Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
орк 150 оро оркестрування муз. оркестрование. оркеструвати, -рувэ, -руєш муз. оркестровать. оркеструватися, -руеться страд з. муз. оркестроваться. Оркнейські острови Оркнейские острова. Орлам разг. Варлаам. См. ещё Варлаам. орлан орлан [Ковпак вглядається в зелене, як той орел, як той орлан. І раптом повернувсь до мене: — А приземливсь аероплан отут якраз... не помиляюсь (Тич.)]. орлеан, -ну хим. орлеап. Орлеан геогр. Орлеан. орленя, -пяти орлёнок [Летить орел і орленя (Манж.); Двоє дітей стояли поруч над урвищем, як двоє орленят, які тільки що вискочили з батьківського гнізда (Донч.)].^ орлёць, -цю мин. орлёц. брлик уменъш. брлик [Так орлик, кинувшись на зайця у гаю, Поживу випустить не важиться свою (перекл. Рильського); Що ж, мій орликуі що з сього нашого женихання буде? (Квітка)]. орлики, -ків бот. (Ацийе&іа Ь.) водосбор, орлик. орлиний, повз, орлій орлиный, редк. орлий [Якби-то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла (Шевч.); Коли я став при мікрофоні — О, чом не мав я орліх крил, Щоб далі пролетіть червоні..? (Рил.); Орлиним допитливим оком вимірював гетьман вражу силу (Кач.); Став Гус перед ними! І окинув нечестивих Орліми очима (Шевч.); Вахту несуть героїчні матроси — Плем'я орлине моєї землі (Нагн.)]. орлино нар. по9з. орлино [Це нам квітки щаслива Батьківщина в садах своїх леліє голубі, щоб на вершини линули орлино ми по шляху батьків у боротьбі (Сос.)\ Як зійшов па карпатські верхів'я солдат, Як поглянув орлино назад... Перед ним у долині — кохана земля (Нагн.)]. орлиця орлица [К о м а н д о р: ..Найвища скеля лише тоді вінець почесний має, коли зів'є гніздо на їй орлиця (Л. Укр.); Ніна справді була орлицею Донбасу, гострим оком стежила вона за ворогами (Скляр.)]. орлій см. орлиний. орловий редк. орлиный [Ой коли б мені та орлові крила (Чуб.)]. См ещё орлиний. Орловська область Орловская область. орловський орловский [На племінній конефермі — і їй коней, з них 28 кобил орловської рисистої породи (Колг. Укр., 1957, 1]. орля, -ляти орленок [У будці сиділо прив'язане за ногу молоде орля (Трубл.); Молоде орля, та вище старого літає (приказка)]. орляк, -ка бот. (Ріепсііит) орляк, орлянка (игра) орлянка. орлятко ласк, орлёнок. орля чи й разг. редк. орлиный [Ну що їй з тих густих» соболиних брів, що зрослись докупи та високо знялись над очима, як два орлячі крила у вільному розмаху? (Коцюб.)] См. ещё орлиний. орнамент, -ту орнамент [В кімнатах ще пахне свіжою фарбою, розписані стіни тішать зір яскравим народним орнаментом (Гонч.)]. орнаментальний иск. орнаментальный [Раніш ьа Україні різьба по дереву була тільки орнаментальною (Волош.)]. орнаментація иск. орнаментация [Орнаментація цього посуду має досить своєрідний і, разом з тим, надзвичайно витриманий характер (Архл., 1948, //)]. орнаментика иск. орнаментика, орнаментировка [Безрукий ще продовжував вступ, квітчаючи свою розмову словесними візерунками, що нагадували орнаментику на дешевих, вицвілих, старих шпалерах (Коп.)]. орнаментист спец, орнаментист. орнаментний иск. орнаментный. орнаментований иск. орнаментированный, орнаментованный [Меблі орнаментовані тонкою різьбою (Рад. Укр., 1947, XII)]. орнаментовка иск. орнаментовка. орнаментування иск. орнаментирование, орнаментировка, орнаментовка. орнаментувати, -тую, -туєш иск. орнаментировать, орнаментовать. орнаментуватися, -тується страд, з. иск. орнаментироваться, орнаментоваться. орний с.-х. пахотный; (книжн.— ещё) пахот- н опри годный, пахотноспосббный [За два роки орний клин укрупненого колгоспу розширено в цілому на 320 гектарів (Рад. Укр., 1952, VIII); Рослини розміщують свої корені в різних шарах грунту: і в найбільш верхніх орних і в нижніх, іноді на глибині більше метра (Колг. Укр., 1954, 1)]. орнітолог орнитолог. орнітологічний орнитологический [Орнітологічний відділ [зоопарку] поповнився кількома видами папуг (Веч. Київ, 1957, X)]. орнітологія орнитология [Особливо відчутна була його ерудиція в орнітології: йому, наприклад, був відомий точний графік перельоту птахів (Смол.)]. орнітоптер, -ра ав. орнитоптер. орнопридатний с.-х. пахотнопригодный, пахотноспосббный [На орнопридатних схилах необхідно вводити спеціальні ґрунтозахисні сівозміни, а також закладати сади (Наука і життя, 1959, 8)]. оробітпйчений орабоченный. оробітнйчення орабочение, орабочивание. оробітнйчити см. оробітнй чувати. оробітнйчитися см. оробітнйчуватися. . оробітнйчування орабочивание. оробітнйчувати, -чую, -чуєш, оробітнйчити, -чу, -чиш орабочивать, орабочить. оробітнй чуватися, -чуюся, -чуєшся, оробітнйчитися, -чуся, -чишся орабочиваться, орабочиться. орогенезис, -су, орогенез, -зу геол. орогенезис, орогенез. ороговілий ороговевший, ороговелый [В ділянці крил носа в тварин відшаровувався ороговілий епітелій (Соц. тварин., 1956,1)]. ороговілість, -лості ороговелость. ороговіння ороговение. ороговіти, -віє ороговеть. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)