оск 159 оси від стрімкого руху міріадів сніжинок (Ле і Левада)], оскал, -лу оскал [Ляхович усміхнувся дикою посмішкою, за якою крився вовчий оскал щелеп (Ле); Посмішка скоріше нагадувала оскал (Панч)\. оскалений оскаленный [І дивиться: вже кінська перед ним Оскалена хропе і пінить морда (Рил.)]. оскалити см. оскаляти. оскалитися см. оскалятися. оскалля собир. редк. осколки [Гори оскалля побитих пляшок були розсипані скрізь (Смол.)]. оскаляти, -ляю, -ляеш, оскалити, -лю, -липі: ~ти зуби редк. оскаливать зубы, оскалить зубы [Оскалив [Еней] зуб, на всіх оглянувсь і списом помахав своїм (Котл.)]. оскалятися, -ляюся, -ляєшся, оскалитися, -люся, -лишся редк. оскаливаться, оскалиться [Сказано — дитина: як болить, то й плаче; скоро одпустило, вже й оскаляється (Канев. у.— Сл. Гр.); Помітивши вже в останню хвилину, що вершники чомусь по-дурному оскалились, Пархоменко інстинктивно схопився за маузер (Панч)]. оскальпувати, -пую, -пуєш оскальпировать, скальпировать (соверш.). оскандалити, -лю, -лиш оскандалить. оскандалитися, -люся, -лишся оскандалиться. оскард, -да (де. р.), оскарда, -ди (ж. р.) обл. 1) кирка (у каменщиков, каменотёсов) [Мулярі плювали у руки і брали відтак оскарди, кельні та молотки (Фр.); Копач: ..В землі одкопав кам'яну фігуру чоловіка, робота чудова, теж оскардами висічена (Тоб.)]; 2) скребок [Оскардами стальними, гострими шкрябали паровик (Горд.)]. оскаржений 1) прич. обжалованный; 2) прич. обвинённый. Ср. оскаржувати 1—2; 3) (род. оскарженого) сущ. уст. обвиняемый [Голос покликача: Оскаржений, що сам себе зве Парвус, образив тяжко маєстат святині і через те утратив право слова (Д. Укр.)]. оскарження 1) обжалование [Я був тричі скомпрометоваяий, чи не завадить це справі оскарження заборони цензурою дум? (Коцюб.)]; 2) обвинение [Не встиг Вольдемар оговтатись в Асканії, як уже потяглися до нього звідусіль зі скаргами та оскарженнями (Гонч.)]. Ср. оскаржувати 1—2. оскаржувати, -жую, -жуєш, оскаржити, -жу, -жиш 1) юр. подавать жалобу, подать жалобу, обжаловать (соверш.)] 2) (кого) уст. обвинять, обвинить [Оскаржив його перед громадою, що він і в картах нічогісінько не шупить (Г.-Арт.)]. осквернений книжн. осквернённый [Якби-то, думаю, якби Не похилилися раби... То не стояло б над Невою Оцих осквернених палат! (Шевч.); В тому й сила людини, коли совість у неї чиста, не осквернена (Ст.)]. осквернення книжн. осквернение [Анімістичні вірування дістали у скіфів яскраве відображення в багато обставленому, урочистому похоронному обряді. Осквернення могил \ предків вважалося найтяжчим злочином і суворо каралося (Нар. стар. іст. УРСР)], осквернитель, -теля книжн. осквернитель. осквернителька книжн. осквернйтельница. осквернити см. оскверняти. осквернитися см. осквернятися. оскверняти, -няю, -няєш, осквернити, -ню, -нйш книжн. осквернять, осквернить [Ярослав: ..Да буде мир! І богом я клянусь, Що кожного вразить моя сокира, Хто збаламутить Київ наш і Русь, Хта осквернить насильством справу миру (Коч.)]. осквернятися, -няюся, -няєшся, осквернитися, -нюся, -нйшся книжн. оскверняться, оскверниться. оскілок, -лка, оскірок, -рка обл. щепка [Біля каганця сидів сивий дід, оскілком з очеретини підтягав ганчір'яного ґнота (Ле)]г О^лками, Юрками дивитися разг. недружелюбно (враждебно) смотреть [Харон, таких гостей уздрівши, Оскілками на їх дививсь, Як бик скажений заревівши, Запінивсь дуже і озливсь (Котл.)]. оскільки союз поскольку, арх. поелйку [Оскільки процес виробництва є в той же час процес споживання робочої сили капіталістом, то продукт робітника невпинно перетворюється не тільки в товар, але й у капітал, -— у вартість.. (Маркс)]; <^ки.., остільки поскольку... постольку. оскірений, ошкірений оскаленный; ощеренный [Ні однієї посмішки.. Наморщені чола, витягнуті шиї, часом аж ошкірені зуби (Вас.)]. Ср. оскіряти, оскірятися и см. ещё вишкірений. оскірити см. оскіряти. ос <п ритися, оскірнутися см. оскірятися. оскітюк см. оскїлок. оскірювати см. оскіряти. оскірюватися см. оскірятися. оскіряти, -ряю, -ряєш и оскірювати, -рюю, -рюєш и ошкіряти, -ряю, -рявш, оскірити и ошкірити, -рю, -риш: ~ти зуби разг. редк. скалить зубы, оскаливать зубы, оскалить зубы, разг. щерить зубы, ощеривать зубы,ощорить зубы См ещё вишкіряти. оскірятися, -ряюся, -ряєшся и оскірюватися, -рююся, -рюєшся и ошкірятися, -ряюся, -ряєшся, оскіритися и ошкіритися, -рюся, -ришся и однокр. в. оскірнутися и ошкір- нутися, -нуся, -нбшся разг. редк. оскаливаться, оскалиться, разг. щериться, ощериваться, ощериться [Весело оскірю- ючись, ..до нас підійшов однокласник Потапчук (Смол.); Мій Вовк сидить, оскі- рившись зухвало (перекл. з Крилова); Муха пролетить — і вже Кудлай ошкірився (Грим.)]. См. ещё вишкірятися. оскіянілий остекленелый, остекленевший [В осклянілих очах дідича, в його прорідженому літами і омертвілому чубі відчувався подих смерті (Ст.)]. оскляніти, -ніе остекленеть, разг. остеклеть, остеклениться [Погляд її нібито осклянів (Шовк.)]. оскляти, -ляю, -ляєш спец. стекловать. осклятися, -ляється спец. стекловаться.
|