Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
они 131 опі коли в'їдали [у квартиру] (Коч.)]; і н в є н- і тарний ~^с инвентарная опись. описаний описанный [Я знала тільки те горе, що описане в драмах (Л. Укр.)]; ~ний многокутник мат. описанный многоугольник. описання описание [Нема слів для описанпя всіх нещасть, які несе з собою ця війна | (Ленін); Описання тої простої, але милої обстанови буде скінчене (Коцюб.)]. описати см. описувати. описка описка [Кожна описка Толстого — це вже деталь творчого життя одного з російських геніїв (Кундз.)]. описовий описательный. описовість, -вості описательство [Натуралістична описовість, стилізація, сентиментальність, погоня за гострим сюжетом, формалістичні виверти знижували художню цінність нарисів і оповідань (Іст. укр. літ.)]. описування опйсывание, описание. описувати, -сую, -суєш, описати (опишу, опишеш) описывать, описать [Він так описував природу, людей, міста, що вони поставали перед слухачами, як живі (Ткач); ..Маркс, описуючи системи докапіталістичного землеробства, проаналізував усі ті форми економічних відносин, які тільки є в Росії.. (Ленін); Мені важко двома словами описати Севастополь. Скажу тільки одно: там кожна людина — герой (Куч.); Ніким не помічений човен описав півколо, обходячи пароплав (Трубл.)]; ~сати майно юр. описать имущество. описуватися, -сується страд, з. описываться [Там стояли все знайомі назвища, описувались всякі випадки й зміни (Коцюб.)]. описувач описатель. опит, -ту 1) опрос [Заступив [Колосок] на чергування, розставив вартових і хотів був почати опит кореспондентів про Ви- хора (Куч.)]; 2) (дознание) арх., церк. обыск. опитаний опрошенный. опитати см. опитувати. опитний опросный. опитуваний 1) прич. опрашиваемый; 2) (род. опитуваного) сущ. опрашиваемый. опитування^ опрашивание, опрос [Це з'їзд особливий. Тут кожен мусить своє ставлення виявити. По суті, всенародне опитування йде (Гонч.)]. опитувати, -тую, -туєш, опитати, -таю, -таєш 1) опрашивать, опросить; 2) разг. расспрашивать, расспросить [Опитай старих людей, як треба робити (Сл. Г р.)]; 3) обл. находить расспрашивая, найти расспрашивая [Може, я де опитаю твій мішок (Сл. Гр.)]. опитувач опросчик. опівденнпй полуденный, поэз. полдневный [В світлі опівдснного проміння ми швидко впізнали наших п'ять жаток (перекл. з Беляева)]. опівдні, редк. опївдня нар. в полдень [Другого дня опівдні несподівано прийшов Аркадій (Коп.); Одного ранку прокинулися ми,— нема Катрі: девона?.. Нема Катрі і опівдня; вечір, ніч—не вертається (Вовч.)]. опівніч, -ночі 1) обл. полночь [Вже була глуха ніч, опівніч (Фр.)]; 2) (страна света) поэз. уст. полночь (уст.), север [Повій, вітре, на Вкраїну, Де покинув я дівчину, Де покинув карі очі, Повій, вітре, з опівночі (народна пісня)]. опівнічний 1) полночный, полунбчпый [Дружба народів — це Леніна клич, Сонце, незгасне над тьмою сторіч, Дощ благодатний у срібній одежі, Дзвін опівнічний з Кремлівської вежі (Рил.); Луна переломилася в соспах і віддалася у млині опівнічним сумом {Ле)];^ ~на доба (година) полночный час; 2) (о стране света) поэз. уст. полпочный (уст.), северный [I в годині затряслися Опівнічні гори (Руд.)]. опівнічник разг. полуночник. опівнічниця разг. полуночница. опівночі нар. в полночь [Не журиться Катерина — Вмнеться сльозою, Возьме відра, опівночі Піде за водою (Шевч.)]; ^чі під... в ночь под... опідзоленпй с.-х. оподзбленный [Дослідами., встановлено, що на підзолистих і опідзолеиих грунтах Полісся удобрення суперфосфатом, який дорого коштує, можна успішно замінити фосфоритним борошном (Паука і життя, 1956, 3)\. опізнення опоздание. опізнйти, -ню, -нйш редк. задержать, заставить опоздать [Сап я: ..А не опіз- пите мепе? (Л. Учр.)]. і опізнитися см. опізнюватися, опізнювання опаздывание. опізнюватися, -нююся, -нюєшся и редк. опізнятися, -нйюся, -йяєшся, опізнитися, •нюся, -нйшея опаздывать, опоздать [С а- н я: ..Глядіть, я не люблю опізнюватись! (Л. Укр.); Часом через Остапа циганки опізнялися з мандрівкою на жебри \Ко~ цюб.); Т є р є ш к о: Жаль, що ти опі- і знився, — не чув, як Матюша читав гуси (Тоб.)]. бпій (род. опію) бпий [Ви знаєте, се поле— капітал. З цього маку моніна би робити прегарний опій (Мак.)]. опій (род. опою) спец, опбй [Одноокий високий мерин., перебирає розпухлими від опою ногами (перекл. з Федіна)]. опійний опийный; ~»ний мак опийный мак [Мак снотворний (опійний) — трав'яниста однорічна рослина з родини макових (Колг. вироби, енцикл.)]. опік, -ку ожог [Надмірне користування сонцем може викликати опіки шкіри, навіть сонячний удар (Наука і життя, 1956, 7I. опіка опека; (присмотр — еще) попечение, книжн. призрение [Стара циганка взяла Остапа під свою опіку. Вона ходила коло нього, варила йому зілля, обдивлялась рану, поїла козячим молоком (Коцюб.); На третьому році одруження [батькаї генерал Живанов помер, масток був відданий в опіку, батько мій виїхав з Живанівкг І (Минуле укр. театру)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)