осм 163 осп бліде й делікатне, ..не має в собі нічого грізного, що заспокоює й осмілює пустуна (Коцюб.)\ Той перехід Мартина осмі- лив і Мирона, і він перейшов через воду (Фр.I . „ осмілюватися, -лююся, -люєшся и осмілятися, -ляюся, -ляєшся, осмілитися, -люся, -лишся осмеливаться, осмелиться, отваживаться, отважиться, книжн. уст. дерзать, дерзнуть [Пустун., незабаром осмілюється й пробіга зміст паперу (Коцюб.); —А якого гаспида ти там стогнеш? — пита його Настуся, дивуючись, що її дурень та осміляється без спросу лізти на піч (Квітка); Завжди покірна, мовчазна невістка., раптом осмілилася на такий вчинок (Горд.)]. осміляти см. осмілювати. осмілятися см. осмілюватися. осміх, -ху редк., обл. осмГха улыбка; (чаще при выражении насмешки или недоверия) усмешка [Раптом я помітила, що в нього почав помалу з'являтися осміх, і мені мимоволі теж закортіло осміхнутися (Я нов.); — А хіба ти приймаєш тут на роботу? — спитав Микола якось з осмі- хою і гордо (Н.-Лев.)]. См. ещё усміх. осміхатися, -хаюся, -хаєшся, осміхнутися, -нуся, -нёшся усмехаться, усмехнуться, улыбаться, улыбнуться; (самодовольно разг. — ещё) ухмыляться, ухмыльнуться; (широко, показывая зубы разг.—ещё) осклабляться, осклабиться [Кирило встав, у вікно подививсь, по хаті пройшовсь, осміхається (Тесл.); Роман і собі стиха осміхнувсь (Н.-Лев.); А радість вже осміхається то з одного, то з другого віконця темним червоним вогником (Вас); Ота весняна золота бджілка вкинула в хату щось таке, від чого білі стіни під низькою стелею осміхнулись (Коцюб.)]. осміхаючий редк. улыбчивый [З-за стола виглядали його очі тихі, губи осміхаючі, густі кучері (Н.-Лев.)]. См. ещё усмішливий. осміхнений улыбающийся [Вона, осміхнена, трохи відхилившись назад, ..гордовито тримала на руках сповите немовля (Ст.)]. осміхнутися см. осміхатися. осмішка усмешка, улыбка [Лице без осміїп- ки, очі бігають, як у злодійчука (Вас.)]. См. ещё усмішка. осміювання, обсміювання осмеивание; обсмёи- вание. Ср. осміювати. осміювати и обсміювати, -міюю, -міюєш, осміяти и обсміяти, -мію, -мієш осмеивать, осмеять, разг. обсмеивать, обсмеять [Ми осміюємо і повинні осміювати мізерну національну гризню і національне торгашество націй.. (Ленін); Народів волю, кровію политу, Ми осміять нікому не дамо! (Нех.); Балабуха обсміяв самого себе як поганого господаря (Н.-Лев.)]. осміяний, обсміяний осмеянный; обсмеянный [Найбільш хвилювало те, що в п'ссі осміяний був мулла (Коцюб.)]. Ср. осміювати. осміяння осмеяние [3 метою викриття і осміяння негативних рис і явищ автор [О. Корнійчук] вдається до сатиричних 11* засобів, зокрема до шаржу і гротеску (Іст. укр. літ.)]. осміяти см. осміювати. осмол, -лу спец, осмол. осмолення спец. осмолка, осмбл. осмолити см. осмолювати. осмолка спец. осмолка, осмбл. осмолювання осмаливание, спец. осмолка, осмол. осмолювати, -люю, -люеш, осмолити, -молю, -молиш осмаливать, осмолить [Якось баба напалась на діда: — Зроби та й зроби мені, діду, солом'яного бичка і осмоли його смолою (народна казка)]. осмолювач спец. осмольщик. осмолювачка спец. осмолыцица. осмометр, -ра физ. осмометр. осмос, -су спец, осмос. осмотичний спец. осмотический [Сила, що обумовлює осмос, називається осмотичним тиском розчину (Заг. хім.)]. осмбтрювати, -рюю, -рюєш и осмотряти, -ряю, -ряєш, осмотрйти (осмотрю, осмбт- риш) обл. осматривать, осмотреть [Максим держався тепер позаду бояр; він раз за разом обходив усі становища, осмотрю- вав сліди, щоб догадатися, чи вони свіжі (Фр.); То турки-яничари свічі у руки брали, ..Всякого чоловіка осмотряли (дума); Присяжний осмотр ив., ланцюг та колодку (Фр.)]- осмутніти, -нію, -нієш стать грустным, загрустить; книжн. опечалиться [3 якого часу-години осмутніла наша Катря весела (Вовч.); Лице зразу осмутніло, зробилось таке щире, довірливе (Ваб.)]. оснастити см. оснащувати, оснаститися см. оснащуватися. оснастка 1) оснастка, оснащение [Збільшити за п'ятиріччя випуск наладок, пристроїв і різної оснастки На спеціалізованих заводах приблизно* в 10 раз (Матер. XX з. КПРС); На Малому рейді, як і вчора, стояла велика моторна яхта з спортив- пою оснасткою (Смол.)]; 2) мор. оснастка. оснащати см. оснащувати. оснащатися см. оснащуватися. оснащений оснащённый [Нині радянські шахти оснащені пайпередовішою в світі технікою (Літ. газ., 1950, VIII)]. оснащеність, -ності оснащённость [Висока оснащеність технікою полегшує роботи на жнивах, прискорює темпи обмолоту (Рад. Укр., 1951, VI)]. оснащення оснащение, оснастка [На заводі імені Лепсе в Золотоноші я був зовсім недавно, оглядав і його оснащення, і його продукцію (Смол.); Поряд з електрифікацією велике значення для технічного оснащення залізниць має також впровадження тепловозів (Колг. Укр., 1957, 2)]. оснащування оснащение, оснастка. оснащувати, -щую, -щуєш и оснащати, -щаю, -щаєш, оснастити, -нащу, -настйш оснащивать, оснащать, оснастить; (разг., мор. — еще) снастить (неповерш.) [Радянське машинобудування оснащує народне господарство нашої країни першокласною технікою
|