оді 132 ОІКІ о пікапи я обжигапие. Ср. опікати 1. опікати \ -каю, -каєш, опекти (опечу, опечеш) 1) (причинять ожог) обжигать, обжечь [Микита: ..І хліб його не став у мене в горлі, Отрутою не опекло вино... (Коч.); Біжу туди — і на порозі мене опікають дві жаринки Стасевих очей (Коцюб.); Вона звелась — і теплий зір Мене опік (Мал.)]; 2) (только соверш.: сильно ударить) перен. огреть; (плетью, кнутом и т. п. — обычно) жигануть [Важке зітхання йому рвалось із грудей, і, щоб цього не помітили, вій опік нагаєм коня й поскакав вперед (Панч)\. опікати2, -каю, -каеш (быть опекуном) опекать. опікатися х, -каюся, -каєшся, опектися (опечуся, опечешся) обжигаться, обжечься [За вечерею, опікаючись гарячим кулішем, вони наввипередки розповідали матері про свою нову фортецю (Тулуб); От і поставили йому на тарілочці капусти з яловичиною; він і прийнявсь за неї... Як хлисне, як опечеться!.. (Квітка); — Ов-ваМ — гук- пув секретар услід йому. — Гарячий який... Гляди лиш, щоб не опікся! (Мирн.); Раз опечешся, другий — остережешся (прислів'я)]. Ср. опікати х 1. опікатися 2, -кається страд, з. опекаться. Ср. опікати 2. опікаючий обжигающий [Другим видом за- хворюванпя стравоходу є його рубцеве звуження. Причиною., буває ковтання опікаючих рідин, наприклад кислоти чи каустичної соди (Наука і життя, 1957, 3)]. опіковий мед. ожоговый [Лікарі-хірурги.. нині працюють над удосконаленням техніки операцій на серці і легенях, провадять вивчення опікової хвороби (Рад. Укр., 1957, XI)]. опікуваний: бути ~ним быть под опекой; (пользоваться покровительством, помощью) быть на попечении. опікування попечение; (мероприятия для опеки) попечительство; ~*ня ким разг. опека над кем [Після смерті батька в обов'язки Осипа Маковея ввійшло опікування родиною (Жовт., 1956, 2)]; на — ні бать- к і в на попечении родителей; бути п і д <-»ням быть на попечении. опікувати, -кую, -куєш (над ким, кого) опекать (кого) [Мавра — мати — часто розповідала Теклі про хлопця, що над ним опікувала (Горд.); Мене опікував молодий моряк, мій рятівник (Трубл.)]. опікуватися, -куюся, -куєшся (ким) 1) призревать (кого); 2) (защищать, помогать) опекать (кого), оказывать покровительство (кому), покровительствовать (кому) [Адже самі знаєте, ..чи я його не доглядаю, не опікуюся ним (Фр.)]. опікун, -на опекун; попечитель [На сьомому році Люба залишилась сиротою. Громада призначила їй громадських опікунів (Ст.); Вороги закидають нам, що, мовляв, партія обмежує творчі можливості письменника, контролює його, стає опікуном мистецтва. Ми ж, радянські письменники, з гордістю кажемо, що партія найбільше піклується про нас (Мал.)]. опікунка опекунша; попечительница [О, давно я знайомий, давно 3 опікункою тою! (Фр.I. опікунство опекунство [Вони мають претензію на опікунство надо мною й дуже люблять читати мені гидкі нотації (II.-Лев.)]. опікунствувати, -твую, -твуєпі опекунствовать [Він вважав за свій обов'язок опікунствувати над цими недосвідченими людьми, яким, звичайно, не легко розібратися в усьому, що вони вперше побачили за кордоном (Жур.)\. опікунський опекунский; — ка рада опекунский совет [Недавно опікунська рада дитячого будинку ухвалила збудувати для дітей літню дачу (Рад. Укр., 1946, VI)]. опір (род. опору) сопротивление; (отражение нападения, противодействие нападкам — ещё) отпор [Жовтнева революція, давши владу Радам і через Ради — трудящим та експлуатованим класам, викликала одчайдушний опір експлуататорів.. (Ленін); Зраділи товариші — з кожним днем шириться партизанський рух, росте опір народу окупантам (Шер.)]; — р матеріалів техн. сопротивление материалов; підпільна організація опору подпольная организация сопротивления [Потрапивши до фашистського концтабору, Марічка бере участь в підпільній організації опору, а потім і в повстанні (Вітчизна, 1956, 5)]; п о ліні ї (лінією) найменшого опору по линии наименьшего сопротивления; рух опору движение сопротивления; чинити, учинити — р оказывать, оказать сопротивление, противиться, воспротивиться; (только несовериіі—ещё) сопротивляться [Довше від інших князівств чинила опір татарам — через свого територіальну віддаленість— Галицько-Волин- сь ка Русь (Іст. укр. літ.)]. опірйтися, -рюся, -рйшея см. оперятися, оперитися. опірний техн. сопротивляющийся. опірність, -пості сопротивляемость; — ть організму сопротивляемость организма [Рабські умови праці [при капіталізмі], що приводять до різкої хронічної перевтоми і виснаження фізичних сил, знижують опірність організму (Курс патології)]. опісля см. після. опіум, -му опиум [Дихав радісно й схвильовано, немовби раніше не знав млосного весняного опіуму (Сміл.); Він знав уже добре, що релігія — опіум для народу (Панч)]. опіумний опиумный. опічок, -чка обл. место у печки для каганца (ночника) [Коли б тобі па сміх було де видно свічку Або в селі де на опічку Маячив каганець (Г.-Арт.)]. опіяка разг. редк. пьяница [— Ще, братику! ще... ще... хоч трошечки... Хоч капель-
|