Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
осе 156 оси 1949, VIII); Оселився Грицько на зиму в чужій сім'ї (Мирн.)]; 2) страд, з. (несоверш.) селиться, поселяться; водворяться; заселяться, населяться; ер. оселяти 1—2. осёльня обл. гусеница. осени ця, осёничка обл. гусеница [На рейках стояв сивий від паморозі ешелон з семи вагонів, схожий на осеницю з чорним рогом на голові (Панч)]. осёрдок, -дка обл. сердцевина. См. ещё осердя 1, а осереддя 2. осердя 1) сердцевина; 2) анат. околосёрдие; 3) техн. сердечник. осеребрйти, -рю, -рйш (одарить деньгами) разг. осеребрить. осереддя 1) центр, книжн. средоточие [Там осереддя всіх гір і долин, Кожен там рідний, хто вольності син (Рил.)]; 2) {средняя, более мягкая часть стебля или ствола растения) сердцевина [Захар сів на пеньок, закурив люльку.. Запашний дух осереддя баламутить душу, роздає, роздима легені, кріпкий дух бакуну перебив дух свіжого дуба (Горд.)]. осередковий ячейковый [Перед початком осередкових зборів секретар., запитав: — Ну, Абдулля, що ж ти надумав? (Ле)\. осередок, -дку 1) центр, книжн. средоточие, сердцевина; (место, откуда что-нибудь распространяется—ещё) очаг [Вишгород був визначним осередком ремесла і торгівлі (Вісник АН УРСР, 1949, 8); її вабив госпіталь, він став осередком її життя (Три- піл.); А на площі, що заступала місто ринку, було серце тої великої потвори, осередок того клекоту й життя (Ф/?.)]; ^к освіти очаг просвещения; 2) (организационная группа, единица) ячейка [Ще в 1899 р. Леся Українка налагодила зв'язки з женевськими осередками, де видавалася нелегальна література (Рад. літер., 1955,18)\ На красильні невеликий, але міцний партійний осередок (Гонч.); Найближче до столу сів секретар комсомольського осередку (Коп.)]; 3) (дерева, яблока и т. п.) обл. сердцевина. осёт см. осот. осетер, -тра, обл. осятёр ихт. осётр [Пасеться бистрий там [у степах] сайгак, Ріка там осетрів ховає (Рил.); Вони думають, що він її [рибу] уминає з борщем або з юшкою... А того й не бачать, що той осятер або тая стерлядь тілько й боронить його від голодної смерті! (Мирн.)]. осетин осетин, уст. осетйнец [Друг тепер грузин вірмену, осетинам друзі — пшави, Бо злились в єдине море, наче хвилі, наші лави (перекл. Бажана)]. осетини, -нів осетины, уст. осетйнцы. осетинка осетинка. осетинський осетинский. Осетія Осетия. осетрина, обл. осятрйна осетрина [Лежить риба осетрина (Чуб.); Голодні бурлаки уплітали свіжу щуку, осятрину і білугу на всі заставки (ІІ.-Лев.)]. осетриновий, осетрйнний осетринный. осетровий ихт осетровый. осетрові, -вих сущ. ихт. осетровые. осика, редк. осина осина [Осики тихо над тином шелестять (Головко); Гнат затремтів увесь, як осика на вітрі (Коцюб.); Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть! (приказка); І цур тобі, і пек тобі, осина тобі на тебе й на твого батька, з твоєю цибулею! (Н.-Лев.)]. осиковий осиновый [Газета дрижала в його руках, як осиковий листок (Панч); Сумно по гаю осиковім тіні блукають похилії, тіні від хмар дощових (Л. Укр.)]. осилювати, -люю, -люєш, осилити, -лю, -лиш осиливать, осилить [Інколи, як лютий біль Осилював його, він, мов безумний. Гнав геть її [сестру] від себе (Фр.); Він вже осилив два курси, тепер залишався останній, найважчий (Собко)]. осина см. осика. осиний осиный [Оцей чумак, що тільки що ввійшов, ..Колись гніздо розбійницьке знайшов І, зруйнувавши, як гніздо осине, В Чернігів їх отамана привів (Рил.)]. оенннти (осиню, оейниш) разг. окрасить в синий цвет [Ми давали ниток осинити (Пирят.у.— Сл. Гр.)]. осип1, -пу ист. дань зерном, подать зерном [На грунтах, до життя наданих, сиділи його [пана Щеньковського] піддані, які справляли за це панщину, платили чинш, подимне, покопитне, звірове, осип і рибне (Панч)]. осип2, -пу геол. осыпь [За кілька десятків метрів височів бурий курган ще старішого ШУРФУ, який, напевно, зовсім закиданий ,осипом (перекл. з Волошина)]. Осип Иосиф, Осип. осипаний осыпанный [Княгиня зняла з грудей шпильку, осипану самоцвітами, і оддала Щуці (Стор.)]. осипання осыпание [Роздільне збирання дало змогу значно скоротити проведення робіт і запобігти втратам зерна від осипання (Колг. Укр., 1957, 6)]. осипати, -паю, -паєш, осипати, -плю, -плеш 1) осыпать, осыпать, обсыпать, обсыпать [Виплило [сонце] в своїй пишній красі й обдало їх хвилями блискучого світу, наче гарячим золотим дощем осипало (Мирн.); Тьотя приховано й незграбно осипала Лялю своєю спраглою, ніде не розтраченою любов'ю (Гонч.)]; см. еще обсипати 1; 2) (ронять) осыпать, осыпать [Осипають листя віти Осіннього клена (Криж.)]. осипатися, -пається, осипатися, -плеться, 1) осыпаться, осыпаться, обсыпаться, обсыпаться [3 тихим, ледве чутним шарудінням осипався пісок на дюнах (Собко)]; 2) (опадать) осыпаться, осыпаться, разг. обсыпаться, обсыпаться [Хліб стоїть у полі невижатий, осипається... (Коцюб.); Жовкне на деревах і вже скоро осиплеться лист (Козач.)]; 3) страд, з. (несоверш.) осыпаться, обсыпаться. Осипенко геогр. ист. Осипенко. оейплий осипший, осиплый [ — Сусанна! — Несу! — обізвався з глибипи десь низький, осиплий голос (Коцюб.)]. оейплість, -лості осиплость. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)