Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
оро 151 орографічний геогр. орографический, орографія геогр. орография. орожёвлювати, -люе поэз. окрашивать в розовый цвет [Підперли ґаночок старий Дбайливо білені колони, І сонце вранішнє червоне їх орожевлює згори (Рил.)]. ороки, -ків ороки. орокський 6рокский. оросити см. орошати. орочі, -чів орочи. орочони, -нів уст. орочоны. См. ещё евёнки. орочський брочский. орошати, -шаю, -шаєш, оросити (орошу, оросиш) орошать, оросить [Він [літак] пролітав вздовж плантації, робив аж над обрієм півколо, завертав — і знову летів назад, оро- шаючи плантацію під собою (Смол.); Під горою підгоріли трави, Сизий пил на сокирки осів. Дощ сюди з вологими вітрами Не прийшов і їх не оросив (Дор.); Заридали і могилу Слізьми оросили (Руд.)). орошений орошённый [Близько 14 мільйонів гектарів засушливих земель будуть орошені волзькою водою! (Літ. газ., 1950, IX)]. орт, -ту горн., мат. орт. ортодбкс книжн. ортодокс. ортодоксальний книжн. ортодоксальный. ортодоксальність, -ності книжн. ортодоксальность. ортодоксально нар. книжн. ортодоксально. ортодоксія книжн. ортодоксия [Він [Сковорода] перший на Україні піддав критиці церковну ортодоксію і тим самим сприяв звільненню філософії від теології і розвиткові вільної думки (Іст. Укр. РСР)]. ортоклаз, -зу мин. ортоклаз [Теригенний матеріал рудних шарів Керченського півострова виявлений дрібними заокругленими зернами кварцу і окремими зернами ортоклазу (Геол. ж., 1953, XIII, 2)]. ортопед спец. ортопед. ортопедист спец, ортопедист. ортопедичний мед. ортопедический [—Меж пристосовності ортопедичного хворого не існує, — твердив один з найкрупніших ортопедів України М. І. Ситенко (Мед. ж., 1954, XXIV, 6)]. ортопедія мед. ортопедия. ортоскоп ортоскоп. ортоскопія фот. ортоскопйя. ортохроматизація фот. ортохроматизация. ортохроматичний фот. ортохроматический. ортоцентр, -ра мат. ортоцентр. ортштейн, -ну геол. ортштейн. оруда 1) уст. управление, руководство [Йому належить оруда в головній повітовій лікарні (Ле); Загін його налічував два десятки добрих хлопців під орудою Захара Блаж- чука та Мирона Волошки (Куч.); Бронебійники під орудою безвусого єфрейтора розклали багаття (Гонч.)]; 2) обл. хлопоты, заботы [Неня собі лягли на постіль припочивати, бо ., великої оруди та гей трудні були (Федьк.)]. орудар (род. орударя) редк. заправила [Діти мерзли, вчитель приходив у волость, гризся, але ж похитнути незламність духу сільських орударів не міг (Гр.)\. орудка обл. дело [Говорила [Домніка] ніби побіжно, що йде в місто. Зараз знаходилися для неї орудки (Коб.)]\ з а ~ками по делам [Ходила скрізь сама, а няньку посилала за орудками (Л. Укр.)]. орудний грам, орудный;^»ний відмінок творительный падёж. оруд ни к уст. руководитель; деятель. орудування разг. орудование. орудувати, -дую, -дуєш разг. 1) (чим, ким) орудовать (чем, кем); (пользоваться чем — еще) обращаться (с чем); (распоряжаться чем-нибудь книжн. — ещё) вершить, разг. воротить, ворочать; (быть верховодом, за- правилой) верховодить, заправлять [Сергій вправно орудував ключем і обценьками (Козач.); Чоловік той сам усім орудував, держав батраків (Квітка); Кайдашиха перестала звати Мотрю серденьком і вже орудувала нею, наче наймичкою (Н.-Лев.)]; ^ти справами орудовать деламі, вершить делами (уст. дела), разг. воротить делами, ворочать делами; він у м і є ~-»ти інструментом он умеет орудовать инструментом, он умеет обращаться с инструментом; 2) (без дополнения) орудовать, действовать [На вікнах красувалися білі фіранки, і відразу стало видко, що в цій хаті орудує жіноча рука (Вільде); Хотілося скоріше зустрітися, об'єднатися з великою силою, що орудувала в суміжній області, щоб дужче громити ворога (Ст.)]. Оружёйна палата Оружейная палата. оружжя редк. оружие [Гамір знявся в таборі, крик, брязкіт оружжя (Фр.); Бряжчало оружжя на козаках (Коцюб.)]. оружйна уст. ружьё [Стали [чумаки]., край долини, викресали огню з оружини (Чуб.)]. оружний редк. вооружённый [Не здававсь мепі величним Той завзятий, пишний лицар, Що красуню непокірну Взяв оружною рукою (Л. Укр.)]. оружно нар. редк. с оружием [Треба всім зібратись на майдан коло думи.. Зараз треба збиратися і одбиватись оружно (Коцюб.)]. орфографічний орфографический [Орфографічне оформлення російських повістей Шевченка — справа дуже складна й досі ще не вивчена (Рад. літер., 1949, 10)]. орфографічно нар. орфографически. орфографія орфография. орфоепічний лингв, орфоэпический. орфоепія лингв, орфоэпия. орхідея орхидея [Взимку в їхній оранжереї з'являлися орхідеї (Собко)]. орхідні, -них сущ. бот. орхидные. орчик (в экипаже) валёк [Курличуть колеса. Ось шина ударила в корінь, забряжчали орчики (Ст.); Музики перестали грати, а Ковалюк стояв із орчиком і не знав, що з ним зробити (Стеф.)]; фвеличається, як порося на ^ ку пигов величается (важничает), как свинья в упряжке. орчиковий (о лошади) пристяжной. оршад, *ду уст. оршад [Мовчазні пахолки в камзолах з гербами Тишкевича розносять оршад і підноси з келехами вина (Тулуб)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)