Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
оре 149 орк орехово-зуєвський орехово-зуевский. оригінал 1) (род. оригіналу) оригинал, подлинник [Франко і його найближчий товариш Михайло Павлик читали російських письменників в оригіналі (Літ. газ., 1953, XII)]; 2) (род. оригінала) (своеобразный, не похожий на других; чудак) разг. оригинал [А між вами Найшовсь-таки якийсь проява, Якийсь дурний оригінал, Що в морду затопив капрала (Шевч.)]. оригіналка разг. оригиналка. оригінальний 1) оригинальный, подлинный [Старослов'янську мову поряд з руською засвоїла і оригінальна церковна література Київської Русі (Іст. укр. літ.)]; ер. оригінал 1; 2) (своеобразный) оригинальный [Толстой оригінальний, бо сукупність його поглядів, взятих як ціле, виражає якраз особливості нашої революції, як селян- ської буржуазної революції (Ленін)', Варто подивитися, бо то картина оригінальна, гідна пензля першорядного баталіста (Коцюб.); Лице в Онисі було оригінальне: зверху широке, внизу узьке (Н.-Лев.)]. оригінальничання оригинальничанье [Псевдоноваторство відкидало реалізм, простоту і зрозумілість образу, замінюючи їх сумбуром, дешевим оригінальничанням (Іст. укр. літ.)]. оригінальничати, -чаю, -чаєш оригинальничать. оригінальність, -ності оригинальность [Критики хвалили його [поета] за надзвичайну оригіпальність сюжетів (Вільде)]. оригінально нар. оригинально [От бачите, мій... я мало не сказала «мій друже», але ж правда, се було б і нерозумно, й не оригінально, і навіть жорстоко? (Л. Укр.)]. Ори на, разг. Орися, Орйшка Ари на. орифлама ист. орифламма [Хто кликав брать святую орифламу пісень і мрій, і пепокір- них дум? (Л. Укр.)]. Орйшка см. Орйна. орієнталізм, -му ориентализм. орієнталіст ориенталист. орієнталістика ориенталистика. орієнталістка ориепталйстка. орієнтальний книжн. ориентальный [Тільки чорні з поволокою, орієнтальні очі блищали вогнем під тонкими, зведеними докупи бровами (Коцюб.)]. орієнтація прям., перен. ориентация [Літак, несло на південь. Волох уже давно втратив орієнтацію (Собко); У творчості Мирного помічаємо послідовну орієнтацію на розмовну народну мову тих часів (Мовоан., 1947, І У-У)]. орієнтир, -ра геод. и пр. ориентир [Снаряди підпалили на березі дерев'яні будівлі й копиці сіна — полум'я пожеж було орієнтиром (Борз.)', Радянську літературу ніщо не зіб'є на манівці. Вона не втратить правильних орієнтирів, вона й далі йтиме магістральним шляхом, осяяним безсмертним світлом ленінських ідей (Літ. газ., 1959, VIII)]. орієнтирний геод. и пр. ориентирный. орієнтировка ориентировка; (перен.: умение I разобраться в каких-нибудь вопросах, в окружающей обстановке и т. п. — ещё) ориентация [Якщо відчуття часу і простору можуть дати людині біологічно доцільну орієнтировку, то виключно з тією умовою, щоб ці відчуття відображали об'єктивну реальність поза людиною.. (Ленін)]. орієнтований ориентированный. орієнтованість, -ності ориентированность. орієнтовний ориентировочный [Приємно посидіти на самоті, передумати все, що зроблено за сьогодні, накреслити орієнтовні плани на завтра (Гур.)]; ^ний підрахунок ориентировочный подсчёт. орієнтовно нар. ориентирбвочно [Кури та качки відгодовуються орієнтовно протягом 2—3 тижнів, гуси та індики—3—4 тижнів (Колг. вироби, енцикл.)]. орієнтувальний (служащий для ориентировки) ориентировочный [У мавп високо розвинена орієнтувальна діяльність, яку звичайно називають «цікавістю» (Осн. даре.)]; ~ний політ ав. ориентировочный полёт. орієнтування ориентирование, ориентировка [Квітневою конференцією [1917 р.] закінчився період нового орієнтування партії більшовиків (Біогр. Леніна)]. орієнтувати, -тую, -туєш ориентировать [Франко у своїй політичній поезії орієнтує наред на світ посейбічний (Вісник АН УРСР, 1949, 4)]. орієнтуватися, -туюся, -туєшся ориентироваться [Бентсен, орієнтуючись по компасу, накреслив у своєму блокноті план бухти (Трубл.); Автори науково-фантастичних романів здебільшого орієнтуються на те, що читачем їх книги буде підліток і школяр (Смол.)]. Оріноко нескл. сущ. ж. р. геогр. Ориноко. Оріон астр. Орион. оріх см. горіх. оріховий см. горіховий. орішина см. горішина. І орішник см. горішник. І орішок, -шка см. горішок. і оркан, -ну метеор, оркан. оркестр, -ру (м. р.), уст. оркестра, -ри (ж. р.) оркестр [Чотири оркестри Заграли ураз, Здається — їх чує Весь рідний Донбас (Мур.); Дзвінки трамваїв, гомін паровозів Зливаються в одну тремтячу ноту, Мов тремоло великої оркестри (Л. Укр.)]. оркестрант муз. оркестрант [Оркестранти з трубами вже спішать до саду (Мур.)]. оркестрантка муз. оркестрантка. оркестрантський муз. оркестрантский. оркестріон муз. оркестрибн. оркестрований муз. оркестрбванный. оркестровий муз. оркестровый [Спеціально для молодіжного фестивалю В. Рожде- ственський створив оркестрову сюїту «Свято молоді» (Мист., 1957, 1)]. оркестровка муз. оркестровка [Тут би я звернув увагу майбутніх дослідників на однакове звучання темою своєю і оркестровкою — поеми «Ануш» [О. Туманяна) і «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського І (Тич.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)