Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ота 177 ота і краще (Соц. тварин., 1956, 3); У темному гаю, в зеленій діброві, На припоні коні отаву скубуть (Шевч.)]. отавний с.-х. отавный. отавність, -ності с.-х. отавность [При скошуванні суданської трави в ранні строки створюються більш сприятливі умови для посиленого кущення рослин.., що добре позначається на збільшенні отавності (Колг. Укр., 1956, 7)]. отак разг. 1) нар. так, разг. этак; усилит, вот так, (преим. в восклицаниях) так-то [Отак жив Чіпка, ріс, виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах (Мирн.); Минуло отак зо два тижні. Не бачу я щось Карпа та й не бачу (Коцюб.); Михайло: ..Отак би лежав, затопивши очі в те сине море блакиті, та зорив би за хмариною (Стар.); Хоч продавай хату Та йди в найми. Отак його Отой пан проклятий Допік добре (Шевч.)]; ^к-то так-то [— Отак-то ти нас обвів, дядьку? — обізвавсь до його Лушня (Мирн.)]; ~к і так разг. так и так [А жіночка молодая Кинулась до пана, Розказала — отак і так (Шевч.)]; ~»к його! так его! [Ж є р ц і: Отак його! Він заробив! Спекти! (Л. Укр.)]; 2) (при указаний на дальнейшее разъяснение, перечисление) нар. так, таким образом, следующим образом; 3) част, так [3 є т: Та й справді. Заспівав би, а ми послухали б отак між ділом (Л. Укр.);—Отак! ти будеш мовчати, а я буду слухати,—обізвалась Настя (Коцюб.)]; ^к і знайте] так и знайте; ^-»к-т а к и так-таки. отака см. отакий. отаке 1) прил. см. отакий; 2) (род. отакого) сущ. а) (нечто заслуживающее внимания) такое [«Ох, голубе! — Лисиця застогнала.— Бодай би вже й нежить, Як отаке терпіть!» (Гл.)]; б) редк. следующее. отакелажений мор. отакелаженный. отакелажити см. отакелажувати. отакелажування мор, отакелаживание. отакелажувати, -жую, -жуєш, отакелажити, -жу, -жиш мор. отакелаживать, отакелажить. отакенний разг. большущий [Отакенна завтовшки залізяка у ній [машині] застряла (Мирн.)]. отакеньки, отакечки нар. уменьш., ласк, от отак [Дарма вже, що ти мепе занапастила навіки — нехай я тільки отакеньки до тебе прийду, та гляну, та слово твоє, пехай і неласкаве, почую... (Вовч.); Збігла мені отакечки весна, збігло й літо (Коцюб.); Нехай буде отакечки! Сидіть, діти, у запічку, А я з журби та до шинку (Шевч.)]. отакенький разг. малюсенький (разг.) [— Знаєш, Артеме, добре було б Новий рік на тім березі зустрічати. —- Чому? — Там, — каже,— і отакенька дитина нас уже б розуміла. Брати-слов'яни,— каже (Ґонч.)]. отакечки см. отакеньки. отакий (отака, отаке) разг. 1) такой, разг. этакий, фам. таковский, канц. уст. таковой; (в значении сказуемого — ещё) таков; (при сравнении — ещё) подобный; (большущий) вот такой; (в значении сказуемого—ещё) во [Пішла танцювати, безщасна, та ніжки їй підітнулись —упала, а вони регочуться. «Удає,— кажуть,— удає!» Отаке лихо! (Вовч.); Отака я дівчина, Така я! Сватай мене, серденько, Вийду я (Шевч.); Я теж пішов, тільки в другий бік. Ноги порепалися. Кривавицею зашерхли. Отака борода (Жур.)]; ^кої! разг. вот тебе (те) [и] на!, вот тебе (те) [и] раз!, вот так притча! І—Отакої ще! В п'ятницю, та ще й вдосвіта співати! — докірливо обізвалась Настя. Гнат замовк (Коцюб.); Любов: ..Чому ж вона сюди не прийшла? Боїться мене? М и-» левський: Отакої, бог з вами! Втомилась, море втомило (Л. Укр.)]; ~»ка ловись! (междометное сочетание) разг. вот тебе (те) [и] па! [ — Отака ловись!—каже голова,— Був Чіпка, а став — Ники- фор Іванович... Що то значить — гроші! (Мирн.)]; <^кГ справи такие-то дела; ~кйй самий точно такой же; ~кйй-т о такой-то [Отакий-то жених був Данило Гурч, що посватав Наталю (Вовч.)]; '—ким чином таким образом, подобным образом; 2) (перед перечислением или пояснением) следующий, ни>геследующий; встановлені (встановлено) ^кї факти установлены следующие факты, установлены нижеследующие факты. отакісінький разг. малюсенький (разг.) [Моя дитина отакісінька, п'ятий годок (Барв.)]. отаксувати, -сую, -сусш спец. таксировать (соверш.). отам нар. разг. там, усилит, вот там; (с указательным жестом разг. — ещё) вон там [І де ти бродиш, заволоко? Візьми отам кашу в печі та повечеряй! (Коцюб.); Отам в інституті я записував кожне ваше слово при клепанні конструкції (Скляр.); — А де ж той дім? — «Отам, отам!» — покаже навмання рукою (Л. Укр.)]\ ~м-т о вот там-то [Отам-то милостивії ми Ненагодо- вану і голу Застукали сердешну волю Та й цькуємо (Шевч.)]. отаман 1) (начальник в казачьих войсках, станицах) ист. атаман [Козаки, маючи при боці шаблю, а за поясом пістолі, нікому не корилися, а тільки своєму отаманові та обраному судді (Панч); То не козак, що отаманом не думає бути (прислів'я)]; 2) (перен.: вожак определённой группы; главарь разбойничьей или воровской шайки) атаман [Багато пригод зпає чумацький отаман і не про одну виспівує йому, вимовляв голосна сопілка (Коцюб.); Настала косовиця. За отамана ходить [Чіпка]! (Мирн.); — Хай чабан! — усі гукнули, — за отамана буде (Тич.)]; Я) (главарь контрреволюционной банды) атаман [А от вам кандидат на українського Муссоліьі, отаман Семесенко (Вишня)]. отаманёнко разг. сын атамана. отаманити см. отаманувати. отаманів, -нова, -нове атамана (род. п. от атаман) [3 матір'ю вибігла з хати молода дівчина: то була отаманова дочка, Мокрина (Н.-Лев.)]. отаманівець, -вця дорев. атамановец, атама- нец. 12—24Я8 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)