Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
опо 136 оно опоганіти, -нив, -нієш разг. омерзеть [О, вже мені теписьмо остило та опогапіло^ві/пка)]. опоганювання осквернение, опоганювати, -нюю, -нюєш, опоганити, -ню, -ниш осквернять, осквернить, разг. опоганивать, опоганить [Ти сором мій, ти опоганила наше чесне ім'я Лемішок... (Н.-Лев.)]. опоганюватися, -нюісся, -кюєшся, опоганитися, ,-нюся, -нишся оскверняться, осквер виться, разг опоганиваться, опоганиться [Чи не між вами ж я, погані, Так опоганивсь, що й не знать, Чи й був я чистим коли-небудь {Шевч.)\. о по дії лік, оподаль нар. обл. поодаль; (дальше) вдали, вдалеке [Трохи оподалік за ними, за невеличким горбком побачив я вугляра (Фр.)\ Небо і повітря стало темно-синє, тільки ліс чорнів оподалік (Мак.)]. оподаткований фин. обложенный [налогом (налогами)]. оподатковуваний фин. облагаемый [налогом (налогами)]. оподатковуваність, -ності фин. облагаемость [налогом (налогами)]. оподатковування фин. обложение [налогом (налогами)]. оподатковувати, -ковую, -ковуєш, оподаткувати, -кую, -куєш фин. облагать [налогом (налогами)], обложить [налогом (налогами)] оподатковуватися, -ковуеться страд з.фин. облагаться [налогом (налогами)] [Крім податків, які надходили на користь гетьманської адміністрації, селяни і міщани оподатковувались [у XVIII ст.] зборами на утримання міського самоврядування (Іст Укр РСР)]. оподаткування фин. обложение [налогом (налогами)], налоговое обложение [Постійної одиниці оподаткування в той час [у XVIII ст.] не було; стація бралась в одних місцевостях з кількості волів і коней, в інших — з землі (Іст. Укр. РСР)]. оподаткувати см. оподатковувати, оподельдок, -ку фирм. уст. оподельдок. опоетизований опоэтизированный [На Тарасовій садибі., моринці посадили вишневий садок, опоетизований великим кобзарем (Волош.)]. опоетизування опоэтизирование. опоетизувати, -зую, -зуєш опоэтизировать [Класичний науково-фантастичний роман передбачив і опоетизував наперед чимало наукових досягнень, які здійснили прийдешні покоління (Смол.)]. опоєчний спец. опоечный. опоживлятн, -ляю,-ляєш, опоживйти,-живлю, -живиш обл. оживлять, оживить [Щогодини Катрю ховали, щогодини знов опоживляли (Вовк.)]. опозиційний оппозиционный [Під впливом революційних виступів робітників і селян, особливо у зв'язку з репресіями проти студентства, посилився опозиційний рух серед інтелігенції Aст. Укр. РС7-)]. опозиційність, -ності оппозиционность [Від українських губерній у 111 думі був 41 октябрист.. Час від часу октябристи виголошували в думі «опозиційні» промови, проте це була лише гра в опозиційність, нешкідлива для царизму (Іст. Укр. РСР)]. опозиційно нар. оппозиционно [Більшовики учили пролетаріат використовувати в інтересах революції всі опозиційно настроєні щодо царизму елементи.. (Іст. КПРС)]. опозиціонер, -ра оппозиционер [V конференція КП(б)У ..дала рішучу відсіч всякого роду опозиціонерам, які намагались збити КП(б)У з ленінського шляху (Іст. Укр. РСР)]. опозиціонерка оппозиционёрка. опозиціонерство оппозиционёрство. опозиціоніст уст. редк. оппозиционер [Опозиціоністи Романчуківського табору збрехали, сказавши, що в акції виборчій будуть виступати тільки яко окрема народов- ська партія (Коцюб.)]. опозиція 1) оппозиция [В інтересах політичної боротьби ми повинні підтримувати всяку опозицію гнітоьі самодержавства.. (Ленін)]\ 2) (возражение) оппозиция [Я дуже рада, що мій план повороту через Грецію не зустрів опозиції у вас (Л. Укр.)]. опойковий спец. опойковый, опоечный [Череа яку там годину іде писар повагом. Ще молодий, шапка набакир, у китайчастій черкесці і в опойкових чоботях (Стор.)]. і опойок (род. опойка) спец, опбек. опока1 мет. опока [І бризкає метал краплини вороні, І ллється сталь жива в розжеврені опоки (Мал.)]. опока2 (порода) геол. опока [Раз за разом, гатить він дзюбаком у ілувату опоку і відриває від неї кусні лепу (Фр.)]. опоковий1 опоковый. Ср. опока1. опоковий2 опоковый. Ср. опока2, ополистпй обл. 1) плотный, толстый [Опо- • листі хазяйки, пихаті, виряджені, сиділи під дубами (Горд.); Коло ліжка сидить моя мати з журботою своєю; а подаль од ліжка Павлютиха процвітає, червоновида, опо- листа, поважна (Вовч.)]\ 2) (имеющий большую протяжённость в попе речнике) широкий; (о дереве— обычно) развесистый [Опо- лгстий стіг наклали (Волч. у,— Сл. Гр.)]\ <^->та груша развесистая груша. ополіскувати см. обполіскувати, оположйтися, -ложиться обл. отелиться [Опо- ложилась корова (Хотин. у. — Сл. Гр.)]. ополоник 1) (разливательная ложка) разг. половник, обл. уполовник, чумичка [Тим часом він повитягав з казана здоровим, як тарілка, ополоником зварену рибу (Н.-Лев.)\ — Чого ти, бабо, ополоником їси?—Десь діти корець занесли (приказ* ка)]\ 2) (личинка лягушек, жаб и т. п.) обл. головастик [Ти начепи йому на шию срібний дзвоник, Нехай, радіючи, хвостом вертить, Як у болоті ополоник, І дзвоником бряжчить (Гл.)]. ополонка прорубь; (незамёрзшее или растаявшее место на льду) полынья [У яру гребля^ верби вряд, Ставок під кригою в неволі І ополонка — воду брать (ЛІевч.); У великій ополонці мисливці вбили мо^жа (Трубл.); —Вже,— каже вона,— мамо, хоч ви мене- І проганяйте, не піду я від вас до тих недо- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)