Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ОТІЇ 180 ото рёть [Отерши вуса після чергової склянки і кабачків, зник знову в сінях і Никодим Онуфрійович (Смол.); Всі отирали краплистий піт із лиць (Фр.)]. См. ещё и ср. обтирати. отиратися, -раюся, -раєшся, отертися (отруся, отрешся) редк. 1) обтираться, обтереться; вытираться, вытереться; утираться, утереться; отираться, отереться [Сіла я, підперлася, Заплакала, отерлася (Чуб.)]; см. ещё обтиратися и ср. обтирати; 2) (только несоверш.) перен. обл. скитаться; (быть где-нибудь, среди кого-нибудь, общаться с кем-нибудь) тереться (фам.) [Не будеш ти, моя дитино, служити, по наймах оти- ратись (Вас); А один молоденький, без- усип—зовсім дитина, з «Кобзарем» у руці, як із молитовником, все коло вікна оти- рається (Вас.)]. отирлувати, -лую, -луєш обл. 1) остановить стадо овец для отдыха; 2) вытоптать [Сумная могила, славная признака, Давнього народу живая ознака. Тільки та могила марно занепала, Бо її отара вже отирлу- вала (Манж.)\. отирлуватися, -дується обл. о стаде овец: расположиться в поле для отдыха [Отара отирлувалась, зорює (О., 1862, V — Сл. Гр.)\. отит, -ту мед. отит. отіатр, -ра спец. отиатр. отіатрія мед. отиатрия. отінений отенённый, затенённый; осенённый; омрачённый, помрачённый [Глянь, з Афон- ської затоки звільна барка випливає, із отіненого плаю ген на сонячний біжить (Фр.); А із кущастого зілля, ніби отінені очі, Двоє озерець блакитних дивляться ніжно на нього... (Вирг.)]. Ср. отінювати. отінювати, -нюю, -нюеш и отіняти, -няю, -няеш, отінити, -пю, -нйш отенять, оте- нйть, затенять, затенить, поэз. уст. осенять, осенйть; (делать мрачным книжн. уст. — ещё) омрачать, омрачить, помрачать, помрачить [Не отінювали її вікові розлогі липи (Фр.); Та поглянь: розрісся сад крислатий, Все колгоспне отінив село (Рил.); Як війна крилом своїм багряним Отінила злото наших нив, — Він [ліс] давав притулок партизанам, Він бійців поранених живив (Рил.)]. ото част. 1) (для указания на предмет, лицо) то, это; усилит, вот то, вот это; (с указательным жестом разг. — ещё) вон то, вон это, обл. вона [Дві тополі високії — Одна одну хилить. І без вітру гойдаються, Мов борються в полі. Ото сестри-чарівниці — Отії тополі (Шевч.); Кучерява сива борода, недуже велика, кучеряве волосся, рум'яний вид, повний добрості й лукавства.. — ото мій дядько (Коцюб.)]; 2) (для подведения итога вышесказанного) вот [Андрій позамітає покої, вносе самовар, піде куди часом треба— ото і вся його робота (Коцюб.)]; 3) (в повествованиях и описаниях для более живого изображения) вот, и вот; (в сочетании с раз —т- обычно) как-то [Ото діждав вовк неділі, прийшов на те місце, куди йому Сірко казаа (народна казка); Ото раз сидить родина при обіді (Фр.); Ото перед смерком я вийшов на берег (Донч.)]; 4) (в сочетании с наречиями времени, места, причины, образа действия и т. п. для уточнения и усиления их) вот [До зеленої неділі В байраках біліли Сніги білі; тоді ж ото І Очаков брали (Шевч.); Він так ото кожної днини 3 темна до темна на ногах (Дор.)]; 5) (в восклицаниях; часто для усиления положительного или иронического оттенка) вот; тб-то; (при угрозе) ужо (разг.) [Не вгадали ви? Ото! То ж цибуля, більш ніхто! (Гл.); — Коли б нам, тату, хоч десяту частку однієї скирти! Ото ми були б щасливі! — знов промовив Микола (Н.-Лев.); Попрощайся з посадою, з родиною і в двадцять чотири години... Ото вклепався, ото вскочив!.. (Коцюб.)]; ото біда вот беда-то [Ото мені біда! Нехай би собі гнівались, — я б на те вважала? (Л. Укр.); Ото біда, що ні людям показать, ні самому подивиться (Ном.)]; ото вже вот уж; ото диво вот так диво, тб-то диво [Палагну цілували чужі чоловіки — ото диво яке! (Коцюб.)]; ото добре вот хорошо; ото досюда экая досада; ото ж то! вот то-то же!, разг. вот то-то и оно!; ото так герой! ирон. вот так герой! отоварити см. отоварювати. отоваритися см. отоварюватися. отоварювання отоваривание [В порядку отоварювання ми одержали висівки, а за зданий соняшник — понад 100 центнерів макухи (Колг. Укр., 1956, 9)]. отоварювати, -рюю, -рюєш, отоварити, -рю, -риш отоваривать, отоварить. отоварюватися, -рююся, -рюєшся, отоваритися, -рюся, -ришся отовариваться, отовариться. отоді нар. вот тогда [А як прийде нудьга в гості Та й на ніч засяде, Отоді мене, мій друже, Зови на пораду (Шевч.); Отоді твої нам сили дуже, дуже придадуться (Тич.)]. отож разг. 1) част, так вот; и вот [Отож послав Михайло сватів; дівчата вже в дружки прибираються та міркують, яке-то весілля в Наталі буде (Вовч.); Отож ми проїхали добрих п'ять верст, поки побачили, врешті, село (Коцюб.)]; 2) союз итЗк; следовательно, разг. стало быть; (с оттенком причины) поэтому [На чім тоді ми стали, Ти знаєш сам здоров. Отож нема потреби Про те казати знов (Л. Укр.); Мій пієтизм до Вас розділяють і земляки, отож не диво, що ми так зраділи, прочитавши Вашу нову працю «Морозенко» (Коцюб.)]; отож-то й є! вот то-то и оно! [Пастух: ..Сама ж таки подумай: що дешевше, лід чи кришталь? Служебка: Та відомо, що лід! Пастух: Отож-то й є! (Л. Укр.)]. Отой (ота, отё) мест, усилит, разг. тот; вот тот; (с указательным жестом разг. — ещё) вон тот; (для указания на предмет, уже известный — ещё) этот; (вышеупомянутый канц. уст. — ещё) оный [Ота весна, що за вікном сміялась, Нам принесла нови- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)