осп 168 ост [В образі ясного сокола народ оспівує великого Леніна, який осяяв трудящим шлях до щасливого життя (Літ. газ., 1951, V); Я оспівую труд упертий, Труд творців (Дор.); Твою чарівну красу, Києве, твої тополі й каштани, блакитне небо і яскраві зірки оспівали Шевченко і Пушкін (Кори,.)]. оспівуватися, -вується страд, з. воспеваться. оспівувач воспеватель (уст.). оспорити см. оспорювати, оспорювання оспаривание [Після ухвалення рішення ніяке оспорювання недопустиме, раз справа стосується негайної і таємної підготовки до страйку (Ленін)]. оспорювати, -рюю, -рюєш, оспорити, -рю, -риш оспаривать, оспорить [Пилип хотів оспорити цю думку (Гавр.)]. осріблити, -лю, -лиш поэз. осеребрить, уст. осребрйть. осріблитися, -литься поэз. осеребриться, уст. осребрйться [Замає парус, крикне птиця Серед заграв... Тоді сльозою осріблиться її рукав (Рил.)]. ост \ -ту 1) (восток) мор. ост; 2) (восточный ветер) мор. разг. ост [Щовесни вбираються [тополі] в зелень, а щоосені знов роздягають їх до білокор'я пронизливі норди та ости... (Гонч.)]. ост 2 см. остюк. оставатися, -таюся, -таїшся, остатися, -та- нуся, -танешся разе, оставаться, остаться [На шлях положила [дитину]. «Оставайся шукать батька, А я вже шукала» (Шевч.); Остався Голуб сам; сумуючи сидить; А неслухняний брат летить, летить... (Гл.); До екзамену оставалося мало, і всю оту купу книжок я знав вже розказати од палітурки до палітурки (Бас); Служу таки в тих самих панів. Іще два місяці до року осталось (Вовч.); Заграло та й ущухло Червоне море, висохло, й осталась безрадісна пустиня після нього (Л. Укр.); Коли б ще самому в брехунах не остатись, а то.л — думав він мовчки (Мирн.); Хоч за старця, аби не остаться (приказка)]; мітитесь здорові! разг. будьте здоровы! [Знову затуркотав барабан; старші скомандували... — Прощавайте!..— Оставайтесь здорові!.. (Мирн.)]. оставити см. оставляти, оставлений оставленный. оставляти, -ляю, -ляєш, оставити, -влю, -виш оставлять, оставить [їж, брате, хліб, та на завтра оставляй (Ном.)\ Як помер наш батько, — нехай йому земля пером!— оставив нам дев'ять пар волів полових, хороших (Вовч.); Я,може, що-небуд^ прибавлю, Переміню і що оставлю, Писну — як од старих чував (Котл.); Мабуть, тебе сину, там так понівечили, що й кістки цілої не оставили?.. (Мирн.)]; н є ~вити ласкою кого уст. быть милостивым (к ком^, обойтись милостиво с кем [Не оставте ласкою вашою, добродію і моїх синів! (Вовч.)]. осталий обл. оставленный, оставшийся. останки, -ків 1) рит. останки [Під курганом лежали останки вірних козаків, тих, що захищали степ від несподіваного ворога (Пере.)]; 2) (то, что осталось, следы существования чего-нибудь) разг остатки [Таку саму вагу, як будова останків кісток мае для вивчення організації зниклих тваринних видів, останки засобів праці мають для вивчення зниклих суспільно- економічних формацій (Маркс); Він встав з канапи, одсунув злегка круглий стіл з останками вечері (Коцюб.); Черепки лежали біля тину купою — білі, жовті, полив'яні, з останками візерунків (Донч.); Вдалині, в синяві небес, понуро чорніють щербини в останках тисячолітнього замку (їльч.)]. останнє 1) прил. см. останній; 2) (роб. останнього) сущ. последнее [Здирали з народу останнє, хто що мав (Квітка)]. останній 1) последний [До останнього патрона, до останнього подиху билися чер- воноармійці (Грим.); Війна [російсько- японська] була тією останньою краплиною, яка переповнила чашу терпіння народу (Іст. КПРС); Коні, напружуючись до останніх сил, борсалися в тванюці по самі груди (Гонч.); Путній бригадир із степу останній іде (прислів'я); Л ю ц і й: Велелюбний отче, невже оце твоє останнє слово? Є п і с к о п: Так, сину мій (Л Укр.); Маяковський створив для грандіозного змісту своєї поезії блискучу нову форму — ораторський тонічний вірш, що став останнім словом багатовікового історичного розвитку російського вірша (Но- вич.); Вона останній розум згубила (Вовч.)\. Настав новий вік для нашого Чіпки.. Й на громаді, серед людей Чіпка не останній... (Мирн.)]; ^-»німи днями в последние дни [Останніми днями її сестра внесла в родину смуток і роздум (Сміл.)]; "^ній р а з, в ^ній раз в последний раз [Останній раз Займається на світ для нас, Останній раз! (Л. Укр.); Як були ми в останній раз на погулянні, то він не пізнав мене у темряві (Мирн.)]; ^ній строк последний срок, предельный срок; ~-ня чарка [на дорогу] последняя рюмка [на дорогу], разг. посошок; <^нім часом, в ~ній час, в ~ні часи, ~ нього часу в [самое] последнее время [Останнім часом Тарас часто бував у Євгена Павловича Гребінки (Іван.); Вона лиш згадувала, як в остан- I ні часи всі тікали від неї (Ко^юб.); О р є с т: Любо, як ви се сказали?.. Ви якось чудно поводитесь зі мною останнього часу (Л. Укр.)]; бути на ~ніх днях (о беременной) разг. быть на сносях; знищити до ~нього уничтожить до по- слёднего; н а ~ню прясти разг. на ладан дышать ІДивиться, аж його дочка поблідла, мов рутонька в'яла: зомліла, мов на останню пряде (Барв.)]; [н є] ~ші спиця в колесі разг. [не] последняя спйца в колеснице [Незабаром старий письмоводитель умер, а ІІІавкуна посадили на його місце. Оіаь він не оставь
|