Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 545):
Попередня 
Наступна

ост 171 ост
осторожный разг. осторожный.
осторожність, -ності разг. осторожность.
осторожно нар. разг. осторожно [Осторожно
підповзли вони до одних, далі до других
дверей дому (Фр.)*> Можна, та осторожно
{Ном.)].
осторонйтися, -ронюся, -ронишся обл.
посторониться; (перен.: добровольно уйти,
отказаться от участия в чём-нибудь)
устраниться (книжн.) [Може, то й справді
які лихі гроші, — краще осторонитись,
ніж і собі в біду попасти (Мирн.)].
осторонь нар. в стороне, ласк., ирон. в
сторонке; (на некотором расстоянии)
поодаль [Лейтенант стояв осторонь і ніяково
посміхався (Собко); Драматурги не мають
права стояти осторонь нових грандіозних
завдань, поставлених партією перед
радянськими людьми (Літ. газ., 1953, XII);
Осторонь блимав вогник. Поки дістався
до нього Метелик, минуло чимало часу
(Шиян); Я спиняю машину трохи
осторонь шляху (Сміл.); Хата стояла
осторонь від вулиці (Ле)].
осточортілий фам. осточертёлый [Крайнева
він знайшов у вітальні, де той сидів,
похмуро розглядаючи сто разів знайомих,
осточортілих риб в акваріумі (Собко)].
осточортіти, -тію, -тієш фам. осточертеть,
очертеть [Учитись — було Піхтіреві за
велику муку: нулі, одиниці, курник,
насмішки, батьків батіг — усе це йому
осточортіло до нудоти (Вас.)].
остракізм, -му ист., перен. остракизм, уст,
острацпзм.
острах, -ху боязнь, (сильнее) страх; (чувство
тоскливого беспокойства, сильной
взволнованности — ещё) жуть; (крайнее
недоумение, замешательство) оторопь;
(осторожность, вызванная предвидением опасности)
разг. опаска [В його поведінці поступово
зникла деяка запобігливість і острах, а
натомість з'являлись горда рішучість,
упевненість, навіть зухвальство (Гонч.); Острах
замер у неї в очах (Вас ); Василько
похолов з остраху. Волосся полізло догори,
серце перестало стукати в грудях (Коцюб.)];
~х бере (взяв) страх бері; г (віял),
разг. жуть берёт (взяла); оторопь берёт
(взяла) [Мене острах бере, морозом обдає,
а за серце як п'явки ссуть (Барв.); Л ю-
6 о в: ..Тіточка вже спала, і чогось мене
такий острах взяв (Л. Укр.)]; з ^хом
а) со страхом [3 затаєним острахом Наталя
бачила, що вода повільно, але безупинно
прибуває (Донч.)]\ б) с опаской, опасливо
[Хома з острахом глянув на генералове
блискуче хромове пальто, на білосніжний
комірець, що туго підпирав шию (Гонч.)].
острахнутися, -нуся, -нёшся разг.
испугаться [Як острахиеться звір у полі, то зра-
дусться гость у дорозі (Метл.); Він устав,
немов острахиувсь, щоб вона до його не
зближалася (Вовч.)].
острашка разг. 1) страх [Там острашка бере—
хто його й зча чого, — аж волосся стає
(Новомосковск, у. — Сл. Гр.Ц; 2) (угроза,
устрашающее наказание) острастка (разг.).
острова обл. сухая пихта с верхушкой, па
которой сушат сено [Утомившись, лягав
[Іван] десь під сіном, що сохло на остре-
вах, і співали йому до сну та й будили
його своїм дзвоном гірські потоки
(Коцюб.)].
остригати см. обстригати.
остригатися см. обстригатися.
остригти см. обстригати.
остригтися см. обстригатися.
острижений см. обстрижений.
острий см. гострий.
острів, -рова остров [Недалеко від острова
на якорі стояло рибальське судно
«Комсомолець» (Шиян); У повитих свіжим
туманцем далях, скільки сягає око,
бовваніють серед розливу зелені острови сіл
у садках (Гонч.)].
острівець, островёць (рос. острівця) уменьш.
островок [На ставу ніби плаває
маленький острівець з високими старими
тополями та осокорами (П.-Лев.); Мов
островёць серед моря, стояла горстка вояків
острівний островной [Стьопа прогулювався
по палубі, чекаючи Вершомета та Ель-
гара, що полювали десь уздовж
острівного побережжя (Трубл.)].
острівський разг. островской.
острішок, -шка 1) нижний край
соломенной крыши; обл. стреха [Біліють хатки з
острішками (Тесі.); На горищі загупав
ногами батько. Мабуть, лагодить
острішок, що його пошарпав вітер (Чорн.)];
2) соломенный верх плетня [На друге
літо., обплівся [Максим] височезною густою
лісою з острішком (Мирн.)]; 3) перен.:
^шки брів острия бровей [Змішаний
гомін глушив слова Підпари. Видко лиш
було, як він., махав рукою та зводив
острішки брів (Коцюб.); Дві западини
очей були темні, як ніч. На них звисали
острішки брів (Панч)].
острішшя нижний край соломенной крыши;
обл. стреха [Із щілин темного острішшя
клубочиться білий дим, немовби хата
загорілася з усіх чотирьох сторін (Чорн.)].
См ещё острішок 1.
остро см. гостро.
островерхий см. гостроверхий.
островёць см. острівець.
островок (род. острівка), островочок, -чка
уменьш. островок, островочек [Густо
ростуть фіалки, барвінок, ряст,
зустрічаються цілі острівки ароматних конвалій
(Шиян); Після нічного дощу здавалося,
що барак стояв на островочку (Бойч.)].
остров'янин островитянин.
остров'янка островитянка.
острог, -гу 1) ист. острог; 2) (тюрьма) уст.
острог [Мартин: ..Я грошей не
пожалію, аби мені Красовського у острог
посадить (Тоб.)].
острога шпора [На жовтих сап'янцях
дзвеніли зірчасті остроги, вигнуті догори
(Панч); Вершник торкнув острогами копя
і поїхав униз (Риб.)]; стискати,
стиснути ~гами, давати, дати

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)