Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
осі 158 оек бились [птахи і звірі] цілий день, а потім увечері осіли усі відпочивати (Рудч.)]. осідатися, -даюся, -даєшся, осїстися (ося- дуся, осядешся) 1) оседать, осесть; осаждаться; ср. осідати 1; 2) селиться, поселяться, поселиться, разг. оседать осесть [Грабіжників у селах в ті часи ніби й не було, але там осідалися дозорці воєводські (Л е); Йому так огидло бурлакувать, так забажалось осістись і оселитись на одному місці (Н.-Лев.)]; 3) (помещаться, занимая какое- нибудь место) усиживаться, усесться; (поудобнее) располагаться, расположиться [Осілись [страховища] на воротях, на старих полатаних вікнах (Вас.); Вона [Мотря], осівшись у хаті, знову заводить розмову (Мирн.)]; 4) (приходить в спокойное, уравновешенное состояние) перен. успокаиваться, успокоиться, разг. угомоняться, угомониться [Хлопці було кинулксь за нею [Мотрею]. — Не руште! Не займайте її! —крикнула на їх Христя, і вони осілися (Мирн.); Постаріється, то й осядеться трохи (Н.-Лев.)]. осідланий осёдланный, засёдланный; подсёдланный [Вороний кінь стояв уже осідланий на подвір'ї (Мак.)]. Ср. осідлати. осідлати, -лаю, -лаєш оседлать, заседлать; воен., спорт, подседлать [Я шатнувся до стайні, осідлав духом коня (Федьк.); Порох присунув свій триніжок до столу, розложив папір і, осідлавши носа окулярами, почав писати (Мирн.); Всі вони [хазяйки] спершу добрі, поки не осідлають; а насіли — вези, не вгинайся! (Мирн.)]. бсідок, -дку обл. местопребывание [Так вона довідалась, що осідок Височанового штабу був аж в Отинії (Панч)]. осікатися, -каюся, -каєшся, осіктися (осічуся, осічешся) осекаться, осечься [Знає Іван, чим вразити жінку, і Марійка осікається, з зітханням поглядаючи на дочку (Ст.); Хлопець співав стиха рідних пісень, поки голос його не осікся з небувалого напруження (Ільч.)]. осілий 1) оседлый [Людина здавна культивувала в умовах осілого життя основні хлібні члаки (Бот. ж., 1954, XI, 4)]; 2) осевший [Горбик той був просто стародавній осілий і стверділий смітник (Н.-Лев.)]. осілість, -лості оседлость [Радянська влада здійснила велику роботу по переведенню кочового і напівкочового населення на осілість (Літ. газ., 1952, XI)]; смуга ~ лості дорев. черта оседлости. осіло нар. оседло. осіменіння спец. редк. осеменение [До значних досягнень нашої зоотехнічної науки належить розробка наукових основ і техніки штучного осіменіння сільськогосподарських тварин (Наука і життя, 1958, 7)]. См. ещё обсіменіння. осінений осенённый. осінити см. осіняти. осінитися см. осінятися. осінній осенний [Цілими днями сіялись крізь сіре сито осінні дощі (Гонч.); Стояла вже пізня осіння пора (Мирн.); І мов крик бойовий обізветься в речах безнадійне і марне бажання, і тріумфом остатнім заблисне в очах розпачливе осіннє кохання (Л. Укр.)]. осінньо-зимовйй осенне-зимний [Осінньо-зимовий ремонт тракторів — це початок боротьби за успішне проведення всіх польових робіт наступного року (Рад. Укр., 1948, X)]. осінити, -няю, -няєш, осінити, -ню, -нйш осенять, осенить [Перший грім з «Аврори» Весну народну возвістив, І київські прадавні гори Червоний прапор осінив (Рил.); Раптом Андрія осінила блискуча думка (Гур.); Після довгих міркувань його немовби осінило: він не бачив Ганни.. Крайнев викликав машину і поїхав до неї (Собко)]. осінятися, -няюся, -няєшся, осінитися, -ню- ся, -нйшся уст. осеняться, осениться; ^нйтися святим хрестом уст. осениться крёстным знамением, осениться крестом [Я схаменувся, осінивсь Святим хрестом і тричі плюнув, Та й знову думать заходивсь Про те ж таки, що й перше думав (Шевч.)]. осінь (род. осені) осень [Настала осінь, шелестить Пожовкле листя (Шевч.); Пізніх троянд процвітання яскравеє осінь віщує — чи то ж і мою? (Л. Укр.); Осінь на строкатім коні їздить (Ном.)]; над ^ньк осени [Аж так над осінь доля панноччина прийшла (Вовч.)]; о б осені редк. осенью [Піду, тільки нехай об осені (Квітка)]. осісти см. осідати. осїстися см. осідатися. осічка осечка [ — Застрілив оленя? — запитав Іван..— Кхи... Осічка,— мовив Лука і пішов додому (Чорн.)]. осіянний уст.,торж. освещенный, озарённый; осиянный [I місто встає осіянне, що в ньому співати я звик (Сое.)]. Ср. осіяти 1. осіяти (осіяю, осіяєш) торж. 1) (кого, что) осветить [ярко], озарить, уст. осиять [Мітла огненная зійшла І степ і гори осіяла (Шевч.); Сонце, моє сонце, засвіти в віконце, осіяй нам шлях (Сос.)]; 2) (без дополнения) засиять [Очі горіли коханням, одрадою, вид осіяв, як сонячний ранок весняного дня (Мирн.)]. оскаженілий неистовый; взбешённый; ошалелый, (сильнее) оголтелый [Штиком і танком, бомбою й снарядом Ми смерть несем оскаженілим гадам (Бажан); На просторі в темряві свистить, як розбійник на битому шляху, оскаженілий вітер (Донч.)]. Ср. оскаженіти. оскаженіло нар. неистово; бешено; ошалело; оголтело [Ворог., оскаженіло обстрілював міст (Панч)]. Ср. оскаженіти и оскаженілий. оскаженіння неистовство; бешенство; оголтелость. Ср. оскаженіти и оскаженілий. оскаженіти, -нію, -нієш прийти в неистовство; (перен.— ещё) взбеситься; (стать безрассудным) разг. ошалеть [Враз пристав і зник, сюрчки оскаженіли, Вереснув сніг, заскавучали пси (Бажан); 18 листопада І надвечір пурга оскаженіла, повітря кипіло |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)