Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ост 172 ост «ти шпорить, пришпоривать, пришпорить [Лейтенант Світайло ще дужче пригнувся до.шиї коня і стис його боки острогами (Куч.); Потім остроги дав коню, Кінь вороненький звився (Л. Укр.)]. острогїн, -гону бот. (Агіетівіа йгасипсиїив Ь.), кул. эстрагон. острогоновий бот., кул. эстрагонный. острожити, -жу, -жиш 1) пришпоривать, шпорить ІЗаблудовський острожив коня, вганявся в хвіст відступаючих і бачив, що вже шнурувалися лози рядами, готувалися козаки до бою (Ле)]\ 2) обл. огораживать заострёнными кольями. острожний уст. острожный [Коні під'їхали до острожного ганку (Мирн.)]. острожник уст. острожник. острожниця уст. острожница. острожок, -жка ист. острожек. острокіл, -колу кол с заострённым верхним концом [Прийшли люди до воріт, ворота заперті, 3 того боку, із подвір'я, остро- колом підперті (Чуб.)]. острокінчастий, острокінчатий остроконечный [Худий вуйко Дорко з сивіючим волоссям і острокінчастою бородою виглядав при отцю Сулимі, як горстка конопель коло снопа пшениці (Мак.)]. острокольний обл. остроконечный [Остро- кольний лом (Борз. у. — Сл. Гр.)]. оструб обл. деревянная стена постройки. остружок, -жка стружка. остуда 1) простуда; (дрожь от ощущения холода) озноб [Він дико озирнувся навколо, потім, як від остуди, здригнувся (Панч)]; 2) пятна [на лице] [Погана усмішка розповзалась по їх жовтих з остудою обличчях (Коцюб.)]\ 3) редк охлаждение. остуджений 1) охлаждённый; остуженный: прохлаждённый [Остуджені вереснем зорі В багряному листі перон (Нагн.)]; 2) про стуженный. Ср. остуджувати 1—2. остудження охлаждение; остужение. Ср. остуджувати 1. остуджування охлаждение; остужение, разг. остуживание. Ср. остуджувати 1. остуджувати, -джую, -джуеш, остудити, -ту- джу, -тудиш 1) охлаждать, охладить; (делать более холодным — ещё) остужать, остуживать (разг.), остудить, разг. прохлаждать, прохладить [Легкий вітерець приємно остуджував їхні спітнілі личка,. і діти з задоволенням відпочивали (ІТанч); Відкривай гарячі груди, Мати-земле! Дощ остудить (Рил.); Та ні рясні трави, ні сибірська сіра земля не могли остудити пекучого бол ю материнського серця (Донч.)]; 2) (вызывать болезнь простудой) про-> стужать, простуживать (разг.), простудить.'^ остуджуватися, -джуюся, -джуєшся, остуди* тися, -туджуся, -тулишся 1) охлаждать-> ся, охладиться, разг остужаться, остудиться; прохлаждаться, прохладиться; 2) простужаться, простуживаться; простудиться; 3) страд, з. (несоверш.) охлаждаться; остужаться; остуживаться, прохлаждаться; простужаться; простуживаться. Ср. остуджувати 1—2. остудити см. остуджувати, остудитися см. остуджуватися, остудний охладительный, охлаждающий. оступати см. обступати, оступатися, -паюся, -паєшся, оступитися, -туплюся, -топишся 1) прям., перен. оступаться, оступиться [Вони пройшли завулком, минаючи дерева та оступаючись в калюжі (Пере.); Тарас дивився під ноги Ста- рову, щоб той, бува, не оступиься (Ільч.); Він, не вагаючись, приймав потрібні рішення на свій страх і риск. При цьому його не лякало, що він може десь оступитися, помилитися (Гонч.)]; 2) (отдаляться от какого-нибудь места) отходить, отойти, отступать, отступить [Вона його ждала.., не оступалась од вікна, оглядаючи кожного прохожого (Н.-Лев.); Палійчук оступився з порога, пропустив начштабу і энову став на порозі (Смол.); — ТатуГ оступіться, прошу вас, — сказав Карпо, блідий, неначе смерть, — бо й я налигача знайду (Н.-Лев.)]; 3) (церен.: отказываться от чего-нибудь) отступаться, отступиться; (уступать — ещё) поступаться, поступиться (чем) ІА я як сказала, то й не оступаюсь од свого слова (Вовч.)]; <^тися с в о ї- ми правами передним поступаться, поступиться своими правами перед кем; 4) (за кого, за шо, реже за ким, за чим) заступаться, заступиться (за кого, за что), вступаться, вступиться (за кого, за что) [За Оленку більше оступалася Христя {Горд.); Галя одна: Бідний дядько Панасі Вони за всіма оступаються, а всі проти них! (Тоб.)\. оступачити, -чу, -чиш разг. одурачить, околпачить [Я зо всього викручусь, іще й їх оступачу, — он як, бабусю! (Вовч.)]. оступити см. обступати. оступитися см. оступатися. остюк, *ка, разг. ост, обл. остяк, -ка бот. ость [Тирсові остюки в'їдалися глибоко в тіло, попадали в кров, доходяче іноді по жилах до самого серця (Гонч.); Вранці ми прокидалися на наших снопах і, обтрушуючи остюки, обережно хукали вгору (Смол.); Вівсяної половиці та й не хоче їсти, а ячна з остяками буде в язик лізти (Чуб.); Текля ходила між хлібами, причорніли деякі колоски, жито спрівало від мокречі. Ости, не висихаючи, одгнива- ли (Горд.); Свирид — ще молодий чоловік, довгобразий, білявий, ..борода засіяна гострими білими остами (Мирн.)]. остюкуватий остистый; (перен. — еще) колючий [Чорні, як гайворон, уси [захожого] починали вже по краях рудіти; борода стирчала чорна, остюкувата (Мирн.)]. остяк1 , -ка уст. остяк [Сковані міцним сном, спали остяки (Риб.)]. остяк2 см. остюк. остяки, -кїв уст. остяки. остяцький уст. остяцкий. остячка уст остячка. ость, -ті 1) бот ость; 2) (волос меха) спец. ость [Саймоне узяв песців, оглянув їх, струснув, посмикав ость (перекл. з Сьомушкіна)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)