Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
осл 162 осм ославяниться [Ті з варягів, які наймалися на військову службу до руських князів і залишалися на Русі, ослов'янювались (Іст. Укр. РСР); Нормани, які з'янилися на Русі в IX ст., в процесі складання древньоруської держави, швидко ослов'янилися, сприйняли слов'янські зви- ч її і вірувіиня, слов'янську мову (Нар. стар. іст. УРСР)]. ослона обл. 1) защита, охрана [Тут же, під ослоною міської поліції, стояла також велика худоб'яча вага, привезена., для вигоди чужих купців (Фр.)]; 2) завеса [Анна: ..Ослона тая, що мені постачив серпанок жалібний, тонка занадто, щоб люди не могли мене діткнути колючим осудом, хоч і невинну (Л. Укр.)]. ослонйтися, -лонюся, -лбнишся обл. закрыться, заслониться [Сонце ослопилося ніжною ослоною (Коб.)]. ослбнчик см. ослінчик. вслухатися, -хаюся, -хаєшся ослушаться [Вихопивши з рук наймита ліхтар, він першим шугонув у крижану воду, а слідом за ним, не сміючи ослухатись батьківського наказу, пішов і Прохор (Шиян)]. ослушник уст. ослушник. ослушниця уст. ослушница. ослюк, -ка зоол. осл як, ишак [Він був темний і упертий, як ослюк (Коцюб.)]. осля, -ляти ослёнок [І у кедрових стін нових Про батькове осля питає; [цар] (Шевч.)]. ослятина (мясо осла) ослятина. ослітко ласк, ослёнок [Збитий, втомлений, чіплявсь він До сідла свого ослятка (пе- рекл. Л. Українки)]. ослячий ослиный [Обурений професор показав цілому класові одну картку з зошита Демидова, на якій була нарисована велика осляча голова в окулярах, із людським тулубом (Мак.)]. осмалений редк. опалённый [Семен теж притулився оддалік під осмаленим деревом (Коцюб.); Діждали ми батька з дороги.. Осмалений сонцем та обвітрений, здававсь він ще похмурніший, ніж був (Вовч.)]. осмалити см. осмалювати. осмалитися см. осмалюватися. осмалювати, -люю, -люєш, осмалити, -малю, -малиш см. обсмалювати, обсмалити. осмалюватися, -лююся, -люешся, осмалитися, -малюся, -малишся см. обсмалюватися, обсмалитися. осман ист. осман. османи, -нів ист. османы. османка ист. османка. османський ист. османский [Втік він через море до арнаутів, до албанців тобто, віковічних недругів османських (Ільч.)]. осмёркнути, -не и осмёркнутися, -неться безл. смеркнуться [Осмеркло. Аж і батько в хату (Вас); Дощ ішов, поки й осмеркло (Тич.); Осмерклось. Приїхали старости, і молодий увійшов (Барв.)]. осмикати см. осмикувати. осмикатися см, осмикуватися» осмикнути см. осмикувати. осмикнутися см. осмикуватися. осмикувати, -кую, -куєш, осмикати (осмикаю, осмикаєш и осмйчу, осмйчеш) и осмикнути, -ну, -нёш 1) прям. редк. одёргивать, одёрнуть, разг. обдёргивать, обдёрнуть [Раз у раз оглядалася, придивлялася — то порошинку спахне, то скатерку осмикне (Вовч.)]; см. ещё обсмикувати 1; 2) (соверш. только осмикнути) переп. одёргивать, одёрнуть. осмикуватися, -куюся, -куєшся, осмикатися, -каюся, -каєшся, осмикнутися, -нуся, -нёшея разг. редк. одёргиваться, одёрнуться, разг. обдёргиваться, обдёрнуться [Рішуче осмикнувшись, засоромлений, з палаючими щоками, він швидко попрямував вздовж алеї до виходу (Гонч.)]. См. ещё обсмикуватися 1. осмислений осмысленный. осмислення осмысление [Нове, більш поглиблене і зріле осмислення подій громадянської війни ми знаходимо в творах В. Сосюри періоду соціалістичної індустріалізації (Іст. укр. літ.)]. осмислено пар. осмысленно [Для професії літератора, здасться мені, крім інших, важливі дві умови: уміння бачити і уміння осмислено відтворювати (Смол.)]. осмислити см. осмислювати. осмислювання осмысливание, осмысление [Треба вміти поєднувати поточну повсякденну роботу з осмислювапням практики, з вивченням всього передового, нового, що дає досвід мас (Рад. Укр., 1955, І)]. осмислювати, -люю, -люєш, осмислити, -лю, -лиш осмысливать, осмыслять, осмыслить [Як цікаво жити одними почуваннями з близькими тобі по духу героями книг, осмислювати разом з ними суспільні події, пізнавати всі сторони буття (Смол.); В процесі творчості художник весь у житті і з життям. Поза цим митець не може правдиво відобразити і осмислити дійсність (Іст. укр. літ.)]. осмислюватися, -люється страд, з осмысливаться, осмысляться [Уже в ліриці Лесі Українки виявилась характерна риса ЇЇ творчості—історичний матеріал стає алегорією сучасності, минуле революційно осмислюється(/ст. укр. літ.)]. осмієвий хим. осмиевый. осмій, -мію хим. осмий. осмілений редк. осмелевший; подбодрённый [Цілком осмілена, Еменё просто накинулась на гостей; вона гладила їм руки, лице й волосся, зазирала в очі (Коцюб.); Вони спочили трохи, осмілепі тишею, звелись і обережно побрели вздовж гір (Коцюб.)]. Ср. осмГлювати. осмілити см. осмілювати. осмілитися см. осмілюватися. осміліти, -лпо, -лїєш осмелеть [Осміліли села, на рішучі заходи проти панів вдалися (Горд.)]. осмілювати, -люю, -люєш и осміляти, -ляюг -ляєш, осмілити, -лю, -лиш придавать смелости, придать смелости; разг. подбодрять, подбодрить [Обличчя дівчини. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)