Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ост 170 ост по за Иона... Треба бігти й остерегти його... (Коцюб.)]. остерігатися, -гаюся, -гаєшся, остерегтися, -режуся, -режёшся остерегаться,* остеречься [П а л а ж к а: ..Ти її остерігайся. Вона недобра і може лихого тобі заподіяти (Мирн.); От так і наш брат попадеться, Що пише, не остережеться (Котл.)]. остерігаюче нар. предостерегающе, (реже) остерегающе [Начальник артилерії глянув на командарма, але той теж дивився на нього серйозно і остерігаюче (перекл з О. Толстого)]. остерігаючий предостерегающий, (реже) остерегающий [Пильним остерігаючим оком стежить качка за небезпечним ворогом (Шиян)]. остзеєць, -зейця дорев. остзеец. остзейка дорев. остзейка. остзейський дорев. остзейский. остзсйці, -ців дорев. остзейцы. остивати, -ває, остити, -тине разг. надоедать, надоесть; (сильнее) разг. постылеть, опостылеть [— Таки тобі хоть раз кувати остивало? —- Питало Молота Ковадло (Боров.); Отак живіть, недоуки, То й жить не остине (Шевч.)] Уже йому остило сидіти на хуторі, цураючись людей (Барв.)]. остигання остывание. остигати, -гаю, -гаєш, остигнути и остигти, -гну, -гнеш остывать, остыть, остынуть, разг. простывать, простыть, простынуть [Свердло швидко нагрівалося, і доводилось припиняти роботу, щоб воно остигло (Трубл.)] Андрій з тяжким серцем ішов дальше. Його запал, здавалося, поволі остигав (Фр.)]. остиглий остывший; простывший [Парувала під хвилею теплого повітря остигла за ніч земля (Скляр.)] Минулися молодії Веселії літа, Нема з ким остиглого Серденька нагріти (Шевч.)]. Ср. остигати. остигнути, остигти см. остигати. остидйти, -джу, -дйш обл. осрамить, опозорить [Остидила [Оксана] усе село (Квітка)]. остйлий разг. постылый [Для мене завжди Турн остйлий (Котл.)]. остйнути, -не см. остивати, остити. остистий спец. остистый [Навколо, скільки оком окинеш, плюскотять на вузьких нивах остисті і безості пшениці (Ст.)]. остистість, -тості спец. остистость. остит, -ту мед. остит. остити см. остивати. ості, -тів рыб. острога [І от прямує він, узявши гострі ості, На став, кульгаючи (Рил.)]. остійний мор. остойчивый. остійність, -ності мор, остойчивость. остільки 1) союз постольку; <^ки... оскільки постольку.., поскольку [Держава виникає там, тоді і остільки, де, коли і оскільки класові суперечності об'сктивно не можуть бути примирені (Ленін)], 2) пар. редк. настолько [Сонячна спека «остільки на цей час зменшилася, що да вала можливість хоч і весь день перебувати на вулиці (Л')]. Ост-Індія ист. Ост-Индия. ост-їндський ист. ост-индский. остобісіти, -бісіє фам. осточертеть, очертеть [Я був радий зітхнути легко без моїх патронів. За ці дві доби вони таки вже остобісіли мені (Смол.)\ Вона не чула ще від нього приязного слова, не мала поради! І так вже їй остогидло, так остобісіло, до живих печінок дійшло! (Ко4юб.)У остов остов, костяк; ^в судна остов судна; <^в твору остов произведения. остовпілий остолбенелый [Калинович стояв, заглушений, остовпілий (Фр )] остовпіння остолбенение; (состояние полной неподвижности от сильного неожиданного переживания — ещё) столбняк [— Угу...— покотилася дзвінка луна. Вона ніби розбуркала хлопця від остовпіння (Донч.)] Тепер на Юру прийшла черга остовпіння та переляку (Фр.)]. остовпіти, -пію, -пієш остолбенеть; (прийти в замешательство от неожиданности, удив- ления, испуга или возмущения разг. — ещё) опешить [Грицько остовпів від страху і обурення (Трубл.)] Верига остовпів, як побачив, що зробили вони [гайдуки] з ставом (Панч)]. остогйджений см. остогидлий. остогидіти, -джу, -диш и остогиднути, -ну, -неш [смертельно] надоесть, фам. осточертеть; (стать противным — ещё) опротиветь, (сильнее) опостылеть (разг.)] (стать мерзким, отвратительным фам. — ещё) омерзеть [Нудьга тільки була за отими п'яльцями сидіти та вишивати: остогиділи вони мені (Барв.)] Бурмило-Кундель вирвався на луг — На волі трохи погуляти, Бо остогид йому ланцюг, Обридло в курені лежати (Гл.)] За дорогу дядьки досить-таки остогидли Ганпі (Гонч.)]. остогидлий, редк. остогйджений [смертельно] надоевший; осточертёлый, осточертевший; опротивевший; опостылевший [Поскрипуючи східцями на ганку, почали розходитись остогидлі багатії (Ст.)] Кров висисає оте остогиджене, Прокляте нишком шиття (Граб.)] Не схотіла розмовляти з ним, дивитися на остогидлу хату, мовчки з двору пішла (Горд.)]. Ср. остогидіти. остогиднути см. остогидіти. осторога 1) осторожность; (неуверенность, вызванная боязнью чего-нибудь нежелательного разг. — ещё) опаска; (предусмотрительность— ещё) предосторожность; (предчувствие опасности) опасение [Він не вживав жодних заходів остороги (Смол.)]] з ~»гою осторожно; разг. с опаской, с оглядкой; с опасением [А в сінешні двері щось стукало... тихенько, з осторогою, щоб не сполохати (Вас.)] Ми ставились до його слів з певною осторогою (Смол.)]] 2) (предупреждение опасности) предостережение [Любов: ..Я за все своє життя ні від кого не чула поважної, щирої, дружньої остороги (Л. Укр.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)