оси 153 оси освідчати см. освїдчувати. освідчення 1) признание [в любви] [Точилася розмова, одверта, як сповідь, зворушлива, як любовне освідчення (Риб.)]; 2) уст. предложение [руки и сердца] [В перерві між вечерею й концертом хлопець спитав, чи приймає вона його освідчення (Бора.)]. освідчини, -чин обл. уст. предложение [руки и сердца] [А що освідчин поважного чоловіка не можу прийняти і не хочу, щоб моя особа була тягарем для вас, то буду на себе сама заробляти (Коб.)]. освідчити см. освїдчувати. освідчитися см. освідчуватися. освїдчувати, -чую, -чуєш и (реже) освідчати, -чаю, -чаєш, освідчити, -чу, -чиш разг. объявлять, объявить, сообщать, сообщить. освідчуватися, -чуюся, -чуєшся, освідчитися, -чуся, -чишся 1) признаваться [в любвй], признаться [в любвй], объясняться [в любвй], объясниться [в любвй] [Ф л ю г є л ь: ..Проте ми приїхали не тільки для того, щоб освідчитися в коханні (Собко)]; 2) уст. делать предложение [руки и сердца], сделать предложение [руки и сердца], предлагать руку и сердце, предложить руку и сердце [Ні, товаришу, не заручена, не освідчився ще... (Коб.)]; 3) (официально знакомиться) книжн. представляться, представиться [ — Вибачте, будьте ласкаві. Професор Карташов з Петербурга. Маю честь освідчитись, — сказав прибулий (Довж.)]. освіжати, -жаю, -жаєш и (реже) освіжувати, -жую, -жуєш, освіжити, -жу, -жйш освежать, освежить [Блякле осіннє сонце., освіжало одноманітний сірий тон степу й військового строю (Панч); З неба зриваються перші великі краплі, освіжують обпалене спекою чоло (Скляр.); Пройшов невеликий дощ і освіжив листя (Донч.)]. евіжатися, -жаюся, -жаєшся и (реже) освіжуватися, -жуюся, -жуєшся, освіжитися, -жуся, -жйшся освежаться, освежиться [Часто доводилось обходити єрики й озерця, де Остап освіжавсь холодною водою та змочував розпалене гарячкою чоло (Коцюб.); Палаюче обличчя освіжувалося на вогкому повітрі (перекл. з Л. Толстого); Повеселілий Семен Трохимович вже й холодним кваском освіжився (Грим.)]. освіжаюче, освіжуюче нар. освежающе. освіжаючий, освіжуючий освежающий [Те, що викладав сьогодні Мурашко перед своїми друзями, війнуло на хлопця незвичайною освіжаючою силою (Гонч.)]. освіжений освежённый [Освіжений ранковою прохолодою, Кобзар йшов звичним, рівним солдатським кроком (Жур.)]. освіження освежение [Здоровий сон, необхідний для повернення, оновлення і освіження життєвої сили, капітал зводить до стількох годин заціпеніння, скільки безумовно необхідно для того, щоб оживити вкрай виснажений організм (Маркс)]. освіжити см. освіжати. освіжитися см. освіжатися. освіжний освежительный. освіжувати см. освіжати. освіжуватися см. освіжатися. освіжуюче см. освіжаюче. освіжуючий см. освіжаючий. освійчатися, -чаюся, -чаєшся обл. освоиться [Ось нехай вона освійчається з вами — почуєте (Вас.)]. освінути, -не безл. рассвести [Г р и ц ь к о: До зброї кличе [гетьман] військо. Як тільки освіне, до сходу сонця Ми вже повинні рушити в похід (Самійл.)]. освіта образование; (обучение — ещё) просвещение; (наличие определённых знаний — ещё) образованность (книжн.), просвещённость (уст.) [Громадяни СРСР мають право на освіту (Конст. СРСР); Рішення партії відображає величезний потяг народу до знань, до освіти й культури (Літ. газ., 1953, II); Латинський шрифт тепер уже вільно читали навіть бійці з нижчою освітою (Гонч.)]. освітити1 см. освічувати1. освітити2 см. освічувати2. освітитися1 см. освічуватися1. освітитися2 см. освічуватися2. освітлений освещенный; озарённый [Школа вся освітлена, заквітчана (Іван.); Широка смуга від освітленого вікна перетинала провулок (Донч.); В голові [Параскіци] блискавкою промайнув цілий ряд згадок, окремих фактів з останнього часу, незрозумілих досі і разом освітлених одним словом: відьма! (Коцюб.)]. Ср. освітлювати. освітленість,-ності физ. освещённость [Освітленість безпосередньо робочої поверхні повинна бути не нижча 100— 150 люксів (люкс — одиниця освітлюваності) (Наука і життя, 1956, 10)]. освітлення освещение; (лучистая энергия, воспринимаемая глазом, делающая окружающий і мир видимым —- ещё) свет [Добре освітлення робочого місця — важлива умова збереження повноцінного зору (Наука і життя, 1956, 10); Дрижить повітря блін- дажеве, Мигтить освітлення скупе (Дмитр.); Відкрився чудовий далекий краєвид, знайомий з дитинства, проте завжди новий в різпому освітленні (Коп.)]; в <^ні чого- небудь в свете чего-нибудь; показати в невигідному ~ні представить в невыгодном свете. освітлити см. освітлювати. освітлитися см. освітлюватися. освітлювальний осветительный [Навкругиспалахували освітлювальні ракети (Куч.)]. освітлюваний освещаемый; озаряемый [Котеджі спали, освітлювані місяцем згори (перекл. з Короленка); Тільки досвід усієї партії, освітлюваний постійно теорією марксизму, може допомогти виробленню найбільш підходящих для російських умов форм соціал-демократичних професійних спілок (Ленін)]. Ср. освітлювати. освітлюваність, -ності освещаемость. освітлювання освещение. освітлювати, -люю, -люєш и разг. освітляти, -ляю,-ляєш, освітлити, -лю, -лиш освещать, осветить; (ярко) озарять, озарйті [Гаряче І літнє сонце освітлювало широкий ґанок
|