Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
0110 139 опр видпо і зелену долину Тясьмину, і хвильний степ (Риб.)]. опочивати, -ваю, -ваєш, опочити, -чину, -чйнеш рит. уст. опочивать, опочить, почивать, почить [День погас, І все почило. Сивий в хату Й собі пішов опочивати (Шевч.); Туман встає по долині, Село вповиває. І сповилось село тихе, Сном опочиває (Руд.); Спинись, перехожий, Вклонись — це могила, В якій опочив генерал (Воронько)]. опочилий рит. уст. опочивший, почивший. опочинок, -нку уст. отдых [Чорним морем далеко гуляли, Проти Кефи-города Там соб і великий та довгий опочинок мали (дума) ]. опочити см. опочивати. опошлений опошленный. опошлення опошление [Робітничий клас не може здійснити своєї всесвітньо-революційної мети, не ведучи нещадної війни з цим ренегатством, безхарактерністю, прислужництвом опортунізмові і безприкладним теоретичним опошленням марксизму (Ленін)]. опошлити см. опошляти. опошлитися см. опошлятися. опошляти, -ляю, -ляєш, опошлити, -лю, -лиш опошлять, опошлить; (только соверш.: сделать до последней степени пошлым) разг. испошлить [Під впливом марксистської літератури Леся Українка в статті «Утопія в белетристиці» піддала різкій критиці спроби реакційної буржуазної літератури опошлити соціалістичний ідеал (Іст. укр. літ.)]. опошлятися, -ляюся, -ляєшся, опошлитися, -люся, -лишся опошляться, опошлиться; испошлиться. Ср. опошляти. опоясувати, -сую, -суеш, опоясати, -саю, -саєш редк. опоясывать, опоясать [Гадюка, корчачися та звиваючися, опоясувала гору з трьох боків (Фр.)]. оправа 1) оправа, разг. оправка; (обрамление— ещё) обделка; (книги, тетради—обычно) переплёт [Окунь перекинувся гранатовим перснем у золотій оправі, царівна побачила та й підняла той перстень з води (народна казка); Срібна оправа палички блискала до сонця (Фр.); Блискуча коса піску врізалася у блакитну оправу води (Коп.); Навколо стола на підлозі порозкидані важкі старовинні фоліанти в шкіряних оправах (Гонч.)]; віддати книгу (книжку) в ^ву отдать книгу в переплёт; 2) церк. оклад. оправданий оправданный [Щоби побороти неясну і нічим не оправдану тривогу, Апеля встала і пішла до кухні (Фр.)]. оправдання оправдание [Голос покликача: Прісцілла так до суду промовляє: Оправдуйте мене їх оправданням, їх карою карайте (Л. Укр.)]. оправдати см. оправдувати. оправдатися см. оправдуватися. оправдити см. оправдувати. оправдатися см. оправдуватися. оправдувати, -дую, -дуєш, оправдати, -даю, -даєш и редк. справдити, -джу, -дйш оправдывать, оправдать [Оправдав мене суд (Тесл.); Деяких людей хутко повипускали й оправдали, хоч нікого і не було винуватого (Вовч.)]. оправдуватися, -дуюся, -дуєшся, оправдатися, -даюся,-даєшся и редк. оправдйтися, -джу- ся, -дйшся оправдываться, оправдаться [Л ю цл й: Сим не жартуй, ми мусим оправдатись. Р у ф і н: Я не оправдуюсь проти безглуздя (Л. Укр.); Циган оправдився (Манж.)]. оправити см. оправляти, оправитися см. оправлятися. оправка 1) (действие) оправка; 2) (приспособление) спец, оправка. оправлений 1) оправленный; обделанный; переплетённый [Щохвилини світились веселкою риб'ячі очі, як оправлені самоцвіти (Коцюб.); Підважив [Т. Шевченко] великий камінь, що лежав за рогом, витяг звідти невеличку, оправлену шкірою книжечку, олівець (Козач.)]; 2) оправленный. Ср. оправляти 1—2. оправлення оправление, оправка; обделка; переплёт. Ср. оправляти 1. оправляння 1) оправление, оправка; обделка; переплетание, переплёт; 2) оправление [На початку липня рослини [кукурудзи] підгорнули кінним розпушувачем на 12— 13 сантиметрів з ручним оправлянням рослин у гніздах (Коле. Укр., 1958, 5)]. Ср оправляти 1 — 2. оправляти, -ляю, -ляєш, оправити, -влю, -виш 1) (вставлять в оправу) оправлять, оправить, разг. обделывать, обделать; (книгу, тетрадь и т. п.— обычно) переплетать, переплести [Оправ його хоч і в рами, а він усе такий самий! (приказка); Я п'ятдесят п'ять років оправляю в палітурки всілякі книжки (Пере.)]; 2) (поправлять, приводить в порядок) оправлять, оправить [Для кращого стікання води проведені плугом чи канавокопачем канавки оправляють лопатою (Колг. вироби, енцикл.); Вона раптом підвелася і, оправляючи сукню, глянула на Дмитра довгим, запитливим поглядом (Риб.); А Гапка зітхнула і широкі рукава Марті оправила (Вовч.)]. оправлятися, -ляюся, -ляєшся, оправитися, -влюся, -вишся 1) оправляться, оправиться [Дарес од страху оправлявся І до Ентелла підбирався (Котл.); О р е с т жахнувсь, але зараз оправивсь^ і ще палкіше заговорив: Дарма, я перейму його від тебе і все-таки буду щасливий, бо я так хочу (Л. Укр.)]; 2) страд, з. (несоверш.) оправляться; обделываться; переплетаться; ср. оправляти 1. оправний переплётный. опрати см. опирати2 опратувати, опрагати см. опрятувати. опрацювання обработка; разработка [Микола Лисенко брав активну участь в опрацюванні лібретто за повістю Гоголя (Мист., 1955, 6)]. Ср. опрацьовувати. опрацювати см. опрацьовувати. опрацьований обработанный; разработанный. Ср. опрацьовувати. І опрацьовування обрабатывание, обработка; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)