опр 142 оиу опрощенство ист. опрощенство [Ти проповідуєш опрощенство якесь! Невірно це! (Донч.)]. о пруг см. упруг. опрягтися, -ряжуся, -ряжёшся дбале, окочуриться, околеть [Щонаймолодший, озирнувшись, Та вилами пана Й просадив, мов ту жабу. Застогнав поганець Та й опрігся (Шевч.); В сей день його отець опрягся, Як чикилдихи обіжрався (Котл.)]. опрятати см. опрятувати. опрятний редк. опрятный [Минуло кілька тижнів. Фабрика швидко стратила свою опрятну і празпичну подобу (Фр.)]. опрятність, -пості редк. опрятность. опрятувати и опратувати, -тую, -туєш, опрятати и опратати, -таю, -таєш обл. убирать, убрать, прибирать, прибрать; (в красивую одежду) наряжать, нарядить [ — Дякувати дощеві,— сказала Катерина, опратуючи разом і себе, і хату, і малих дітей, які поховались під стіл,— а то, може б, ви й не заглянули (Панч); Вона її [піч] попідводила, помастила, опрятала (Чуб.); Під ногами ніжно хрускав перший сніг. За ніч він старанно опратав забруднену землю в білі простирадла (Панч)]. опсонін, -ну физл. опсонйн. оптант юр. оптант. оптантка юр. оптантка. оптатив, -ву ерам, оптатив. оптація юр. оптбция. оптик бптик. оптика оптика; електронна ^ка электронная оптика [За останні півтора—два десятки років виникла зовсім нова наука — електронна оптика, в якій промінь світла замінюється потоком електронів (Наука і життя, 1956, 10)]. оптимальний оптимальный [У комплексі агротехнічних заходів по вирощуванню озимих культур особливе значення має проведення сівби в оптимальні, кращі строки (Колг. Укр., 1956, 7)]. оптиматн, -тів ист. оптиматы. оптиметр, -ра техн. оптиметр [Наталя сиділа в лабораторії, біля свого старого оптиметра (Собко)]. оптимізм, -му оптимизм [О г н є в: За здоровий і розумний оптимізм я й люблю вас, товаришу професор (Корн.)]. оптиміст оптимист [Народ — великий оптиміст. Ніякі біди не зможуть загасити його безсмертної душі (Янов.)]. оптимістичний оптимистический, оптимистичный [Дужа, оптимістична й вольова натура молодого генерала імпонувала йому (Ле і Левада); Визволений народ вимагає оптимістичного життєстверджуючого мистецтва (Гонч.) ]. оптимістично нар. оптимистически, оптимистично [Незважаючи на трагізм чорних буднів у чужинецькій неволі, наш народ оптимістично сміявся з усіх загарбників (Козл.)]. оптимістка оптимистка [Я все-таки оптимістка тепер, хоч нехай там що. Все ж і з моєю втомою і з моїми хворобами перелізла я через три границі скоріш, піж ті люде, що і ^ їм, здається, нічого не бракує (Л. Укр.)]. оптимум, -му научч. оптимум. оптичний оптический [Батько Каргата — робітника Енського заводу оптичного скла — був одним з тих скромних ентузіастів свого виробництва, які весь свій розум і своє вміння4 присвячують майже виключно йому (Шовк.); Капітан обережно глянув в оп- тичний^приціл гвинтівки (Янов.)]. оптований юр. оптированный. оптовий оптовый [До них причепився зовсім п'яний чоловік Хоменкової сестри, власник оптового магазина в Києві (Сміл.)]. оптовик, -ка торг. уст. оптовик [Торгівля на великих українських ярмарках [у XIX ст.] була переважно' оптового, а до споживача товар доходив через дрібних торговців.., що залежали від купців-оптовиків (Іст. Укр. РСР)]. оптом нар. оптом. оптувати, -тую, -туеш юр. оптировать. оптуватися, -туюся, -туєшся юр. оптироваться. опублікований опубликованный; обнародованный [Біля двадцяти опублікованих — повних і часткових — перекладів і переспівів «Слова [о полку Ігоревім]» налічується в ! українській літературі (Рил.)]. Ср. опубліковувати, опубліковувати, -ковую, -кбвуєш, опублікувати, -кую, -куєш опубликовывать, опубликовать; (только соверш.: объявить для всеобщего сведения уст.— еще) обнародовать [Інститут геології опублікував ряд монографій, які мають важливе теоретичне і прикладне значення (Наука і життя, 1956,11)]. опубліковуватися, -кбвується страд. з. опубликовываться [Список виборчих* округ опубліковується Президією Верховної Ради Української РСР не пізніше, як за два місяці до дня виборів (Полож. про вибори)]. опублікування опубликование; обнародование [Першою справою Ради Народних Комісарів було опублікування таємних договорів, укладених урядом Миколи Кривавого з нашими колишніми союзниками (Ленін)]. Ср. опубліковувати, опублікувати см. опубліковувати, блуд, опуда обл. 1) чучело, чучела (разг.), пугало [Проти птахів кладуть по городах опуди (Сл. Г р.); Чужі жінки як маківки, моя як опуда (приказка)]; 2) перен. бран. чучело, разг. чучела [ — Не будеш ти тихо, ти, опуде конопляний! — крикнув до неї жандарм і відіпхнув стару циганку (Фр.)]- См. ещё опудало 2—3. опудало 1) (набитія шкура животного) чучело, разг. чучела [Над ним, на спинці крісла, похитувалось опудало сича з блискучими солдатськими ґудзиками замість очей (Смол.); З кутка на нього дивилось опудало полярної лисиці (Донч.)]; 2) (подобие человека, кукла для отпугивания птиц) чучело, чучела (разг.), пугало [Опудала стоять по всіх кутках, та хіба ґава їх боїться! (Коп.); З гущини вискочив Грицько Хрін, десь І опудало на коноплях узяв (Горд.)]; 3) пе-
|