Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
опр 141 оир -нюється, опріснитися, -нйться опресняться, опресниться. опріч, редк. опрїче, обл. опроче 1) (с род. п.) предл. кроме, помимо, уст., обл. опрйчь; (вдобавок к чему — ещё) сверх [І піхто того не чує, Не знас й не бачить, Опріч Марка маленького (Шевч.); Пан забрав собі кращі землі.. Опріч того, під панські землі одійшов ліс (Н.-Лев.); Мені якось і ніяково вже стало, хоч про мою думку ніхто й не знав, опріче нас двох (Барв.)]; <^ч кбго кроме кого; (в значении только разг.— ещё) кроме как кому [Панок затявся, що не продасть землі нікому, опріч Семена, бо Семен умовився та дав завдаток (Коцюб.)]; 2) нар. уст. отдельно, особо [Ні, вони не всі вкупі, — ті опроче стають (Новомосковск, у.—Сл. Гр.)]; <^»ч кого отдельно от кого [Нічого не пила, не їла, Опріч людей собі ходила (Греб.)]. опрічний уст. 1) отдельный [Собаку пустили на волю, а півня прив'язали в опрічному маленькому курені (Н.-Лев )]; 2) (необыкновенный) особенный; (выделяющийся среди других — ещё) особый. опробковіння бот. опробковение. опро ваджу вати, -джую, -джуєш, впровадити и опроводити, -джу, -диш обл. провожать, проводить [Пси., уїдають так, що аж землю під собою гризуть, опроваджують мепе з музикою (Фр.); Не бійсь нічого, я тебе опроводжу (Квітка)]. опромінений 1) озарённый [лучами]; (перен.—- ещё) сияющий [Опромінений місячним сяйвом, обходив сивий вартовий свої володіння (Кач.); Обличчя його радісне і опромінене, бо він пишається Танею (Собко)]; 2) облу- чёнпый [Опромінена кобальтом гречка зацвітає на тиждень раніше від звичайної і дає кращий урожай (Наука і життя, 1956, 12)]. Ср. опромінювати 1—2. опромінення спец. облучение [Опромінення насіння озимої пшениці радіоактивним кальцієм., збільшило врожай зерна (Наука і життя, 1957, 7); У здравниці «Трудові резерви» відкрито перший на Ленінградському курорті фотарій — штучний пляж масового опромінення (Рад. Укр,, 1948, XI)]. опромінити см. опромінювати. опромінитися см. опромінюватися. опромінюваний спец. облучаемый [Процес дезамінування супроводжується появою нових властивостей, таких, як специфічний запах і забарвлення опромінюваних амінокислот (Укр. біох. ж., 1956, XXVIII, 1)]. опромінювання спец. облучение [Сонячне опромінювання робить сильний вплив на температуру шкіри (Наука і життя, 1956, 7)]. опромінювати, -нюю, -нюєш, опромінити, -ню, -ниш 1) озарять [лучами], озарить [лучами] [А на сході щораз дужче Височіли світла шати, Опромінювали воду, Опромінювали небо (Ус); Синій місяць химерною грою опромінив узор на вікні (Сос); Здавалося, ніби всі три сини з фотокарток як осьвідразу повернулися до матері і ласкава тепла посмішка опромінила в цей час їхні, пемов живі, обличчя (Кач.)]; 2) спец. облучать, облучить. опромінюватися, -нюється, опромінитися, -нйться 1) озаряться [лучччгіі, озариться [лучами][Чи її обличчя віддзеркалювало мажорний настрій батька, чи опромінювалось своїм, внутрішнім почуттям, але вираз щастя відверто світився па ньому (Дмитр.); Якоюсь особливою радістю опромінилося його обличчя, коли він [Горький] заговорив про те, що вже встиг побачити у Москві, в Харкові, про грандіозні масштаби нового будівництва (Бат)]; 2) облучаться, облучиться. Ср. опромінювати 1—2. опростаний обл. 1) освобождённый; опрбстап- пый; выпростанный; ср. опростати; 2) (об одежде) свободный [Він змарнів, і гетьманський одяг на ньому висів опростаний, як ризи на схудлому попові (Ле)]. опростати, -таю, -таєш обл. освободить; (опорожнить что-нибудь разг.—ещё) опростить; (вынуть из-под чего-нибудь руки и т. п.) выпростать [Опростав мене батько від панської ласки (Сл. Гр.)]. опростатися, -таюся, -таєшся освободиться; опростаться; выпростаться [Промайнула воля, ..опростались людські руки (Мирн.)]. Ср. опростати. опростити см. опрощати. опроститися см. опрощатися. оп рості лий опростившийся, разг. опростёлый. опротестований юр., торг. опротестованный. опротестовування юр., торг. опротестбвыва- ние, опротестование. опротестовувати, -товую, -товуєш, опротестувати, -тую, -туєш юр., торг. опротестовывать, опротестовать; ~ чати вексель торг. опротестовать вэксепь. опротестування юр., торг. опротестование. опротестувати см. опротестовувати. опротивіти, -вію, -вієш разг. опротиветь [А мені Петербург опротивів смертельно (Ільч.)].^ опроцснтований спец. опроцентовапиый. опроцентувати, -тую, -туєш спец. опроценто- вать. опроче см. опріч. опрощати, -щаю, -щаєш, опростити, -рощу, -рэстйш опрощать, опростить [Він любив усе просте, справжнє, щире, і в нього була своєрідна манера опрощати людей (перекл. з Горького)]. опрощатися, -щаюся, -щаєшся, опроститися, -рощуся, -ростишся опрощаться, опроститься, разг. опростеть (только соверш,.). опрощенець, -нця ист. опрощзнзц. опрощення лингв, опрощение. опрощення* опрощение. Ср. опрощати. опрощення2 уст. 1) прощание; ~ня брати (приймати) з ким прощаться с кем [То вже Сірченко Петро 3 козаками опрощення принімає, До трьох зелених байраків прибуває (дума)]; 2) (извинение) прощение; просити "^ ця просить прощения [ — А вже як розгнівається козак, опрощення не проси,— додав другий [д кура], — не такі ми, щоб опрощення давати (Паня)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)