орб 146 орг сятки мільйонів людей (Рад. Укр., 1946, /)]; 2) анат. глазница, орбита [Обличчя в неї бліде, змучене. Очі позападали в орбітг.х (Шиян); Свир з очима, які мало не вилазили з орбіт, як ураган, вдерся в кімнату (Панч)]; см. ещё очний 1: очна ямка. орбітальний 1) спец. орбитальный [Третій радянський супутник — це по суті вже безпілотний орбітальний космічний корабель (Наука і життя, 1959, 1)]; ^»на швидкість орбитальная скорость; 2) аніт. глазничный, орбитальный. орбїтний спец. орбитный; ~»ні зміни ор- бйтные изменения. оргазм, -му физл. оргазм. орган 1) (род. органа) (часть организма, спец.) орган [Око — це орган, надзвичайно мудро створений природою (Наука і життя, 1959, 3); Джерелом пізнання Радіщев вважає органи чуття людини (Вісник АН УРСР, 1949, 8)]; 2) (род. органу) (государственное или общественное учреждение, печатное издание и т. п.) брган [Виборчий блок комуністів і безпартійних на виборах до верховних органів влади був цілком закономірним і природним явищем у країні перемігшого соціалізму (Іст. КПРС); Року 1890 він [Франко], вкупі з другими, засновує радикальну партію, стає на її чолі і видає партійний орган «Народ» (Коцюб.)]; ^ни державного управління органы государственного управления. орган муз. орган [У високій блакиті радісно сяяло сонце, в костьолі вже грав орган (Гонч.); На словах — як на органах, а як до діла — ані гугу! (приказка)]. організатор, -ра организатор; (лицо, устраивающее что-нибудь — преим. зрелище, представление — ещё) устроитель [Газета — не тільки колективний пропагандист і колективний агітатор, але такрж і колективний організатор (Ленін); Анрі Барбюс був одним із невтомних організаторів антивоєнного руху (Літ. газ., 1950, VIII)). організаторка разг. организаторша; устроительница. Ср. організатор. організаторський организаторский [Радянський народ знає, що величезні успіхи, які має наша країна, досягнуті завдяки правильній політиці нашої Комуністичної партії, її невтомній організаторській діяльності (Матер. XX з. КПРС)]. організаційний организационный [Розвиток соціалістичної економіки викликає необхідність постійного вдосконалення організаційних форм і методів планування і керування промисловістю та будівництвом (Рад. Укр., 1957, II)]. організаційно нар. организационно [25 червня 1919 р. у Києві відкрився з'їзд соціалістичної спілки молоді, який організаційно оформив створення КСМ (Іст. Укр. РСР)]. організаційно-господарський организационно-хозяйственный [Найважливішою ділянкою нашої боротьби за організаційно-господарське зміцнення колгоспів є підготовка колгоспних кадрів (Рад. Укр., 1950,111)]. організаційно-технічний организационно-технический. організація 1) (действие) организация; (о каком-нибудь коллективном предприятии— ещё) устройство [Основною формою організації праці у колгоспах є постійна виробнича бригада (Колг. вироби, енцикл.)]; 2) (общественное или государственное объединение) организация [Комсомол — організація, яка ставить своєю головного метою виховання молоді (Рад. Укр., 1946, XII)]; громадські ^ ції общественные организации; 3) (о строении организма) организация [Академік Іванов вказував, що характер кормів і годівля впливають на внутрішню і зовнішню організацію тварин і їх продуктивність більше, ніж порода і походження (Наука і життя, 1956, 8)]. організм, -му организм [Для виснаженого важкою працею організму небагато бракувало до занепаду (Коцюб.); Літературне життя — це складний організм. Існують в ньому і протилежні напрямки (Вітчизна, 1956, 5)]. організований 1) прич. организованный; предпринятый [При фабриці організована вечірня школа, якою охоплено 240 робітниць (Гонч.)]; ер. організовувати; 2) прил. организованный [Організовані робітники організовано довели справу до кінця і зімкнули ряди для дальшої роботи (Ленін)]. організованість, -ності организованность [Голубар сам закладав перші шпури, сам бурив, даючи своїй бригаді приклад організованості і вміння володіти бурильним молотком (Ле)]. організовано нар. организованно [Під керівництвом партії перебудова управління промисловістю і будівництвом була здійснена швидко, оперативко й організовано (Іст. КПРС)]. організовуваний организуемый [ ..громадянська війна проти буржуазії є демократично організовуваною і провадженою війною мас бідноти проти меншості імущих (Ленін)]. •організовування организовывание, организация. організовувати, -зовую, -збвуєш (несоверш.), організувати, -з^ю, -зуєш (несоверш. и соверш.) организовывать (несоверш.), организовать (несоверш. и соверш.); (принимать мери для осуществления чего-нибудь — ещё) предпринимать, предпринять [Часто колгоспи в дні свят організовують екскурсії передовиків виробництва й школярів у великі міста (Нар. творч. та етн., 1957, 3); Зелений конвейєр, залежно від природних умов окремих районів і видів худоби, організовують по-різному (Колг. Укр., 1956, 8); Він [лікар] веде боротьбу з темнотою, з забобонами, з ворогуванням селянина до інтелігента, організує дешеву медичну поміч... (Коцюб.); Хома організував гурток баяністів (Ле)].
|