Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
оло 138 одо опорочений опорбчепный. опорочения опорочение. опорочити см. опорочуватп. опорочування опорочение, опорочувати, -чую, -чуєш, опорочити, -чу, -чиш опорочивать, опорочить ІВони [учні ^Павлова) повинні пристрасно боротися з намаганням зарубіжних прислужників реакції опорочувати вчення Павлова (Вісник АЕш УРСР, 1949, 9); На третій день Прополко виїхав з губернії з думкою ніколи не вертатися в се прокляте місто, що так йому далося взнаки, що опорочило його добре ймення (Мирн.)]. опортунізм, -му оппортунизм [Суть опортунізму — принесення в жертву корінних і тривалих інтересів пролетаріату мішурним і хвилинним його інтересам (Ленін)]. опортуніст оппортунист [В книзі «Що робити?» Ленін показав, що опортуністи всіх країн об'єдналися в боротьбі проти революційного марксизму (Біогр. Леніна)]. опортуністичний 1) оппортунистический [Партія зміцнюється тим, що очищає себе від опортуністичних елемептів (Сталін)]; 2) (имеющий черты оппортунизма) оппортунистичный [Боротьба буржуазії за свободу опортуністична, бо ця боротьба спрямована до подачок, до дільби влади між самодержавством і імущими класами (Ленін)]. опортуністка оппортунистка. опортуністський оппортупйстский. опоряджання 1) приведение в порядок; устройство; уборка; 2) отделка. Ср. опоряджати 1—2. опоряджати, -джаю, -джаєш и редк. опоряджувати, -джую, -джуєш, опорядити, -джу, -диш 1) приводить в порядок, привести в порядок; (делать благоустроенным — ещё) устраивать, устроить; (помещение и т. п.— ещё) убирать, убрать; (заводить обстановку) обставлять, обставить [Тоді одписала Кат- ря, що буде сама, приїде сама опоряджати, що їй у спадку дісталося (Вовч.)\ Сухобрус опоряджував нове хазяйство (Н.-Лев.); А чому б нам не опорядити оці будиночки та й не дати дідові Самійлу найкращу кімнату (Кундз.); Наказав опорядити вагон, поки повернеться начдив Щорс (Скляр.)]; 2) (при- давать чему-нибудь законченный вид) спец. отделывать, отделать. опоряджатися, -джаюся, -джаєшся, опорядитися, -джуся, -дйшся 1) приводить себя в порядок, привести себя в порядок; приводить свой туалет в порядок, привести свой туалет в порядок; (только соверш.: приобрести оделгду) разг. приодеться [Відібрав я від батьків 15 карбованців і до решти опорядився: справив собі нові штани., і чоботи (Руд.)]; 2) страд, з. (несоверш.) приводиться в порядок; устраиваться; убираться; обставляться; отделываться; ср. г опоряджати 1—2. опоряджений 1} приведённый в порядок; устроенный; убранный; обставленный [Будинок великий, поновлений, світлий та опоряджений наново (перекл. з Вовчка); Світлиця була опоряджена па смак того часу, про який живі натяки зосталися тільки в піснях та в народних думах (перекл. з Гоголя)]; 2) отделанный. Ср. опоряджати 1—2. опорядження 1) приведение в порядок; устройство; уборка; 2) отделка. Ср. опоряджати 1—2. опоряджувальний спец, отделочный [Значно збільшити випуск нових високоякісних опоряджувальних і облицьовувальних будівельних матеріалів (Директиви XIX з. партії)]. опоряджувати см. опоряджати. опорядити см. опоряджати. опорядитися см. опоряджатися. впорядкувати, -к^ю, -к^спі редк. привести в порядок; (сделать благоустроенным — ещё) устроить [Хоч ми й тут лісову хатку опо- рядкували собі гарненько..— усе гаразд, усе добре, та не батьківщина, що там родилась (Вовч.)]. См. ещё опоряджати 1. опосередкований филос. опосредствованный [Невірно було б уявляти справу так, піби всі ті спільні моменти між літературою ранньою і пізньою., були лише наслідком безпосереднього чи опосередкованого впливу давньої літератури на нову (Рад. літер., 1957, 2)] опосередковано нар. филос. опосредствованно [Драматична дія і драматичний діалог, відображаючи безпосередньо вчинки, емоції й думки героя в даний момент, — воднораз відбивають опосередковано і попередню історію (Рад. літер., 1957, 2)]. опосередковування филос. опосредствование. опосередковувати, -ковую, -ковуєш, опосередкувати, -кую, -куєш филос. опосредствовать (несоверш. и соверш.). опосередковуючий филос. опосредствующий. опосередкування филос. опосредствование. опосередкувати см. опосередковувати. опосереднений филос. опосредствованный [Річ може бути споживною вартістю і не бути вартістю. Так буває, коли її корисність для людніш не опосереднена працею (Маркс)]. опосереднити см. опосереднювати. опосереднитися см. опосереднюватися. опосереднювати, -тою, -нюєш, опосереднити, і -ню, -ниш филос. опосредствовать (несоверш. и соверш.) [Праця є насамперед процес, що | відбувається між людиною і природою, процес,в якому людина своєю власною діяльністю опосереднює, регулює і контролює обмін речовин між собою і природою (Маркс)]. іпосереднюватися, -нюється, опосереднитися, -ниться филос. опосредствоваться (несоверш. и соверш.) [Поділ праці всередині суспільства опосереднюється купівлею і продажем продуктів різних галузей праці.. (Маркс)]. І опосум зоол. опоссум. опочивальня спальня; (во дворце, в боярских хоромах уст.— ещё) опочивальня [А Мар'ян- ка у опочивальні свого сина ніжно спови- ва (Шп.)\ З вікон гетьманської опочивальні |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)