеху (Рад. Укр., 1955, //)]; ~с звичаїв і побуту описаниэ нравов и бііта, уст. нравоописание; 2) (список, реєстр) опись [Тьотя Сима: Ми на ваші речі опис склали* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)