Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
опр 140 оіір разрабатывание, разработка. Ср. опрацьовувати. опрацьонуватн, -цьовую, -цьовуєш, опрацювати, -цюю, -цюєш (статью, стиль и т. п.) обрабатывать, обработать; (вопрос, тему и т. п.-— обычно) разрабатывать, разработать [Железняков ще в Академії призвичаївся любовно опрацьовувати бойову документацію (Лє і Левада)\ Переглянути норми — значить не тільки встановити їх відповідно до умов виробництва. Треба водночас опрацювати і здійснити технічні, організаційні і господарські заходи, від яких залежить виконання і перевиконання завдань (Рад. Укр., 1956, IX)', Михальчук уперше опрацював докладну класифікацію українських діалектів (Мовозн., 1948, VI)]. опрацьовуватися, -цьовується страд, з. обрабатываться; разрабатываться. Ср. опрацьовувати. определения разг. редк. определение [Ну, ..як тобі сказати...— і задумалась на хвилинку, щоб сформулювати опреділення (Головко)]. опре ділити, -лгію, -лй^ш, опре діли ти, -ділю, -ділиш разг. редк. определять, определить [Чи у господарстві, чи так, він сам за усе погадає й поміркує і опреділить, а жінці — тільки скаже, коли треба (Вовч.); А суд гуртом рішив: «Щоб беззаконника провчити,— Опреділити, щоб віп з трьома жінками жив» (Гл.)]. опресбвувальний спец. опрессовочный. опресовування спец. опрессовка. опресовувати, -совую, -совуєш, опресувати, -сую, -суєш спец. опрессовывать, опрессо- вать. опресовуватися, -совується страд, з. спец. онрсссовываться. опресування спец, опрессовка. опресувати см. опресовувати. оприбуткування бухг. оприходование. оприбуткувати, -кую, -куєш бухг. оприходовать ІУ кожному колгоспі треба точно врахувати і оприбуткувати всі наявні корми (Рад Укр., 1948, X)]. опрйкривий противный; постылый. Ср. опрй- критися. опри крилі ся, -рюся, -ришся редк. опротиветь, (сильнее) разг. опостылеть [То воно йому так горілка оприкрилась(Яарък.—Сл. Гр.); Тут і своя брехня оприкрилась, а то ще й він (Ном.)]. оприск обл. осколок [Весь робочий люд, з.. оприсками каміння на одежі, руках і лицях, почав збиратися на фронтовий угол нового будинку (Фр.)]\ О заговорити (забалакати) з ~ком разг. заговорить вспыльчиво (запальчиво, зло) [3 оприском, шпарко забалакав (Ном.)]. опрйскливнй разг. вспыльчивый, несдержанный; (о смехе и т. п.) едкий [А панна Юзеч- ка забула, як те оприскливе дівчисько визвірилось, коли я хтіла піти по парасольку?., (Л Укр.); Сей злобний, оприскливий гумор, не піднімав наших дитячих душ, але здавлював, гальмував та душив їх (Фр)\ опритомнити см. опритомнювати. опритомніти, -нію, -нієш прийти в чувство, прийти в сознание, прийти в себя, очнуться, опомниться [Лука наче опритомнів трохи, побачивши знайому обстановку (Коцюб.); Поранений Богун опритомнів і намагався звести голову (Кач.)]. опритомнювати, -нюю, -нюєш, опритомнпти, -ню, -ниш обл. приводить в чувство, привести в чувство [«Панно Федорёнко!» ..Великий пан вимовив це слово, ніби згори опритомнював її (Коб.); Далеке світло опритомнило його (Вільде)]. опричина см. опричнина. опричний ист. опричный. опричник ист., перен. опричник [Грязней: Ех, государю, дав би ти мені сотні три опричників, — струсонули б ми боярську Москву (перекл. з О. Толстого); ..каторга не залякає робітників, ватажки яких не боялись умирати у відкритій вуличній сутичці з царськими опричниками (Ленін)]. опричнина, опричина ист., перен. опричнина, опричина [В ісковатий: Государю, а якщо у Відні почнуть питати, що за дивина — опричнина? Іван: Скажи, ратна сила моя (перекл. з О. Толстого)]. опрйшко см. опришок. опришкуватий разг. вспыльчивый, несдержанный [Кайдашиха почала свариться й стала дуже лайлива та опришкувата (Н.-Лев.)]. опришок, -шка, (реже) опрйшко 1) ист. повстанец (в Галиции, в X VIII в.) [Пісня оспівує втечу селян-кріпаків на Дунай, у ліси, в дикі степи, оповідає про активні виступи галицьких опришків, про Коліївщину Aст. укр. літ.)]; 2) прям., перен. обл. разбойник [ — Ага, не знає? Злодій один; не бійтеся, він добре знає! Нині бігав увесь день..! Чуєш мені, ти, опришку 1 — грозила вона Митрові (Фр.)]. опріснення опреснение [Джерелами зрошення можуть бути верхні шари води південних лиманів у період їх опріснення від приливу з рік під час повеней і паводків (Колг. вироби, енцикл.)]. опріснити см. опрісняти. опріснитися см. опріснятися. опріснок опреснок [Марія зараз заходилась Пекти опрісноки. Спекла, В торбину мовчки положила 1 мовчки за старим пішла у Віф- леєм (Шевч.)]. опріснювальний опреснительный [Для одержання питної води встановлено [на судні] два опріснювальні прилади продуктивністю 20 тонн на добу (Наука і життя., 1959, 8)]. опріснювання опреснение. опріснювати см. опрісняти. опріснюватися см. опріснятися. опріснювач техн. опреснитель [Ми потіли вдень і вночі і випивали неймовірну кількість морської води, пропущеної через суднові опріснювачі (перекл. з Новикова-Прибоя)]. опрісняти, -няю, -няєш и опріснювати, -нюю, -нюєш, опріснити, -ню, -нйш опреснять, опреснить. опріснятися, -йдеться и опріснювати ся у |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)