Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
оса 152 осв оса оса [Години цілі ми дивилися, як оси Серйозно повзають у селищах своїх Десь у дуплі (Рил.); П р і с ь к а: Не лізьте, бабо, осою в вічі, бо при людях вилаю (Кроп.)І осавул, осавула дорев. 1) есаул [Беруть коня осавули, товариство зброю (Чуб.)]; 2) (в помещичьем имении) приказчик [Ввечері попід дворами їздив осавула на коні і загадував усім па панщину до току (Н.-Лев.)]. осавулиха разг. жена есаз'ла [Баби вхопили осавулиху попід руки (Н.-Лев.)]. осад, -ду хим. осадок [Суспензія залишається на добу в холодильнику, потім рідину зливають з осаду і до останнього додають воду до 500 лід (Мікр. ж., 1956, XVIII, 4)]. осад, -ду обл. 1) этаж; ярус [Ми з хлопчиком оселилися у пансіоні, у великому домі у два осади (Вовч.)]; 2) усадьба; двор [Сива зозуленька та й всі осади пооблітала (Сл. Гр.)]. осада 1) уст. поселение; 2) см. осад2. осаджати см. осаджувати. осаджений і) осаженный; одёрнутый; 2) поселённый; осаженный [Слобода наша над самою лукою річковою, на п'яти горах стоїть крейдяних, осаджена високо у давні віки од ворога татарина (Вовч.)]; 3) осаждённый. Ср. осаджувати 1—3. осадження 1) осаживание; одёргивание; 2) поселение; осаживание; 3) осаждение [Органічна речовина менілітових сланців цілком безструктурна, і, очевидно, осадження її на дно морського басейну відбулось у формі органічного гелю (Геол. ж,, 1954, XIV, 4)]. Ср. осаджувати 1—3. осаджування 1) осаживание; одёргивание; 2) поселение; осаживание; 3) осаждение. Ср. осаджувати 1—3. осаджувати, -джую, -джуєш и уст. редк. осаджати, -джаю, -джаєш, осадити (осаджу, осадиш) 1) осаживать, осадить; (перен.. заставлять умерить порыв, останавливать режим замечанием — ещё) одёргивать одёрнуть [Косинський не відповів, осаджуючи коня на тому ж місці (Ле); 3 саду в степ виходить Марипа. Вершник побачив її й осадив коня (Головко); Він [Василь Семенович] догадався, що це недаром ціла піщанська громада присунула,— та думав своєю сміливістю зразу її осадити (Мирн.)], 2) (предоставлять место для жилья) уст поселять, поселить, уст. осаживать, осадить [Ой осадив він три села людей: Ой одне село старими людьми (дума)]; 3) хим. осаждать, осадить. осаджуватися, -джуюся, -джуєшся, осадитися (осаджуся, осадишся) поселяться, поселиться; осаживаться, осадиться [Батько мій був із самих найпервіших січовиків, що осадились кошем на Чортомлику (Стор.)]. Ср. осаджувати 2. осаджуючий хим. оеаждаюнцш. осадити см. осаджувати, осадитися см. осаджуватися, осадка мор., мет. осадка [Велична набережна шанхайського порту на річці Хуан- пу. Сюди заходять морські кораблі з осадкою до 10 метрів (Козл.)]. осадки см. осадок 3. осадкуватий приземистый, коренастый [Карно, молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий (Мири.)]. осадкуватість, -тості приземистость, коренастость. осадник ист. осадник [Зникли скрізь безробітні, зникли банки й проценти людям із спин, зникли осадники й поліцаї, мов і не було (Козл.)]. осадництво ист. осадничество [Колонізація і військове осадництво в Західній Україні проводились польсько-шляхетським урядом аж до 1939 року (Козл.)]. осадовий хим. осадочный. осадок, -дка 1) хим. осадок, отстой; 2) перен. осадок [Тепер па Безбородька найшло розслаблення, і він відчув неприємний осадок на серці (Вільде)]; 3):^дки, -ків мн. ч. геол. осадки [Нагромадження залізистих осадків Приазовського басейну ми розглядаємо як нормальний осадочний процес (Геол. ж., 1953, XIII, 2)]. осадочний хим., геол. осадочный [Осадочні породи займають не менше 75% території УРСР (Геол. ж., 1956, XVI, 1)]. осадчий, -чого сущ. уст. поселенец, колонист [Вже саме село страх сподобалось мені — в садках, над струмком, з похиленими ха- лупнами перших осадчих, утікачів од панщини (Коцюб.)]. осалити см. осалювати. осалювання спец, осаливание [Завданням другого періоду відгодівлі є забезпечення швидкого осалювання тварин (Колг. вироби, енцикл.)]. осалюватися, -люсться, осалитися, -литься спец осаливать, осалить. осамочений обл. обезлюдевший [Десь поділася постійна лісна тишина.., кинулася в оса- мочені поля і тут розстелилася (Коб.)]. осанка осанка [Велична осанка робила Олд- ріджа вищим, ніж він був (Ільч.)]. осанна уст. осанна [Я бачив, як сходив місяць, як море простелило йому під ноги золотий килим, а пальми, замахавши сотнями віял, вітали — «осанна!» (Коцюб.)]. осатанити, -ню, -нйш разг. разозлить; (сильнее) взбесйть. осатанілий разг. осатанелый [Блідий, осатанілий, [Гнат] кида палицю — між кочерги (Тоб.)]. осатанілість, -лості разе осатанёлость. осатаніло нар. разг. злобно; (сильнее) бешено, разг осатанело [Рвучко натягнув вуздечку, кінь осатаніло став дибки (Риб.)]. осатаніти, -нію, -ннш разг. осатанеть [Щось він спитав, а Яків ніби не до ладу відказав, розпалився, осатанів (Вовч.)]. Осафат Иосафат. і осварюватися, -рююся, -рюєшся обл. огрызаться [Я його сварю, а він щей осварюе- I ться (Н.-Вол. у.— Сл. Гр.)]. освинцювати см. освинцьовувати. освинцьований техн. освинцованный. освинцьовувати, -цьбвую, -цьбвуеш, освинцювати, -цюю, -цюєш техн.освинцовывать» освинцевать. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)