осв Щ осв інституту (Собко); Небо чисте, фіолетом мі-- сяць землю освітля (Фр.); Електростанція освітлила господарські будівлі, квартири колгоспників {Рад. Укр., 1949, 111); Марксистсько-ленінська теорія освітлювала, освітлює і далі освітлюватиме нашу дорогу до великої мети (Матер. XX з. КПРС); Великий Ленін теоретично освітлив шлях розвитку для всіх народів і держав на десятки і сотні років вперед (Рад. Укр., 1948, І)]. ¦освітлюватися, -лгоюся, -люєшся и редк. освітлятися, -ляюся, -ллєшся, освітлитися, -люся, -лйшся освещаться, осветиться; озаряться, озариться [Київ був одним з перших міст Росії, вулиці і будинки якого почали освітлюватися електрикою (Веч. Київ, 1957, І); Іноді нічне небо в різних місцях освітлювалося далекою загравою від випалюваного по лугах та річках сухого комишу (перекл. з Гоголя); Цех освітлився ясно-білим світлом (Собко)]. Ср. освітлювати, освітлювач осветитель [Зараз почнеться сцена, перед написанням якої хочеться звернутися до художників, операторів, асистентів, освітлювачів,—до всіх, хто повинен розділити зі мною складний труд створення картини (Довж.)]. освітляти см. освітлювати, освітлятися см. освітлюватися, •освітній 1) (служащий целям образования, просвещения) образовательный, просветительный [Учительська армія повинна поставити собі гігантські освітні завдання і насамперед повинна стати головною армією соціалістичної освіти (Ленін); Основною формою боротьби братств проти католицької агресії була освітня та видавнича діяльність Aст. укр. літ.)]; ~ні установи просветительные учреждения; 2) (показывающий степень образования, просвещения) образовательный; ~ній ценз образовательный ценз. освітянин просвешёнец. освітянка просвешёнка. освітянський просвещенский, просвещенческий. освічений1 освещенный; озарённый; осиянный [Човни запливли в глухий кінець ставка, під високий горб, вкритий лісом, освічений тихим вечірнім сонцем A1.-Лев.); Обличчя його знову показалося у вікні, освічене тихою усмішкою (Мирн.)]. Ср. освічувати1. -освічений2 образованный; просвещённый [Сучасний свідомий робітник, вихований великою фабричною промисловістю, освічений міським житіям, відкидає від себе з презирсіьом релігійні забобони.. (Ленін), Новий Китай потребує багато нових, добрі освічених кадрів (Гонч.)]; ~на думка просвещённое мнение. Ср освічувати2, освіченість, -ності образованность; просвещенность (Учасники самарських гурткіь писали друзям у своїх листах, що в Самарі живе піднаїлядиий студент Ульянов, людина пиданюго розум> й освіченості (Біоер. Леніна)\. Ср. осьїчувати2. освічення просвещение [Передвиборну кампанію в Петербурзі соціалісти ведуть насамперед і головним чином для освічення мас і згуртування їх (Ленін)]. освічувати1, -чую, -чуєш, освітити (освічу, освітиш) освещать, осветить; (заливать ярким светом — ещё) озарять, озарить; (только соверш. книжн.— ещё) осиять [Огонь з люльки освічував товариство (Мирн.); І сонце не всі гори освічує, хоча високо ходить (приказка); До Жовтневих свят лампочка Ілліча освітить всі колгоспні села (Рад. Укр., 1950, IX); Очі променіли щирістю, освічували тихим світлом ціле обличчя (Коцюб.); Похмуре лице освітила легенька усмішка (Мирн.)]. освічувати2, -чую, -чуєш, освітити (освічу, освітиш) (распространять знания, культуру) образовывать (разг.), образовать (разг.), книжн. просвещать, просветить [Ну, вчителює це він. Чого б кращого! Працюй, освічуй людей (Тесл.); Комсомол покликаний політично освічувати молодь (Рад. Укр., 1949, VIII); Революційна диктатура освітить його [народ] і втягне в політичне життя (Ленін)]. освічуватися1^ -чуюся, -чуєшся, освітитися (освічуся, освітишся) 1) освещаться, осветиться; (заливаться ярким светом — ещё) озаряться, озариться [Ти блискавицею мусиш світити у тьмі, Поки зорею рожевою край твій освітиться темний (Л. Укр.); Широка течія річки на мить освітилася (Гонч.); Кругленьке заваляне личенько його [хлопчика] освічується невинною чистою радістю... (Коцюб.)]; 2) страд, з. (несоверш.) освещаться; озаряться; ср. освічувати1. освічуватися2, -чуюся, -чуєшся, освітитися (освічуся, освітишся) 1) (получать знания, образование) образовываться (разг.), образоваться (разг.), книжн. просвещаться, просветиться [Робітничий клас не гине, а росте, міцніє, мужніє, згуртовується, освічується і загартовується в боротьбі (Ленін); Та й самі вчіться, брати мої! Побачите, що легше буде жити на світі, як освітитесь світом науки (Коцюб.)]; 2) страд, з. (несоверш.) образовываться; просвещаться; ср. освічувати2. освобождёнець, -нця полит, ист. освобож- дёнец. освоєний освоенный [Величезні площі пісків будуть освоєні під виноградники, плодові та овочеві культури (Рад. Укр., 1950, IX)]. освоєння освоение [Вітчизна дає потужну техніку для бсвоєння багатих родовищ бурого вугілля на Україні (Рад. Укр., 1951, VIII)]. ^ освоїти см. освоювати. | освоїтися см. освоюватися. І освоюваний осваиваемый [На Чернігівщині препарат 2,4 ДУ використовували також для знищення на освоюваних луках і пасовищах чагарників (Колг. Укр., 1957, 2)]. освоювання осваивание. освоювати, -воюю, -вбюєш, освоїти, -вою, -вбіш 1) осваивать, освоить [Про- I мисловість України з кожним місяцем
|