Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ост 171 ост осторожный разг. осторожный. осторожність, -ності разг. осторожность. осторожно нар. разг. осторожно [Осторожно підповзли вони до одних, далі до других дверей дому (Фр.)*> Можна, та осторожно {Ном.)]. осторонйтися, -ронюся, -ронишся обл. посторониться; (перен.: добровольно уйти, отказаться от участия в чём-нибудь) устраниться (книжн.) [Може, то й справді які лихі гроші, — краще осторонитись, ніж і собі в біду попасти (Мирн.)]. осторонь нар. в стороне, ласк., ирон. в сторонке; (на некотором расстоянии) поодаль [Лейтенант стояв осторонь і ніяково посміхався (Собко); Драматурги не мають права стояти осторонь нових грандіозних завдань, поставлених партією перед радянськими людьми (Літ. газ., 1953, XII); Осторонь блимав вогник. Поки дістався до нього Метелик, минуло чимало часу (Шиян); Я спиняю машину трохи осторонь шляху (Сміл.); Хата стояла осторонь від вулиці (Ле)]. осточортілий фам. осточертёлый [Крайнева він знайшов у вітальні, де той сидів, похмуро розглядаючи сто разів знайомих, осточортілих риб в акваріумі (Собко)]. осточортіти, -тію, -тієш фам. осточертеть, очертеть [Учитись — було Піхтіреві за велику муку: нулі, одиниці, курник, насмішки, батьків батіг — усе це йому осточортіло до нудоти (Вас.)]. остракізм, -му ист., перен. остракизм, уст, острацпзм. острах, -ху боязнь, (сильнее) страх; (чувство тоскливого беспокойства, сильной взволнованности — ещё) жуть; (крайнее недоумение, замешательство) оторопь; (осторожность, вызванная предвидением опасности) разг. опаска [В його поведінці поступово зникла деяка запобігливість і острах, а натомість з'являлись горда рішучість, упевненість, навіть зухвальство (Гонч.); Острах замер у неї в очах (Вас ); Василько похолов з остраху. Волосся полізло догори, серце перестало стукати в грудях (Коцюб.)]; ~х бере (взяв) страх бері; г (віял), разг. жуть берёт (взяла); оторопь берёт (взяла) [Мене острах бере, морозом обдає, а за серце як п'явки ссуть (Барв.); Л ю- 6 о в: ..Тіточка вже спала, і чогось мене такий острах взяв (Л. Укр.)]; з ^хом а) со страхом [3 затаєним острахом Наталя бачила, що вода повільно, але безупинно прибуває (Донч.)]\ б) с опаской, опасливо [Хома з острахом глянув на генералове блискуче хромове пальто, на білосніжний комірець, що туго підпирав шию (Гонч.)]. острахнутися, -нуся, -нёшся разг. испугаться [Як острахиеться звір у полі, то зра- дусться гость у дорозі (Метл.); Він устав, немов острахиувсь, щоб вона до його не зближалася (Вовч.)]. острашка разг. 1) страх [Там острашка бере— хто його й зча чого, — аж волосся стає (Новомосковск, у. — Сл. Гр.Ц; 2) (угроза, устрашающее наказание) острастка (разг.). острова обл. сухая пихта с верхушкой, па которой сушат сено [Утомившись, лягав [Іван] десь під сіном, що сохло на остре- вах, і співали йому до сну та й будили його своїм дзвоном гірські потоки (Коцюб.)]. остригати см. обстригати. остригатися см. обстригатися. остригти см. обстригати. остригтися см. обстригатися. острижений см. обстрижений. острий см. гострий. острів, -рова остров [Недалеко від острова на якорі стояло рибальське судно «Комсомолець» (Шиян); У повитих свіжим туманцем далях, скільки сягає око, бовваніють серед розливу зелені острови сіл у садках (Гонч.)]. острівець, островёць (рос. острівця) уменьш. островок [На ставу ніби плаває маленький острівець з високими старими тополями та осокорами (П.-Лев.); Мов островёць серед моря, стояла горстка вояків острівний островной [Стьопа прогулювався по палубі, чекаючи Вершомета та Ель- гара, що полювали десь уздовж острівного побережжя (Трубл.)]. острівський разг. островской. острішок, -шка 1) нижний край соломенной крыши; обл. стреха [Біліють хатки з острішками (Тесі.); На горищі загупав ногами батько. Мабуть, лагодить острішок, що його пошарпав вітер (Чорн.)]; 2) соломенный верх плетня [На друге літо., обплівся [Максим] височезною густою лісою з острішком (Мирн.)]; 3) перен.: ^шки брів острия бровей [Змішаний гомін глушив слова Підпари. Видко лиш було, як він., махав рукою та зводив острішки брів (Коцюб.); Дві западини очей були темні, як ніч. На них звисали острішки брів (Панч)]. острішшя нижний край соломенной крыши; обл. стреха [Із щілин темного острішшя клубочиться білий дим, немовби хата загорілася з усіх чотирьох сторін (Чорн.)]. См ещё острішок 1. остро см. гостро. островерхий см. гостроверхий. островёць см. острівець. островок (род. острівка), островочок, -чка уменьш. островок, островочек [Густо ростуть фіалки, барвінок, ряст, зустрічаються цілі острівки ароматних конвалій (Шиян); Після нічного дощу здавалося, що барак стояв на островочку (Бойч.)]. остров'янин островитянин. остров'янка островитянка. острог, -гу 1) ист. острог; 2) (тюрьма) уст. острог [Мартин: ..Я грошей не пожалію, аби мені Красовського у острог посадить (Тоб.)]. острога шпора [На жовтих сап'янцях дзвеніли зірчасті остроги, вигнуті догори (Панч); Вершник торкнув острогами копя і поїхав униз (Риб.)]; стискати, стиснути ~гами, давати, дати |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)