орд 148 оре ден Ушакова; ^нЧервоного Прапора орден Красного Знамени; ~н Червоної Зірки орден Красной Звезды. брден 3, -на (в архитектуре) орден, ордер. орденонбсець, -сця орденоносец [У сільському господарстві України працює велика армія Героїв Соціалістичної Праці і орденоносців (Рад. Укр., 1949, II)]. орденоноска разг. орденоносна. орденоносний орденоносный [В цехах Харківського тричі орденоносного заводу транспортного машинобудування широко розгорнулося передтравневе соціалістичне зма- гапня (Рад. Укр., 1950, III)]. орденський ордепский; ^-»ка стрічка орденская лента [З-під безрукавки визирала планка орденських стрічок на лівому борту піджака (Коп.)]. ордер *, -дера (документ) ордер [Цей сміх обом їм ніби ордер на близьке знайомство видав (Ле)]. брдер 2, -дера (в архитектуре) ордер, орден [Дорійський ордер — самий давній з архітектурних ордерів, що, очевидно, утворився під впливом єгипетських зразків архітектури (Архт. Рад. Укр., 1939, 7)]. брдерний * ордерный [Довгошиїй., рахівник ворохами зносив корінці всіляких ордерних книжок (Ле)]. Ср. ордер х. брдерний 2 ордерный. Ср. брдер 2. ОрджонікГдзе нескл. сущ. ср. р. геогр. Орджоникидзе. ординар, -ра ординар. ординарець, -рця воен. ординарец [По вулицях довгою черідкою тяглися обози і у всіх напрямках скакали ординарці (Панч)]. ординарний 1) (обыкновенный, заурядный) ординарный, [Професія Баркова була досить ординарна — театральний художник-декоратор (Собко); В СРСР виробляють виноградні вина двох типів: 1) марочні — вища категорія витриманих кращих вин з найкращих сортів винограду — і 2) ординарні, до яких належать всі інші вина (Колг. вироби, енцикл.)]', зовсім ^ний совершенно ординарный, ординарнейший; 2) спец. уст. ординарный; ~^ ний професор ординарный профессор. ординарський ординарческий. ордината мат. ордината. ординатор, -ра мед. ординатор [Нарада ординаторів починалась сьогодні з невеличким запізненням (Смол.)]. ординаторська 1) прил. см. ординаторський; 2) (род. ординаторської) сущ, ординаторская [Тихенько підвівшись, Галина Степанівна вийшла з палати. Треба було в ординаторській заповпити деякі історії хвороб (Коп.)]. ординаторський ординаторский. ординатура мед. и пр. ординатура. ординація ист. ординация [В сцені [роману «Гомоніла Україна»] проголошення ординації Панч зумів психологічно вірно відтворити контраст між пихатою, зарозумілою польською шляхтою і тимчасово переможеним, але не скореним козацтвом (Іст. укр. літ.)]. ординець, -нця ист. ордынец [Ординець, вражений її [Христі] рішучістю, а може й незрозумілими, але магічними словами, зупинився (Панч)]. ординський ист. ордынский [Твій край татарським стиснуто арканом, Ординські коні стоптують твій край (Бажан)]. ордйнщина ист. ордынщина. ореада миф. ореада. орёл (род. орла) орёл [Орли клекотіли, велично плаваючи поміж глибокими, повними спеки міжгір'ями (Гонч.); Орел мух не ловить (приказка); Ми — країна орлів, горда слава сім'ї трудової (Сос); Часом чую, як кров у мені грає, сміливість у собі почуваю... так, здається, орлом би й полинув (Коцюб.)]. Орёл (род. Орла) геогр. Орёл. орёль, -лі, орёл я, (чаще мн. ч.) орёл і (род. орёль) уст. качели [Внизу у воді, мов діти на орелях, гойдаються на хвилі маленькі зорі (Вас.)]. Оренбург Оренбург. Оренбурзька область Оренбургская область. оренда 1) аренда [Муніципалізація означає — власність селян на надільні землі і оренду селянами переданих земством поміщицьких земель (Ленін)]; 2) уст. кабак; трактир [Гарно нарядилась [Дидо- на], Як би в оренду на танець (Котл.)]. орендар, -ріі, редк. орендатор, -ра арендатор [Тримав на ріці один орендар красний лужок (Федьк.); І на землі, де халупки голі, Де орендаторів ходить зграя, Є вже і піт, і сльоза, й мозолі, Тільки, от, щастя, на жаль, немає! (Мал.)]. орендарка, редк. орендаторка арендаторша. орендарство редк, арендование [Иосиф Вер- нер скоро покинув орендарство в Димці (Коб.)]. орендарський арендаторский. орендатор см. орендар. орендаторка см. орендарка. орендний арендный [Зрозуміло, що рента «утруднює» повну раціоналізацію землеробства: при орендній системі ослабляється імпульс до вдосконалень та ін... (Ленін)]. орендований арендованный [Працював у полі на орендованих шматках землі (Минуле укр. театру)]. орендування арендование. орендувати, -дую, -дуєш арендовать [Мічу- рін з величезними труднощами домігся можливості орендувати невеликий, завбільшки півгектара, занедбаний сад (Осн. даре.)]. орендуватися, -дується страд, з. арендоваться. ореол, -лу прям., перен. ореол [Блимали в тумані жовті вогники, оточені рожевими ореолами (Скляр.); За відданість колгоспній праці і майстерність її ім'я оточили в селі ореолом слави (Волош.)]. Орест Орест. Орєхово-Зуєво Орёхово-Зуево.
|