Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
осл 161 осл ославлепня 1) ославление, обесславление; опозорение, опорочепие; 2) прославление. Ср. ославляти 1—2. ославляти, -ляю, -ляєпі и ославлювати, -люю, і -люєш, ославити, -влю, -виш 1) ославлять, ославить, обесславливать, обесславить; (сильнее) позорить, Опозорить, порочить, опорочивать, опорочить [Всі пригадали — хто не пам'ятає — на весь Буй- мир Ганна невістку ославила (Горд.)]; 2) (распространять добрую молву) редк. прославлять, прославить [Ославили розумною, чесною та ще й умілою учителькою (Свидн.)]. ославлятися, -ляюся, -ляєшся, ославитися, -влюся, -вишся 1) ославляться, ославиться, обесславливаться, обесславиться; позориться, опозориться [їй пригадувалась денна буча, що збила вона на всю вулицю, вона чула, що вона одна тут тілько ославилася, осоромилася... (Мирн.)]; 2) прославляться, прославиться [Ой славен, пишен молод женишок. Ой чим же віп да й ославив-' ся? — Огородив двір щирим залізом (Чуб.)]; 3) страд, з. (несоверш.) ославляться, обесславливаться; позориться, порочиться, опорочиваться- прославляться. Ср. ославляти 1Г2. ослизлий ослизлый [Звільна котиться бричка по ослизлій дорозі (Фр.); Князь запитливо зупинився перед хановим посланцем, який придивлявся до нього ослизлими старечими очима (Панч)]. ослизнення ослизнєние. ослизнути, -не ослизнуть. ослизнутися, -нуся, -нёшся разг. поскользнуться, разг. оскользнуться [Хто з людей не встиг вихопитись на гору або ослизнувся, деручись, той попадає на роги і під ноги бидлові і конає, стоптаний в ^ болоті (Л. Укр.)]. ослик уменъш. ослик [Та й справді хороший був ослик, людяний, смирний, слухняний (Коцюб.)]. ослиний ослиный [Після схопив я щелепи ослині, Що коло мене там лежали долі, Багато ворогів поклав я по долині, Котрі ж зістались, розігнав по полі (Л. Укр.)]. ослинник бот. (ОепоіНега Ь.) ослинник. ослйти, -лю, -лиш фам. ослііть. ослиця, разг. ослиха ослйца, разг. ослиха [Для ослиць не стає Будякової паші! Доведеться кудись кочувать (Фр.)]. ослін, -лона скамейка, скамья (передвижная) [Коло його стара мати Сидить на ослоні (Шевч.); Кайдашиха пересіла з ослона на лаву (Н.-Лев.); Семен Трохимович сидів біля квітника па своєму улюбленому ослоні між двома вишнями (Грим.)]. ослінець, -нця уменъш. скамейка, скамеечка [Хмельницький сів на дубовім ослінці край вікна (Фр.)]. ослінчик, (реже) ослончик уменъш. скамеечка [Шевцов сів на ослінчику поруч товаришів (Шиян); Олександра знайшла триногого ослончика, приставила його до стіни і сіла (Коцюб.)]. осліп нар. слепо; (наугад — ещё) вслепую; (безрассудно) очертя голову (разг.) [Заглушені дзвоном битого скла, вопи [люди] налазили з сіней, як оси з гнізд, і накидались осліп на все, що попадало під руки (Коцюб.); А іноді він їй і боки наб'є так що вона [Параска] біжить од його осліп (Барв.)]. осліпити см. осліплювати, осліпитися см. осліплюватися, осліплений ослеплённый [Осліплений незвичним світлом, в'язень закриває очі руками (Л. Укр.)]. осліплення 1) (действие) ослепление [Лише здобувши грамоту про скасування заборони світла, святкує Іван Свічка своє весілля. Воно трагічно переривається, бо зброяра за викрадення грамоти кидають у в'язницю. Його чекає страшна кара -— осліплення і страта (Іст. укр. літ.)]; 2) (состояние) ослепление. осліплий ослепший [Як вони [шибки] гірко плачуть сьогодні, білясто-каламутиі, осліплі (Коцюб.)]; ~лпй на одно око ослепший на один глаз, разг. окривевший, окривелый. осліплювання ослепление. осліплювати, -люю, -люєш и осліпляти, -ляю, -ляєш, осліпити, -ліплю, -ліпиш слепить (редк), ослеплять, ослепить [Заходило сонце, яскраве проміння осліплювало (Грим.); Безжалісна музо! Куди ти мене завела? Навіщо ти очі мені осліпила згубливим промінням своїм? (Л. Укр.)]. осліплюватися, -лююся, -люєшся и осліплятися, -ляюся, -ляєшся, осліпитися, -ліплюся, -ліпишся ослепляться, ослепиться, осліплюючий ослепляющий [В її історії було і стільки романтики, стільки подій, стільки осліплюючих хвиль, що я майже соромилася свого життя «без подій» (Коб.)]. осліпляти см. осліплювати, осліплятися см. осліплюватися, осліпнути и осліпти, -пну, -пнеш ослепнуть, потерять зрение [I ти дивилося на них І не осліпло. Око, око! Не дуже бачиш ти глибоко! (ПІевч.); К а с с а п д р а: ..І знала я, що в сих моїх очах моя недоля, тільки що робити? Хіба осліпнути? (Л. Укр.); Гіркий світ: тато осліп, а діти помацки ходять (приказка)]; ~ти на одно око ослепнуть на один глаз, , разг. окриветь. , Осло нескл. сущ. ср. р. Осло. ослобонйти см. ослобоняти. ослобонйтися см. ослобонятися. ослобоняти, -няю, -няєш, ослобонйти, -ню, -нйш обл. освобождать, освободить [-—Добре, — каже, — бумагу твою приймаю і тебе поки що від панщини ослобоняю (Мирн.); Вопа розказала.., як ослобонила Левка (Квітка)]. •елобонятися, -ияюся, -няєшся, ослобонйтися, -нюся, -нйшся обл. освобождаться, освободиться [Тетяна: ..Тарасе, скажи: як ти попав в неволю і з неї як осло- бонивсь? (Тоб.)]. »слов'янюватися, -нююся, -нюєшся, осло- І в'янитися, -нюся, -нишся ослав яниваться. 11—2438 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)