Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ора 145 орб встануть, прокляті, оп'ять, Дітей козачих мордувать (Шевч.)]. орава разг. орава [У відповідь на глум підступної орави по всій країні скрізь пішла така луна, що піднялись на клич і Київ, і Полтава, і Умань, і Остер, і покотилась лава червоних партизан (Тер.); 3 поросятами Цариця — Свиноматка — йде до ставу, Поросят веде ораву (Шпак)]. оракул ист., перен. оракул [Існували [в Херсонесі] релігійні товариства.., при храмах були оракули (Нар. стар. іст. УРСР); — Ти оракул! —весело вигукнув Бальзак, — ти тішиш мене, мій вірний зброєносцю! (Риб.)]. орало арх. орало [А горда пісня прославляла Денними чарами вночі І наші радісні орала, І наші месницькі мечі (Рил.)]. орангутанг зоол. орангутанг [Орангутанг живе на островах Борнео і Суматра (Осн. даре.)]. оранда уст. кабак; трактир [У неділю на * селі, У оранді, на столі Сиділи лірники та грали По шелягу за танець (Шевч.); Ледача невістка, не хоче робить, Ходить до оранди горілочки пить (Чуб.)]. орандар, -ря уст. кабатчик; трактирщик [А мій батько орандар, Чоботар; Моя мати пряха Та сваха (Шевч.)]. орендарка уст. кабатчица; трактирщица [Ой дай, орандарко, да горілочки кварту (Чуб.)]. Оранжева, -вої сущ. геогр. Оранжевая. оранжевий оранжевый [Сонце висіло над горизонтом, велике і оранжеве (Собко)]. оранжерейний оранжерейный [І садівник тепер на ніч Включає електричпу піч В оранжерейнім квітнику (Воронько)]. оранжерея оранжерея [За садом, де починались колгоспні парники, виблискувала склом нова оранжерея (Куч.)]. браний 1) прич. п&ханный, вспаханный, запаханный; распаханный [А наші ниви сумежні, орю я свою — і дивно мені, що Карпова стоїть облогом, не орана Коцюб.)]; ер, орати; 2) прил. паханый За пастівником легкими хвилями підіймалися все вище й вище орані поля (Фр.)]; здавна ^»ний с.-х. старопахотный [Ми можемо і повинні значно збільшити збір зерна з здавна ораних земель (Хрущов)]. Оранієнбаум ист. Ораниенбаум. бранка с.-х. 1) (действие) пахота, пахание, вспахивание, вспашка, запашка, обл. пашня; (впервые — ещё) распашка [Район завершує здачу хліба державі, розгорнув оранку і сівбу озимини (Рад. Укр., 1951, VIII)]; ~-»ка вперше взмёт; ^ка зябу взмёт зяби; повторна (другоразо в а) ~»ка повторная (вторичная) пахота (вспашка и т. д.), перепашка; кінчити ^ ку окончить пахание (пахоту и т. д.), отпахать; 2) (время) пахота [Вона добилася, що бригадир виділив їй землю ще до оранки (Скляр.)]. орання пахота, пахание, вспахивание, вспашка, запашка, обл. пашня; распашка [Його [Семена] гірше змордували дурні думки, ніж орання (Коцюб.)]. Ср. орати. орар, -ря церк. орарь. оратай торж. уст. оратай, ратай [Заходьте в світ, де склиться джерело, Де в'ються ластівки, снують брунатні бджоли, Де в честь оратая пшениця гне стебло, Де дерево життя не зав'яда ніколи! (Рил.)]. орати (орю, орёш) с.-х. пахать, вспахивать, запахивать, обл. орать; (обрабатывать землю впервые — обычно) распахивать [3 весни Іван щодня в полі — то оре, то засіває яриною (Мирн.); Орем на пар. Лоскоче радість серце... Шумує буйно літо на ланах (Шпак); — А чом ви, хлопці, не орете? — Та, дядьку, свято. — Яке свято? — Чересло й леміш зпято (Ном.); Стали трактором орать, стало й хліба прибувать (приказка)]; ^ти носом перен. разг. рыть носом [Батько п'яний все держить За шинок рукою, А я орю, як уп'юсь, Носом за корчмою (Руд.)]; ~»ти цілину пахать (вспахивать и т. д.) целину (новину) [Народ зійшовсь та гук такий підняв, Мов цілину п'ять плугів орють (Греб.)]. оратий см. браний. оратися (орёться) пахаться, вспахиваться, запахиваться; распахиваться [Орися ж ти, моя ниво, Долом та горою! Та засійся, чорна ниво, Волею ясною! (Ше$ч.); Де трактором ореться, там добре живеться (прислів'я)]. Ср< орати. оратор, -ра оратор [Від серця говорить оратор Про партію нашу, про силу труда (Ол.)]. ораторія муз. оратория [В операх і симфоніях, ораторіях і балетах, романсах і піснях композитори прагнули й прагнуть виразити високу правду дійсності (Рад. Укр., 1957, IV)].^ ораторка фам. ораторша [Слово це Ніяк не прозаїчно продзвеніло, — І ми малій ораторці плескали Від серця щирого... (Рил.)].ы ораторний муз. ораторный; ораториальный; ^не лібретто оратбрное либретто; <^не мистецтво ораторийльное искусство; ^ний твір оратбрное произведение, ораториальное произведение. ораторство разг. ораторство. ораторствувати, -твую, -твуєш разг. ирон. ораторствовать [Любов: Тіточко! де ваш ареопаг? Перед ким ораторствуєте? (/. Укр.]]. ораторський ораторский [Доповіді він робив майстерно, з неабияким ораторським хистом (Донч.)]. орач, -ча пахарь, фольк. оратай, ратай [На полях працювали орачі й сіячі (Ст.); Радісний дощик всю землю змочив. Вийшли з колгоспу у степ орачі (Шпак)]. орбіта 1) астр., перен. орбита [Призпаюсь — заздрю планетам: вони мають свої орбіти, і ніщо не стає їм на їхній дорозі (Коцюб.); Особливість виборчої кампанії в умовах радянського ладу полягає в тому, що вона втягує в свою орбіту де- 10—2438 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)