Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ося 1 75 от яркий [По осяйному склі ліхтаря збігають струмки (Донч.); Знов заспівують пісию дівчата, Молоді, як весна осяйна (Шп.); Над могутнім морем, В осяйпій блакиті — Гей, Там Розцвітали грози! (Тич.); Я буду йти дорогою важкою До розуму осяйних верховіть (Криж.)]. осяйність, -ності сияние, сверкание; лучезарность; яркость. Ср. осяйний. осяйно нар. лучезарно; ярко [Окремі ферми осяйно забілілися причілками (Гонч.)]. Ср. осяйний. осянни редк. сияние [А скільки раз, годин нічних, З-за хмар лилось осяння! (перекл. Грабовського)]. осятёр см. осетер. осяти см. осявати. осятрйна см. осетрина. осячий осиный; ~^че гніздо прям., перен. осиное гнездо. осяяний озарённый; осиянный; осенённый [Сизий дим люльок вилітав з вікон і, осяяний світлом, висів як хмара (Коцюб.); Ленінським сяйвом осяяна, Гіде у комуну держава (Воронько); її очі, осяяні і чисті, блищать од згадок і сліз (Ст.); Я запам'ятав суворе і разом з тим осяяне якимсь внутрішнім вогнем мужнє обличчя донецької матері (Рад. Укр., 1946, І)]. Ср. осявати. осяяння озарение [Уля в якомусь миттсвому осяянні побачила цю дівчину, як вона кружляє в вальсі (перекл. я Фадеева)]. осяяти см. осявати. осяятися см. осяватися. ось (указательная част.) 1) (при указании места, предмета, лица, качества) вот, разг. вон, обл. вона [Рената: Сестричко! Ось я тут! (Л. Укр.); Ось і дуб той кучерявий... (Шевч.); Марта ввійшла. Весела, нервова трохи, і очі блищали у неї.— Ну, ось і я (Коцюб.); А я у гаи ходила по квітку ось яку (Тич.)]; ось воно що! вот оно что! [Е-ге-ге! Ось воно що! Недавно була корчма, а тепер школа. Де ж корчма? (Коцюб.)]; ось д є вот где, разг. вон где; ось сюдй вот сюда; ось тут вот здесь; ось щ о вот что [А тепер ось що, стара: чи нема там чого попоїсти "братчикам? (Мирн.); Треба ось що зробити: в неділю повести Параскі- цу до церкви (Коцюб.)]; 2) (при указании временных обстоятельств действия) вот, и вот [Летять хвилини — я не прислухаюсь- Осьпівніч вдарила (Л. Укр.); Канонада тяг- лась довго і уперто. Та ось все стихло (Коцюб.); Ось мий виїхали на юлоку (Фр.)]; а ж ось см. аж 4; Зч. (при указании характера действия) вот [Родилась на світ жить, любить,.. А сталось ось як. У черницях Занапастилося добро... (Шевч.); Ось як зійшлися вони — машина і її жертва (Коцюб.)]; ось так вот так [Міцно чіпляю до сучка ремінь. Ось так вам, так... (Коцюб.)]; 4) (при глагольных формах повелительного наклонения и заменяющих их формах) вот; (для смягчения приказания — ещё) -ка [Ось прийди та подивись! (Квітка); Може б хто послухав казки? Ось послухайте, панове! (Л Укр.)]; ось н а на-ка [Мати: ..Ось на серпа —- попробуй (Л. Укр.)]; 5) (в выражениях удивления) вот, разг. поди, подите, подй-ка; ось бачиш, що робиться вот видишь, что делается (творится), разг. подй-ка вот, что делается (творится); ось бачите (маєте)! вот подите же! осьде 1) нар. разг. [вот] здесь, [вот] тут, вот где[—Ти тут, Соломіє?—питав вій.. —Тут, тут... осьде (Коцюб.)]; 2) (указательная част.) разг. вот [«Дивіться, люди: осьде булла, Що я читав...» — і показав Перед народом (Шевч.); Розсердився Охрім, що з його так глузують... — Тривайте ж, — каже,—коли так, Зроблю ж я осьде як... (Гл.); Осьде хліб перед тобою, осьде сир, в глеку водиця—підкріпись і йди додому (Тич.)]. осьдечки нар. разг. [вот] здесь, [вот] тут, вот где [Осьдечки вінок плела [дівчина]...ось та місцина, де сиділи... (Мирн.); — Осьдечки гроші, та тобі не дам, —сказав Кайдаш, вдаривши рукою замість кишені по припічку (Н.-Лев.); Т и м і ш, схилившись на тин, спокійно* Та не сваріться, я тут — осьдечки! (Вас.)]. осьмак, -ка уст. старинная монета в 4 коп. [То він один осьмак у кармані має (дума)]. осьмий уст. восьмой, уст. осьмой [Мина сьомий місяць, осьмий, Уже й дев'ятий настає. Настане горенько твоє! (Шевч.)]. См. ещё восьмий. осьмйна 1) уст. осьмина; см. ещё восьмина; 2) обл. восьмуха, восьмушка; осьмуха, осьмушка [Сходила озимина, де-не-де й на селянських землях — на багатирських клинах — зеленіли смуги; орали па зяб. Але бідняцькі осьмини та округи лежали перелогами (Головко)]; см. ещё осьмуха. осьмуха, осьмушка (восьмая часть чего-нибудь) разе. уст. восьмуха, восьмушка, обл. осьмуха, осьмушка [Хто пив тут більш од всіх сивухи І хто пив разом три осьмухи, То той Енесві був брат (Котл.); Запепо- коєнпя пішло — старшина землю купив близько. Вже добирається до Скибиної нивки, що коло Косих Ярків. Осьмуха землі, найбільший клапоть (Горд.); Грицько випив сам осьмушку, дав по осьмушці другим, та й повіз собі хліб додому, розігрітий — не так горілкою, як подарунком (Мирн.)]. осьовий осевой [У технологію моптажних робіт впроваджено і такі нові прогресивні методи, як пробивання осьової лінії валопроводу за допомогою оптичних приладів (Наука і життя, 1957, 2)]. ось-ось нар. 1) (скоро) вот-вот; с минуты на минуту; разг. того и гляди; разг. не сегодня- завтра [Серце в кожного радісно забилося. Ось-ось таки спочинуть! (Мирн.); — Зима ось-ось потисне,— подумала вона,— а ні я, ні Остап не маємо чим загорнутись, треба заробляти (Коцюб.); Ось-ось війне на галявину завірюхою зима (Цонч.)]; 2) (близко) вот-вот [Гамалію, вітер віє... Ось-ось... наше море... (Шевч.); — Тепер моє щастя — ось-ось було, та... уплило!.. —Чіпка розвів руками — і задумався... (Мирн.)]. от 1) (указательная част.) а) (для указания на наличие кого-нибудь, чего-нибі/дь в данный |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)