Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 545):
Попередня 
Наступна

оді
132
ОІКІ
о пікапи я обжигапие. Ср. опікати 1.
опікати \ -каю, -каєш, опекти (опечу,
опечеш) 1) (причинять ожог) обжигать, обжечь
[Микита: ..І хліб його не став у мене
в горлі, Отрутою не опекло вино... (Коч.);
Біжу туди — і на порозі мене опікають
дві жаринки Стасевих очей (Коцюб.); Вона
звелась — і теплий зір Мене опік (Мал.)];
2) (только соверш.: сильно ударить) перен.
огреть; (плетью, кнутом и т. п. — обычно)
жигануть [Важке зітхання йому
рвалось із грудей, і, щоб цього не помітили,
вій опік нагаєм коня й поскакав вперед
(Панч)\.
опікати2, -каю, -каеш (быть опекуном)
опекать.
опікатися х, -каюся, -каєшся, опектися
(опечуся, опечешся) обжигаться, обжечься [За
вечерею, опікаючись гарячим кулішем,
вони наввипередки розповідали матері про
свою нову фортецю (Тулуб); От і поставили
йому на тарілочці капусти з яловичиною;
він і прийнявсь за неї... Як хлисне, як
опечеться!.. (Квітка); — Ов-ваМ — гук-
пув секретар услід йому. — Гарячий
який... Гляди лиш, щоб не опікся! (Мирн.);
Раз опечешся, другий — остережешся
(прислів'я)]. Ср. опікати х 1.
опікатися 2, -кається страд, з. опекаться.
Ср. опікати 2.
опікаючий обжигающий [Другим видом за-
хворюванпя стравоходу є його рубцеве
звуження. Причиною., буває ковтання
опікаючих рідин, наприклад кислоти чи
каустичної соди (Наука і життя, 1957, 3)].
опіковий мед. ожоговый [Лікарі-хірурги..
нині працюють над удосконаленням
техніки операцій на серці і легенях,
провадять вивчення опікової хвороби (Рад. Укр.,
1957, XI)].
опікуваний: бути ~ним быть под опекой;
(пользоваться покровительством, помощью)
быть на попечении.
опікування попечение; (мероприятия для
опеки) попечительство; ~*ня ким разг. опека
над кем [Після смерті батька в
обов'язки Осипа Маковея ввійшло опікування
родиною (Жовт., 1956, 2)]; на — ні бать-
к і в на попечении родителей; бути
п і д <-»ням быть на попечении.
опікувати, -кую, -куєш (над ким, кого)
опекать (кого) [Мавра — мати — часто
розповідала Теклі про хлопця, що над ним
опікувала (Горд.); Мене опікував молодий
моряк, мій рятівник (Трубл.)].
опікуватися, -куюся, -куєшся (ким) 1)
призревать (кого); 2) (защищать, помогать)
опекать (кого), оказывать
покровительство (кому), покровительствовать (кому)
[Адже самі знаєте, ..чи я його не
доглядаю, не опікуюся ним (Фр.)].
опікун, -на опекун; попечитель [На сьомому
році Люба залишилась сиротою. Громада
призначила їй громадських опікунів (Ст.);
Вороги закидають нам, що, мовляв,
партія обмежує творчі можливості
письменника, контролює його, стає опікуном
мистецтва. Ми ж, радянські письменники,
з гордістю кажемо, що партія найбільше
піклується про нас (Мал.)].
опікунка опекунша; попечительница [О,
давно я знайомий, давно 3 опікункою тою!
(Фр.I.
опікунство опекунство [Вони мають
претензію на опікунство надо мною й дуже
люблять читати мені гидкі нотації
(II.-Лев.)].
опікунствувати, -твую, -твуєпі
опекунствовать [Він вважав за свій обов'язок
опікунствувати над цими недосвідченими
людьми, яким, звичайно, не легко розібратися
в усьому, що вони вперше побачили за
кордоном (Жур.)\.
опікунський опекунский; — ка рада
опекунский совет [Недавно опікунська рада
дитячого будинку ухвалила збудувати для
дітей літню дачу (Рад. Укр., 1946,
VI)].
опір (род. опору) сопротивление;
(отражение нападения, противодействие
нападкам — ещё) отпор [Жовтнева революція,
давши владу Радам і через Ради —
трудящим та експлуатованим класам, викликала
одчайдушний опір експлуататорів..
(Ленін); Зраділи товариші — з кожним
днем шириться партизанський рух, росте
опір народу окупантам (Шер.)]; — р
матеріалів техн. сопротивление
материалов; підпільна організація
опору подпольная организация
сопротивления [Потрапивши до фашистського
концтабору, Марічка бере участь в
підпільній організації опору, а потім і в
повстанні (Вітчизна, 1956, 5)]; п о ліні ї
(лінією) найменшого опору по
линии наименьшего сопротивления; рух
опору движение сопротивления;
чинити, учинити — р оказывать,
оказать сопротивление, противиться,
воспротивиться; (только несовериіі—ещё)
сопротивляться [Довше від інших князівств
чинила опір татарам — через свого
територіальну віддаленість— Галицько-Волин-
сь ка Русь (Іст. укр. літ.)].
опірйтися, -рюся, -рйшея см. оперятися,
оперитися.
опірний техн. сопротивляющийся.
опірність, -пості сопротивляемость; — ть
організму сопротивляемость организма
[Рабські умови праці [при капіталізмі],
що приводять до різкої хронічної
перевтоми і виснаження фізичних сил, знижують
опірність організму (Курс патології)].
опісля см. після.
опіум, -му опиум [Дихав радісно й
схвильовано, немовби раніше не знав млосного
весняного опіуму (Сміл.); Він знав уже
добре, що релігія — опіум для народу
(Панч)].
опіумний опиумный.
опічок, -чка обл. место у печки для
каганца (ночника) [Коли б тобі па сміх було
де видно свічку Або в селі де на опічку
Маячив каганець (Г.-Арт.)].
опіяка разг. редк. пьяница [— Ще, братику!
ще... ще... хоч трошечки... Хоч капель-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)