Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
орг 147 орд організовуватися, -збвуюся, -зовуєшся (не- соверш.), організуватися, -зуюся, -зуєшся (несоверш. и соверш.) организовываться (несоверш.), организоваться (несоверш. ^ и соверш.) [За завданням комітету більшовицької партії в місті почали організовуватись гуртки робітничої молоді (Шер.); Вже в 1928 році організувалась у Львові група українських пролетарських письменників «Горно» (Козл.)]. організувати см. організовувати. організуватися см, організовуватися. організуючий организующий [План — велика організуюча сила (Рад. Укр., 1948, X)]. органік спец органик [Хіміки-органіки здійснили цікаві дослідження з теорії кольоровості органічних сполук і механізмів органічних реакцій (Наука і життя, 1957, 12I органіка разг. органика. органіст муз. органист; уст. органщик [А н- т о н і о прислухається: Тутешній органіст чудово грає (Л. Укр.)]. органічний органический; (закономерный, цельный, не случайный и т. п. книжн. — еще) органичный [Фізичний світ існував раніше, ніж могло з'явитися психічне, як вищий продукт вищих форм органічної матерії (Ленін); Виключно велике значення має застосування органічних добрив на малородючих грунтах Полісся УРСР (Мікр. ж., 1954, XVI, 4); Органічне злиття поета з народом, з його трудовими справами надало небувалої сили і моральної краси ліричній творчості Маяковського (Літ. газ., 1951, IV)]. органічність, -ності органичность. органічно нар. органически; органично [Інтермедії органічно зв'язані з народною творчістю. Чимало з них являє собою розробку народних анекдотів, казок (Іст. укр. літ.)]. Ср. органічний. органна воен. ист. пищаль [Органка мала аж п'ять цівок і запалювалася від одного ґноту (Панч)]. органний муз. органный. органогенез, -зу спец. органогенез. органогени, -нів спец. органогены. органогенний спец. органогенный. органографічний биол. органографический. органографія биол. органография. органоїди, -дів биол. органоиды. органо-мінеральний органо-минеральный [Для вирощування високих урожаїв цукрових буряків велике значення має також внесення в грунт органо-мінеральних сумішей (Рад. Укр., 1956, ПІ)]. органопластика мед. органопластика. органопрепарат, -ту фарм. органопрепарат. органотерапевтичний мед. органотерапевтй- ческий. органотерапія мед. органотерапия. органчик муз. органчик [Вопи чекали, поки ми вилізли наперед, і лише тоді заграв їхній органчик... (перекл. з Гріна)]. оргбюро нескл. сущ. ср. р. (організаційне бюро) оргбюро (организационное бюро) (Тоді ж [18 квітня 1919 р.] у Таганрозі відбулась партійна нарада, на якій було вирішено скликати з'їзд більшовицьких організацій України і обрано оргбюро для підготовки з'їзду (Іст. Укр. РСР)]. оргвисновки, -ків (організаційні висновки) оргвыводы (организационные выводы). оргвідділ, -лу (організаційний в і д і л) орготдел (организационный отдел). оргйнія бот. обл. георгин, георгина [Букети були складені з чудових оргиній, айстр та левкоїв (Н.-Лев.)]. См. ещё жоржина. оргія оргия [Не ваблять торжища і оргія не надить, І марно точиться, немов солодкий плин, Музика в далечі (Рил.); Се була оргія квітів і трав, п'яний сон сонця, якесь шалепство кольорів, пахощів, форм... (Коцюб.)]. оргкомітет, -ту (організаційний комітет) оргкомитет (организационный комитет). оргробота (організаційна робб- т а) оргработа (организационная работа). орда 1) ист. орда [Страшенна монгольська орда з далекої степової Азії налетіла на нашу країну (Фр.)]; 2) перен. орда, толпа [Німецько-гітлерівські орди у 1941—1944 роках переконались на своїй шкурі, як Радянська Україна «кохає» гніт загарбників і рабство (Козл.); Перед очима Микити стали бараки ордою присадкуватих, довгих, низьких будівель (Коп.)]; і т й (и т. п.) ~»ц6ю идти (и т. п.) ордой (толпой, скопом) [Отак ордою йшли придани, Співали п'яні (Шевч.); Солдати тісніше підв'язали пояси, передихнули, ордою розсипались по схилу гори (Вас.)]. ордалії, -лій ист. ордалии. * орден !, -ну (сообщество, объединение) орден [В боротьбі з православною церквою і реформаційним рухом, що поширювався в Польщі, Литві, Білорусії і на Україні, польський уряд широко використовував також чернецький католицький орден єзуїтів, покликаний у Польщу з Італії в 1569 р. (Іст. Укр. РСР)]. орден 2, -на (знак отличия) орден [І на грудях вчителя старого—Орден за почесний, довгий труд (Мур.)]; ~п Богдана Хмельницького орден Богдана Хмельницкого; ^н Вітчизняної війни орден Отечественной войны; ^н «Знак Пошани» брден «Знак Почёта»; ~н Кутузова орден Кутузова; ~н Леніна орден Ленина [Орден Леніна — то найвища 3 найдорожчих в житті нагород (Мас.)]; ~> п «М а т є р й у с ь к а с л а- в а» орден «Материнская глава»; ~и «М &- т и -г є р о І н я» орден «Мать-героиня»; ~-»н Нахімова орден Нахимова; ~н Олександра Нёвського орден Александра Невского; ~н «Перемога» орден «Победа»; ~н Слави орден Славы; ~>н Суворова орден Суворова; ~-»н Трудовбго Червоного Прапора брден Трудовбго Красного Знамени; ^н Ушакова 6р- 10* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)