Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
оси 164 оси (Рад. Укр., 1954, І); Різко поліпшити використання устаткування в лісовій промисловості і оспастити її більш продуктивними машинами і мехапізмами (Матер. XX з. КПРС)]. оснащуватися, -щуюся, -щуєшся и оснащатися, -щаюся, -щаєшся, оснаститися, -нащуся, -настйшся оснащиваться, оснащаться, оснаститься [В сільськогосподарському виробництві щоразу ширше запроваджується механізація, воно оснащується новими машинами (Колг. Укр., 1956, 7)). оснівниця обл. сновалка. освіжений поэз. оснежённый [Іще осніженою лапою Зима на груди налягла (Рил.)]. осніжйти, -жу, -жйш поэз. оснежить. основа 1) основа; (то главное, начём зиждется что-нибудь, базис, источник — ещё) основание; (основное положение, основной принцип—еще) начало; (сущность чего-нибудь книжн. — ещё) ядро [Економічну основу СРСР, як записано в Конституції, становлять соціалістична система господарства і соціалістична власність на знаряддя і засоби виробництва (Рад. Укр., 1953, XII); Первинні партійні організації — це основа партії, головна опора в усій нашій роботі (Звіт IIК КП(б)У XVII з.); Перша російська революція до самих основ потрясла лад царського самодержавства і завдала серйозного удару по пануванню поміщиків і капіталістів (Літ. газ., 1955, І); Пишу оповідання на основі своїх вражень з Карпат (Коцюб.); Теоретичною основою революційно-демократичних поглядів Радіщева був філософський матеріалізм (Вісник АН УРСР, 1949, 8); Основа сеї поеми взята з середньовічного роману «Трістан та Ізольда» (Л. Укр.)]; ~-»ви м а р- ксйзму-ленінізму основы марксизма-ленинизма; ~ви математи- к и основы (начала) математики; ~-ва основ оснбва основ [Корми — основа основ дальшого розвитку і піднесення громадського тваринництва (Рад. Укр., 1951, VIII)]; життьова (життєва) ^ва жизненное начало; лежати в ^»ві лежать в основе [..в основі всіх явищ природи лежать причини матеріальні.. (Ленін)]; на науковій ^»віна научной основе; на соціалістичних (демократичних) ^»вах па социалистических (демократических) началах [Керують справами артілі самі колгоспники на демократичних основах (Колг. виро^п. енцикл.Ц: покласти в ~-ву (считатч главным) положить в основу, положить (поставить) во главу угла; прийняти (взяти) за ^ву принять за основу; 2) текст, оснбва [Цілу зиму ми пряли. Добру основу виткали (Барв.); Тиша в кімнаті. Лиш бринять під пальцями, ніби ".труни, туго натягнуті нитки основи (Рад. Укр., 1946, IV); А Роман йшов, ..думки снувалися по його голові, як човник поміж основою (Коцюб.)]; 3) грам. основа; ~ва слова оснбва слова; І 4) мат., хим., строит, основание [Основою називається грунт, який знаходиться під фундаментом будівлі (Колг. вироби, енцикл.)]; ~»ва трикутника мат. основание треугольника. оснований основанный [Радянський Союз проводить політику миру, основану на співіснуванні капіталізму і соціалізму (Київська пр., 1950, X)]. основина строит, обл. основание [Як основина хороша у клуні, то й не завалиться, хоч як товсто укрий (Волч. у. — Сл. Гр.)]. основний 1) хим. основный [Усі основні окисли взаємодіють з кислотами, утворюючи солі (Заг. хім.)]; 2) текст, основный. основний основной; (дающий основу чему- нибудь, главный книжн. — ещё) основополагающий; (не побочный — ещё) первичный [Легендарна Перша кінна армія вийшла всією масою в глибокий тил основних сил Врангеля (Янов.); Україна стала одним з основних районів виробництва кукурудзи в Радянському Союзі (Рад. Укр., 1949, IX); Точка зору життя, практики повинна бути першою і основною точкою зору теорії пізнання (Ленін)]. основнйк, -ка спец. разг. основний. основність, -ності хим. основность. основоположення книжн, основоположение. основоположні'й книжн. основоположный; книжн. основополагающий [Основоположні геометричні поняття, зокрема поняття фігури, взято з дійсного, зовнішнього світу, І з природи (Наука і життя, 1956, 8)]. І основоположник основоположник; (лицо, уч- I редившее что-нибудь) основаїе.*.ь [Шевченко був основоположником нової української літератури (Корн.); Критик і теоретик літератури, Бєлінський був разом з тим і основоположником наукової історії російської літератури (Київська пр., І 1948, VI)]. І основоположниця основополбжница; основательница. Ср. основоположник. І основувати (основую, основуєш), оснувати, І -ную, -нубш 1) (делать основу) текст, основывать, основать [Напряде [Мотря] отак літ за двоє, оснує, витче, та й сорочка є (Мирн.)]; 2) (обматывать, обвязывать чем» нибудь) разг. опутывать, опутать [І стає перед ним [Чіпкою] людська неправда... Бачить він: вона, як павутина, заснувала цілий світ.. Аж ось, здається йому, павутина і його основує, — от-от і він в тенетах! (Мирн.); Припали [вороги] до глибоких ран неситими ротами, Вже оснували тіло все залізними дротами (Л. Укр.)]; 3) (класть начало чему-нибудь) редк. основывать, основать [Мамай: Прийшла паша доля до нас, республіку оснували, стоїть серед степів (Иное.)]. основуватися (основуюся, основуєшся) 1) основываться; (иметь что-нибудь своей основой рит. — ещё) зиждиться; 2) страд, з. (несоверш) основываться; опутываться; основываться; ср. основувати 1—3. основщик спец. основщик. | основщиця спец. оснбвщица< |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)