Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
опу 143 опу реп. бран. чучело, разе, чучела; (о чело- \ веке разе,— еще) чучело гороховое, обормот [Хто з корисливих класових інтересів, хто з недомислу схильний був ухопитися за опудало булигінської і потім за опудало І віттевської Думи (Ленін); Остюк: Вони мене малюють. П р о к і п: ..Хто тобі повірить? Щоб такий культурний чоловік, як Аркадій Іванович, захотів таке опудало малювати (Кор'н.); — Це що ще за опудало? — обурюється генерал.— Женіть його геть! (Янов.)\. опуднтися, -джуся, -дишся обл. испугаться. опука уст. мяч [Мелася не пурхала по світлиці, як ластівка, а пеначе котилася, ще й на ході підскакувала, мов резипова опука (Н.-Лев.); Та хто ж бо там, похожий на опуку, По лузі котиться? (Рил.)]. опуклий, (реже) опукий выпуклый [Якась хмарка набігла па його опуклий засмаглий лоб (Донч.)\ Шульга вийняв з кишені опуклий великий годинник (Риб.); Перебільшення, допущене художпиком при папи- сапні цього портрета, розкриває і підкреслює типовість образу, бо робить опуклими і ніби відчутними найхарактерніші риси класу капіталістів (Літ. газ., 1952, XI)]; ~лі очі выпуклые глаза, глаза навыкат, глаза навыкате [Щаслива облудна усмішка примружила його прозорі, трохи опуклі очі й сховалася в пишних усах (Тулуб)]. опуклина (выпуклое место) выпуклость. опуклість, -лості выпуклость [Пластицизм і рельєфність образів, опуклість форм і яскравий блиск східних фарб — зливають у цій п'єсі поезію з живописом (перекл. з Бєлінського)]. опукло нар. выпукло [Кожна країна розвивала особливо опукло то одпу, то другу сторону або рису, або групу властивостей капіталізму і робітничого руху (Ленін)]. опукло-вгнутий, опукло-ввїгнутий физ. выпукло-вогнутый. онукою нар. уст. стремглав, стрелой; (тяжело—ещё) камнем [Опукою з гори — аж вітром зашуміло — орел ушкварив на ягня (Греб.); Опукою повалилася Катря біля сина, та вже більше й не підводилась (Мирн.)]. опунція бот. (Орипііа) опупция [Над нею [папороттю] стирчала друга стіпа з опунцій, де круглі листя так само грубо складались один над другим, як і каміння (Коцюб.)]. бпус муз., шутл. опус [Не сподівався я почути свій скромний опус у такому виконанні (Дмитр.)]. опускання опускание [Не було там опускання вій — Очі ясно дивляться і просто (Рил.)]. опускати, -каю, -каєш, опустити (опущу, опустиш) 1) опускать, опустить; (голову, глаза, взор — ещё) потуплять, потупить, (только голову) склонять, склопйть; (бессильно — ещё) ронять, уронить [Ліквідатори і ліберали хочуть, як то кажуть, вимити шкуру, не опускаючи її у воду (Ленін); Я разом з вами бюлетень За Батьківщину опускаю (Рил.); Матроси опустили плащ- палатку з тілом Цибулька на асфальт (Куч.); Опустив вуха, як лопух на дощ (приказка); — І то вже, —сказала Галочка, опускаючи очі-зірки свої у землю (Квітка); Юрій коротко зітхнув і опустив голову на руки (Собко)]; ^ти руки прям., перен. опускать, опустить руки [Замахуєть- ся, щоб скинути статую з п'єдесталу, але опускає руки (Л. Упр.); З натури нечепурна, неохайпа, Олександра зовсім опустила руки (Коцюб.)]; ~*тити берега перен. разг. опуститься [Поховавши матір, батько зовсім опустив берега (Барв.)]; 2) обл. оставлять, оставить, покидать, покинуть [Вже сили опускають його, в- грудях не стало віддиху (Фр.); Коли було їй сімдесят і кілька років — і її сили опустили зовсім... (Коб.)]. опускатися, -каюся, -каєшся, опуститися (опущуся, опустишся) 1) опускаться, опуститься [Летить зверху тяжкий батьківський кулак і з сердитим криком опускається на спину переляканої дитини (Коцюб.); Тоді усе затихло... роти заремигали; пальці раз поз раз опускалися то в миску з капустою, то в полумисок з огірками (Мирн.); Тарас Григорович зпеможено опустився на стілець (Ільч.); Л то ц і й підходить до- Нартала, що якось увесь опустився, немов умерлий на хресті: Здається, він зомлів, Хто має воду? (Л. Укр.); У хаті зробилось душпо, важко, мов стеля вниз опустилася і нагнічувала дівчатам голови (Мирн.); Швидко опускалися зимові сутінки (Ст.)]; 2) (утрачивать более высо-кий духовный, моральный или социальный облик; впадать в отчаяние; становиться неряшливым и т. п.) перен. опускаться, опуститься [Вопи [безталанні господарП опускаються нижче й нижче і стають гіркими п'яницями (Мирн.); Плеханов опустився до того, що оголошував війну справедливою з боку царизму.. (Ленін)]; 0 діла статися редк. стать нерадивым, стать равнодушным [к делу] [ — Чудпо, — каже було- моя хазяйка удова, — що як сей Василь діла зовсім опустився! Ні про що не дбає... (Барв.)]. опускний спец, опускнбй [Найбільш поширений спосіб установлення зрубу — опуск^ ний, застосовуваний для всіх груптів (Колг. вироби, енцикл.)]. опуст, -ту обл. шлюз [За широким опустом на греблі річка розійшлася на дві течії (Н.-Лев.); Отож на тому місці, Де нині кладка, власне, трохи вище, Ми маємо побудувати шлюз, Або, по-нашому сказати, опуст — Ворота для проходу пароплавів (Вирг.)]. опустити см. опускати. опуститися см. опускатися. опустілий опустелый, опустевший [Довго стояла я, видивляючись на опустілу улицю (Мирн.)]. опустіти, -тіе опустеть [Чорне дворище опустіло. Жінки ще до заходу сонця розійшлися по своїх домівках (Мирн.)]. опустошати, -шаю, -шаєш, опустошити, -шу, ¦ *шиш редк. опустошать, опустошить [А |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)