Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
обб О Обб {народна казка); Стара мати аж зітхнула, оббираючи картоплю (Н.-Лев.); Марія сиділа біля коша з картоплею й обирала її (Туд.)]; 2) (разорять; грабить, обкрадывать) разг. обирать, обобрать; (сильнее — ещё) обдирать, ободрать, фам. облапошивать, облапошить [Попадавсь їм багач у руки — вони його оббирали, попадався вбогий — вони його наділяли (Вовч.); Той тузами обирає Свата в його хаті, А той нишком у куточку Гострить ніж на брата (Шевч.); — Обібрали фашисти народ, — роздратовано відповів Валун і закашлявся (Борз.)]; 0 вбрати як липку разг. ободрать как липку [Обібрав як молоденьку липку! (приказка)]. оббиратися и редк. обиратися, -раюся, -риєшся, обібратися (обберуся, обберешся) и редк. обратися (оберуся, оберешся) 1) очищаться, очиститься, разг. обчищаться, обчиститься; 2) разг. неодобр, убираться, убраться [Свиня в реп'яхи обібралася (Сл. Гр.)]; Он є оберешся чого разг. не оберешься чего [Любов: ..3 тими вечірками клопоту не оберешся і перше, і ще більше потім, а користі по більшій частині так мало (Л. Укр.); X р а п к о: ..У мене такого діла — не оберешся! (Мирн.)]; 0 обібратися грибом разг. назваться груздём [Обібрався грибом, то вже нікуди, як у кошик... (Вовч.)]; 3) страд, з. (несоверш.) обираться; очищаться;, обчищаться; обираться; обдираться; облапошиваться; ср. оббирати 1—2. оббити см. оббивати. оббитий 1) обитый [Кидалися в очі якісь музейні експонати — зчорнілий дерев'яний плуг, оббитий залізом, поржавілий серп, дерев'яна боройа (Жур-)]\ 2) обитый; сбитый [Казарми були довгі, обідрані, з оббитими дощем стінами (Н.-Лев.); Оббиті гілки сиплються на нас (Гонч.)]. Ср. оббивати 1—2. оббитися см. оббиватися. оббиття редк. рбйвка [Жовта шкура оббиття дає прегарні фіолетові тони при електричнім світлі (Коцюб.)]. оббігати см. оббігати 2. оббігати *, -гаю, -гаєш, оббігти, -біжу, -біжиш обегать, обежать; (очерчивать движением — ещё) огибать, обогнуть [Вона оббігла кущі і просто перед собою побачила Бориса (Собко); Перед очима не знать де беруться кучеряві садки, темні лісочки, і сині річечки кругом їх оббігають (Мирн.); Радіохвилі оббігли навколо всієї земної кулі (Вл.)]; г^гти пбглядом очима) разг. редк. окинуть взглядом Блакитноокий матрос оббіг всіх коротким поглядом (Панч)]; /—гати кого, щ о разг. редк. избегать кого, чегб, уст. обегать кого, что [Люди тебе оббігають і не кличуть (Баре.); Саме навіть те місце, де вони жили, зробилося якимсь страшним, — стали його оббігати (Мирн.)]. оббігати а, -гаю, -гаєш, оббігати, -гаю, -гаєш и оббігти, -біжу, -біжиш обегать, обегать, обежать; (только соверш.) избегать, перебегать; (с определённой целью разг.—ещё) обрыскать, изрыскать [До гудка вона встигла оббігати весь цех, з жадібною цікавістю оглядіти й обмацати' станки (Донч.); Другого дня ранесенько прокинулась наша панночка. Умилась, прибралась, оббігла усі будинки, увесь двір, і в садку була (Вовч.)]. оббігати 3, -гає, оббігти, -біжить (терять побелку и т. п.) разг. сбегать, сбежать, стекать, стечь [Вибілила хату, — дощ пішов, вона й оббігла (Сл. Гр.)]. оббігти * см. оббігати *. оббігти 2 см. оббігати 2. оббігти 3 см. оббігати а. оббілити, -білю, -білиш редк. побелить, обл. обелить [Діждали весни, — город.. [Модря] скопала, засадила;' хату вимазала, оббілила (Мирн.)]. См. ещё побілити 1. оббілувати*, -лую, -луєш спец.)освежевать, обрядить * [Іван-царенко взяв того зайця, оббілував, витер вогню деревом об дё4* рево, спік, з'їв (народна казка); Спіймавсь — здеруть із тебе шкуру^ оббілують дочиста (Коцюб.)]; 0 ~ти як білну разг. ободрать, как липку, облупить как липку [То ж не бачити Чуплакові своєї рябої корови. Вилікує вона [лікар] його чи лі, а оббілує як білку (Чорні)]. оббілувати 2, -лую, -луєш (произвести побрл- ку) редк. побелить, обл. обелйть [Віль- шаницькі молодиці опорядили перед весіллям дім і двір Моссаковського: оббілували всередині, гарненько обмазали й побілили около, помили вікна (Н.^Лев.)]. См. ещё побілити 1. обблювати, -люю, -люєш вульг. облевать. обблюватися, ^лююся, -любшся вульг. облё* ваться. оббомбйти, -блю, -бйш разг. оббомбйть [Мь сто під артилерійським, мінометним і кулеметним обстрілом.. Вже так нас оббом- били кругом, що ніяк машиною проїхати (Куч.)]. оббрехати см. оббріхувати. оббривати, -ваю, -ваєш, оббрити, -рию, -риєш обривать, обрйть [Узяв [сотник] та півголови йому уподовж оббрив, та й прогнав від себе... (Квітка)]. оббриватися, -ваюся, -ваєшся, оббритися, -риюся, -риєшся обриваться, обрйться. оббризканий обрызганный [Іноді траплявся кущик заячого холодку, густо оббризканий спілими ягідками, які Лискотіли під сонцем червоними крапельками роси (Ко- зач.); Оббризкані гарячим сонцем скелі — граніту віковічний моноліт (Дор.)]. оббризкати см. оббризкувати. . оббризкатися см. оббризкуватися. оббризкувати, -кую, -куєш, оббризкати, -каю, -каєш и однокр. в. оббризнути, -ну, -неш обрызгивать, обрызгать, обрызнуть [ГуДе над буряковими плантаціями літак, оббризкуючи буряки хімікаліями від довгоносика і совки... (Вишня); Оксана Сергіївна., оббризкала дівчину рештками одеколону (Янов.)]. Збризкуватися, -куюся, -куєшся, оббризкатися, -каюся, -каєшся и однокр. в. оббризнутися, -нуся, -нешся,обрызгиваться, обрызгаться, обрызнуться [Вмивались вони |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)