о о1, об предл. 1) с предл. п. а) (для обозначения часа) в (что) [О п'ятій годині виїхали ми з монастиря (Коцюб.); Завтра об одинадцятій в Павловському парку на мене чекатиме інженер (Смол.)]; о п і в на сьому (до сьомої) в половине седьмого [Рівно о пів до сьомої панна Анеля пройде через столову у кухню (Коцюб.)]; б) (для обозначения времени действия) уст. в (что, при названии часа, выраженного порядковым числительным, — чём), (перед словом второй) во; (в пределах какого-нибудь времени около (чего); (перед названиями праздников) на (кого, что), уст. о (ком, чём), (перед гласными) об ІОй сподівайся мене тоді в гості, як будуть о Петрі бистрії ріки-озера замерзати, об різдві калина в лузі процвітати (Сл. Гр.); Об Євдокії сонечко злизало Сніг.., стало тепліше (Квітка)]; о тій порі, об обідній порі в то время, в обеденное время [Бачу я себе о тій порі, коли ходив із старого та завоженою граматикою в руках і з радісними, золотими надіями в грудях (Вас); Це було об обідній порі (Гонч.)]; см. ещё 2 в; в) (для определения содержания разговора, мысли и т. п.) уст. о (ком, чём), (перед гласными) об, (перед некоторыми группами согласных) обо, разг. про (кого, что) [Стоїть дерево високе, ..Шепочеться з долиною О давній тоц,тіі(Шевч.); Пісеньку іншу О дальній землі Возив мій товариш 3 собою в сідлі (Мал.); А вже як товариш попросить об чім, то він, здається, з-під землі дістане, а не одмовиться (Вовч.)]; см. ещё про 1; г) (для указания на наличие частей и т. п. у предмета) уст. о (ком, чём), об [Летів птах об восьми ногах (Ном.)]; 2) с вин. п. уст. а) см. об 1; б) (при указании на смежность: рядом, вплотную) уст., обл. о (чт*>), об, обо; о ліву (праву) руку редк. по левую (правую) руку, уст. о левую (правую) руку; см. ещё по 1 в; в) (для обозначения времени, в пределах которого происходит действие) в (что), уст. о (чём), об [Кінчався січень місяць, о цю пору саме і роблять татари наїзди на Україну (Панч)]; г) (для определения предмета мысли, заботы и т. п.) уст», обл. О (чём); переводится также конструкциями с другими предлогами и- без пред логов; дбати о що беспокоиться о чем [Що було Маруся просить: — Мамо, чого журитесь? Чого, мамо, не дбаєте о здоров'я своє? (Вовч.)]; яотенестоюя на этом не настаиваю [А втім, як ваша воля. Поки живете, можете мене не знати, я о те не стою (Фр.)]. о2 1) межд. о [О, цей лабіринт вона добре знала!.. (Гонч.); О! не на щастя став Саул пророком, господь його карає віщим духом! (Л. Укр.); О люба Інпо, ніжна Інію! (Тич.)]; 2) (в значении част.) разг. вот [Хома тицяв грубим пальцем в долоню. — О!.. Як долоня (Коцюб.)]. оазис,-су, разг. оаза оазис [Мов оазис в чистім полі, Село зеленіє (Шевч.); Зеленими оазами лежали робітничі селища (Ткач)]. оазис ний оазисный; <*-на рослинність оазисная растительность. об, уст. о предл. 1) с вин. п. (для указания на предмет, с которым кто-нибудь, что- нибудь соприкасается при движении, действии) о, (перед гласными) об, (перед некоторыми группами согласных) обо [Хома випив душком пиво і кинув склянкою об землю (Коцюб.); Обперся Чіпка об одвгрки, одхилив трохи двері (Мирн.); Об борт билися великі хвилі (Панч); І розіб'є дітей твоїх О холодний камінь (Шевч.)]; битися об заклад см. битися; б'ється, як риба об лід см. битися; 2) см. о1 і. Об (род. Обі) Обь. оба см. обидва. обабитися, -блюся, -бишся разг. обабиться. обабіч нар. по обеим сторонам, с обеих сторон [Обабіч залізниці зеленіють розкішні сади і баштани (Десн.); Обабіч вулиці бігли сади (Горд.)]; по *^ч редк. с каждой стороны [На підмурку по краях, ..по обабіч намуровані стовпи — всіх шість пар (Свидн.)]. обагрений торж. редк. обагрёнпый [Обагрену яскравим заходом стіну клювали кулі (Гонч.)]. обагрити см. обагряти. обагритися см. обагрятися. обагряти, -ряю, -ряєш, обагрити, -рю, -рйш торж. редк. обагрять, обагрить; ^-ти к р 6 в'ю обагрять, обагрить кровью [Хвала народові, що в молодій сім'ї Під сяйвом Партії іде в життя чудесне! Не 1-2438
|