Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ост ІЬУ ост ня счиця в колесі (Мирн.)]; 2) (прочий) редк. остальной [— Я про вас не кажуї З вас гласний, то таки гласний... А то — що? — Дмитренко з огидливістю глянув на останніх гласних (Мирн.)]. останок 1) (род останка) редк. останки [Де їх могили? де лежить Останок славного Богдана? (IIIевч.)]; см. ещё останки 1; 2) (род. останку) (в наречных выражениях с предлогами — для обозначені'я интенсивности или времени выполнения чего-нибудь): до ~нку а) до последней возможности, до конца; (до смерти) до конца жизни [Жваво проти долі Бийся до останку! (Граб.); — Відпий мій тату!— думав він.— Не знав ти долі від самого малку й до самого останку... (Мирн.)]; б) без остатка; до последнего [Зося й Теодозя хвалили та хвалили те масло, попиваючи кофе, аж поки, хвалячи, виїли все до остапку (Н.-Лев.)]; в) (как нар.: совсем, окончательно — при глаголах, обозначающих уничтожение, расходование и. т. п.) вконец, дотла, разг. в пух, в прах, в пух и в прах [Небо, збіліле від спеки, вже сивіє, мов попеліє, день до останку згорів і лишилася нічка бліда (Л. Укр.)]; на ~к, на ^-нку нар, в конце, под конец, напоследок [Сонячний день, жаркий, запашний — на останку мая фас); І вам згадається садок, високий ганок.., Розмови наші, співи, й на останок Уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.); На останок всі папери Гетьман забирає, Останній раз оглядає, В полум'я кидає (Руд.)]. Остап Евстафий. остаркуватий разг. старообразный [Вона натякнула Фесенкові, що Христина, хоч гарна й на виду не остаркувата, але вже доволі-таки стара, підтоптана, сорокалітня панія (Н.~Лев.)]. остатися см. оставатися. остатній уст. последний [Отак вона научала, Болящих лічила. А з убогим остатньою Крихтою ділилась (Шевч.); Дві слізки остатні скотилися (Вовч.); З ним і остатній розум загубиш (Ном.); Голос покликача: Обвинуваченим остатнє слово! (Л Укр.)]. См. ещё останній 1. остаток, -тку редк. остаток [Любіть і боріться за щастя безкрає, згоріть без остатку за край дорогий (Сос); Прийшов нестаток, випив остаток (Ном.)]; на ~тку нар. под конец, напоследок [— Нікчемники!., пеньки головаті! — закричить на остатку Мирін та й затихне... (Мирн.)]. остаточний окончательный; (о балансе и т. п. — ещё) заключительный [Підвищення продуктивності праці становить одне з корінних завдань, бо без цього остаточ ний перехід до комунізму неможливий (Ленін); Почисливши все звільна, він прочитав остаючну цифру без голосу (Фр.)]; в ~ йому підсумку в конечном счёте, в последнем счёте. остаточно на\. окончательно; (совсем разг. уст. — еще) ьчистую [Стахурський остаточно прокинувся і сів на ліжку (Смол.); Відстале господарство дореволюційної Росії було остаточно підірване за роки імперіалістичної і громадянської воєн (Наука і життя, 1956, 4)]. остаточок, -чка уменьш. редк. остаточек [Був швець, що цілий вік горілки в рот не брав; Кравець, що, кроївши, остаточ- ків не крав (Боров.)]. остача 1) остаток [Ніщо не перепускалось через його руки, щоб він не вигадав остачі для себе (Мирн.); У попа здачі, як у кравця остачі (приказка)]; без ~чі без остатка, нацело; перехідпа ~ча бухг. переходной остаток [Щоб визначити затрат» на виробництво озимих культур, треба всі матеріальні затрати відбивати в балансі перехідною остачею до наступного року, коли збиратимуть урожай (Колг. Укр., 1956, 4)]; 2) мат. остаток. остготи, -тів ист. остготы. остготський ист. остготский. остеїт, -ту мед. остейт. Остенде нескл. сущ. ср. р. Остенде. остень, -теня рыб. обл. острога [Відомі остені, за допомогою яких вбивали велику рибу (Нар. стар. іст. УРСР)]. См. еще ості, остеобласти, -тів биол. остеобласты. остеолог спец, остеолог. остеологічний анат. остеологический [Вияв лене поле, усіяне фрагментами кераміки та остеологічного матеріалу (Архл., 1948, II)]. остеологія анат. остеология. остеома мед. остеома. остеомаляція мед., вет. остеомаляция [Хворіють на остеомаляцію переважно молочні корови і поросні свині (Колг. вироби. І енцикл.)]. і остеомієліт, -ту мед. остеомиелит [На грязьових курортах успішно лікують захворювання суглобів — артрити, поліартрити, ..травматичні остеомієліти (Наука і життя, 1956, 7)]. остеосклероз, -зу мед. остеосклероз. остеотомія мед. остеотомия. Остёр, -тра Остёр, остерегти см. остерігати, остерегтися см. остерігатися, остережений предостережённый, (реже) остережённый [Ледве зачинилась хвіртка за Крустою і Люпієм, з-за кущів у садку виходять Фортунат і Парвус, а за ними ще кілька інших, що непомітно для Крус- ти увіходили в садок і, остережені через двох попередніх, перестоювали в садку (Л. Укр.)]. остереження редк. предостережение, (реже). остережение. остережний предостерегающий, (реже) остерегающий. остерігати, -гаю, -гаєш, остерегти, -режу, -режёш остерегать, остеречь, предостерегать, предостеречь [Маркс умів остерігати ватажків від передчасного повстання (Ленін); Санька обвила Тихона дужими руками пригортала, вгамовувала,. остері І гала від біди (Горд.), їй страшно, страш- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)