Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
осн 165 осо оснувати см. основувати. особ, -бі особь. особа 1) (человек как отдельный индивидуум) лицо; (почтенный, важный уст., ирон. — ещё) особа, персона; (со словами, обозначающими количество — обычно) человек, душа [Визнати членом партії особу, яка не входить ні в яку партійну організацію, це значить висловитися проти всякого контролю партії (Ленін)] Основною умовою існування і панування класу буржуазії є нагромадження багатства в руках приватних осіб, утворення і збільшення капіталу (Комун, ман.); Романюк: ..Вчора ввечері приїхала до нас одна важна особа, і розмовляв я з нею годин з п'ять і на дуже високому рівні... Того, мабуть, у мене і голова болить (Корн.); Він сам, своєю власною кругленькою особою, стояв, зігнувшись над пательнею (Коцюб.)]; ^ба, яка (що) володіє (чим) лицо, владеющее (чем), обладатель (чего) (о мужчине), обладательница (чего) (о женщине); в <—»бі кого, чого, (двух или многих) в~бах кого, чого в лице кого, чего [У Конституції СРСР записано, що вся влада в СРСР належить трудящим міста і села в особі Рад депутатів трудящих (Рад. Укр., 1953, XII)]; в ~бах розповідати (говорити, зображати и т. п.) в лицах рассказывать (говорить, изображать и т. п.) [Ящірка розповідає про все це з охотою, довго, детально. Часто схоплюється з місця, говорить в особах (Збан.)]; дві (три, чотири) <—би, п 'я т ь (шість и т. д.) осіб две (три, четыре) души, пять (шесть и т. д.) душ; два (три, четыре) человека, пять (шесть и т. д.) человек; дійова ~-»ба действующее лицо [Головна дійова особа в «Міщанах» [М. Горького] Нил — пер-" ший в літературі і театрі образ революціонера з пролетарів (Мист., 1955, 1)]; начальствуючі — би книжн. начальствующие лйца; підставна ~ба подставное лицб; стороння ~ба посторонний человек; посторонний (о мужчине), посторонняя (о женщине); юридйчпа "*»ба юр. юридическое лицо; 2) (человеческая индивидуальность) личность [Борючись за всемірний розвиток творчої активності комуністів і всіх трудящих, Центральний Комітет вжив заходів до широкого роз'яснення* марксистсько-ленінського розуміння ролі особи в історії (Матер. XX з. КПРС); «Русалкою» почнемо ми ряд чисто художніх віршів Лєрмонтова, в яких особа поета зникає за розкішними видіннями життьових явищ (перекл. з Бєлінського)]; культ ~би см. культ; недоторканність ~би юр. неприкосновенность личности; посвідчення ~ би, пбсвідка про "^бу удостоверение личности; р о з двоен вя^би мед. раздвоение личности; темна ~ба тёмная личность; що це за ~ба? что это за личность?; 3) грам. лицо. особе нар. обл. особо, отдельно [Зерно особе, полова особе, солома особе (Чуб.)]. особень, -бия особь. осббий редк. особый; (отдельный уст.— ещё) особенный [ — А що ж там таке? — питаю, а Яків так і побілів.— А те, що треба вам тепер особії приміти писати; се трудно! (Вовч.); Царедворці дали незнайку особу хату (Рудч.)]. особина бсобь [В природі немає істот, цілком схожих одна на одну. Кожна особина чимсь відрізняється від інших (Осн. даре.)]. особистий личный, канц., разг. самоличный [Членом партії вважається всякий, хто визнає її програму і підтримує партію як матеріальними засобами, так і особистою участю в одній з партійних організацій (Ленін); Перед нею відкривається особисте щастя (Коцюб.); Особистим прикладом хоробрості й відваги, сміливим закликом комісари розвивали у воїнів безстрашність, впевненість у своїх силах (Іст. КПРС)]; ^та присутність личное присутствие, уст. самоличность; ~ті рахунки личные счёты; всупереч його* ~тому бажанню вопреки его личному желанию; мати в ^тому користуванні иметь в личном пользовании; предмети ~ того споживання предметы личного потребления. особистість, -тості (индивидуальность) 1) личность [Під робочою силою, або здатністю до праці, ми розуміємо сукупність фізичних і духовних здібностей, які має організм, жива особистість людини, і які пускає вона в хід кожного разу, коли виробляє які-небудь споживні вартості (Маркс)]; повага до чужої ^ тості уважение к чужой личности; 2):~тості, -тостей (мн. ч.: в речи намёки на определённое лицо) личности; прошу без <— тостей прошу без личностей. особисто нар. лично; самолично [Коли О. М. Горький приїхав до Харкова в 1928 р., він особисто познайомився з багатьма нашими письменниками, педагогами, композиторами й художниками (Рад. Укр.у 1951, VI); Бої штурмових груп він контролював особисто (Гонч.)]. Ср. особистий. особість, -бості редк. личность [Той веселий закуток., виростив Антопа й напоїв своїм повітрям цю оригінальну особість <Н.-Лев.)]. См. ещё особистість 1. рсоблйве 1) прил. см. особливий; 2) нар. редк. особенно; (отдельно) особо [Нога не болить особливе, а тільки в обох ногах прикре почуття,ніби жили мають лопнуть (Л. Укр); і Поставте, каже, мені хату особливе (Рудч.)]; | см. ещё особливо. І особливий особенный, уст. особливый; (не похожий на других или имеющий специальное назначение — ещё) особый; (очень большей, предпочтительный по сравнению с дру гими уст,— ещё) сугубый [У Ясногор- ської з мінометниками склалися особливі стосунки (Гонч.); Увесь він був якийсь і звичайний, і водночас особливий ласкавий і суворий, жвавий і спокійний, добродушний і сильний (Грим.); Наша радянська література — література особливого іипу |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)